Email: lenusja0786@mail.ru 437-296-341

   У даний час Україна щорічно споживає близько 75 млрд. м³ природного газу, з яких лише близько 18 млрд. м³ добувають у самій країні. Україна імпортує близько 57 млрд. м³ газу, тим самим значно збільшуючи свій зовнішній борг. Щорічно з Росії надходить 30 млрд. м³ природного газу як компенсація за транспортування російського газу в Європу по газопроводу, прокладеному по території України. Інші 27 млрд. м³ газу Україна в 2007 році закуповувала за ціною $ 130 / тис. м³. У 2008 році ціна на імпортний газ для України підніметься до близько $ 180 / тис. м³. Усе це свідчить про те, що питання по утилізації газу метану в даний час дуже актуальні. Великомасштабний видобуток і утилізація метану вугільних родовищ дозволять у значній мірі задовольнити потреби України в енергоносіях.

   Метан відноситься до газів, що створюють парниковий ефект, утримуючи тепло в земній атмосфері. Вважається, що за здатністю утримувати тепло в атмосфері за столітній період метан у 21 раз перевершує двоокис вуглецю [1].

   Однією із шахт, де доцільно розробити і впровадити проект витягу й утилізації метану, є "Шахта ім. О. О. Скочинського". Вибір цієї шахти для оцінки можливості здійснення газового проекту обумовлений наявністю значних запасів метану та високої питомої газоносності вугільних шарів у межах гірського відводу шахти.

   Існує безліч способів дегазації вугільних шарів. Найкращими технологічними схемами дегазації в умовах шахти є технології використання перехресними свердловинами, що дегазують не тільки шари, але і породи. Спосіб дегазації призначений для зниження газоносності вугільних шарів і запобігання раптових викидів вугілля і газу [2].

   Використання дегазації вугільного масиву з перехресними свердловинами дозволять значно зменшити кількість аварій і нещасливих випадків на шахті, а також – збільшити видобуток вугілля і знизити собівартість продукції. Одним з аспектів оцінки використання метану, як вторинного ресурсу, є собівартість видобутку 1 м³ газу [3].

   У рамках досліджень було проведено розрахунок собівартості одержуваного газу при дегазації по ділянці 5-ї західної лави ЗП для ОП "Шахти ім. О. О. Скочинського". Розрахунок проведено за наступними параметрами: матеріали, амортизація, електроенергія, зарплата, нарахування на зарплату, інші витрати, прокладка трубопроводу дегазації. На основі отриманих даних побудовано графік залежності зміни собівартості газу від його обсягу (рис. 1).


Рисунок 1.Залежність зміни собівартості газу від його обсягу
   Розрахунок собівартості показав, що собівартість 1 м³ метану, що каптується, знаходиться в межах 0,08–0,19 грн. (з урахуванням прогнозу на 2 місяці вперед). Собівартість у середньому за 6 місяців складе 0,14 грн., що становить 140 грн. за 1000 м³ газу і є значно нижчою, ніж оплата газу за міжнародними договорами. Головним чином значення собівартості залежить від обсягу газу: зростання видобутку обумовлює здешевлення газу. А за даними, обсяг газу збільшується щомісяця, отже, відповідно, ми будемо одержувати більш високий економічний ефект.

   На нашу думку, запропонована технологія дозволить вирішити одну з основних проблем енергетичної залежності України від зовнішніх джерел, а також – значно зменшити обсяг парникового газу, що викидається в атмосферу вугільними шахтами.

   1. Кузера С. В., Дризднік І. Д., Кафтан Ю. С., Должанська Ю. Б. Видобування шахтного метану та захист навколишнього середовища (огляд) // Вугілля України. – 2005, № 6. – С. 13–14.

   2. Руководство по дегазации угольных шахт. – М., 1990. – 180 с.

   3. Экономика промышленного предприятия / Под ред. проф. Ф. И. Евдокимова, проф. Т. Б. Надтоки. – Донецк, 2005. – 434 с.