"Геотехнологій і управління виробництвом"(ГіУФ).
Надсилайте свої листи на: Tema.Ry@mail.ru
Я, Рудський Артем Олександрович, народився в самому прекрасному місяці весни - 24 травня 1986 року, у невеликому шахтарському містечку Донецької області з відповідною назвою Гірник. І із цього моменту батьки давали мені всі тільки найкраще.
Мама, Рудська Тамара Олександрівна, народилася 4 лютого 1965року. Вчилася в Донецьку й закінчила Торгівельний інститут. Зараз працює бухгалтером у магазині «Люкс».
Батько, Рудський Олександр Вікторович, народився 16 квітня 1964 року. По закінченні школи пішов служити до арміі. Потім улаштувався на шахту «Кураховськая», де й продовжує працювати в цей час, у якості підземного електрослюсара.
Коли мені здійснилося 4 роки, у нашій родині з'явилася ще одна дорога мені людина, мій молодший брат, Рудський Євгеній Олександрович, що народився 8 травня 1990 року. В 2007р., також як і я, надійшов у ДонНТУ на факультет «Геотехнологій і керування виробництвом».Зараз продовжує навчання в стінах нашого Вуза.
У півтора року батьки віддали мене в садок «Топольок». У садку все було чудово. Маленькі діти, такі, як і я, бігали туди - сюди, кричали, сміялися, пищали, тим самим, доставляючи турбот нашим вихователям.
І от мені вже 6 років, і я йду 1 вересня 1992р. у перший клас. Шкільні роки біжать як вода і я учень 9-ого класу й перший випускний. Потім був вибір піти в 10 клас із різним ухилом. Я вибрав математичний. Скажу відразу, це мені дуже допомогло. На мою думку самі роки, що запам'ятовуються, шкільного віку це 10 і 11 класи. Знаючи про те, що ми всі скоро розстанемося, наш клас був дуже дружним. І зізнаюся, уроки прогулювали ми теж дружно. А потім батьківські збори й так далі. Хочу також сказати спасибі своїм вчителям: Морозовой Т.А., Мірошниченко Р.М., Притулі Г.В., Бівшовой О. І. та іншим, які не жалували часу й сил, щоб ми одержали знання для нашого майбутнього. Випускний. І в усіх на вустах: «Прощай школа. Здраствуй студентське життя».
Щоб почалося моє моє студентське життя, мені потрібно було надійти в Донецький Національний Технічний Університет. Я їздив на курси в школу інженерного резерву й надійшов. Вибір спеціальності не змусив чекати. Може тому, що батько й дід шахтарі і я не порушуючи, так би мовити династії, пішов по їхніх стопах. Я обрав Факультет геотехнологій і керування виробництвом, спеціальність - Розробка родовищ корисних копалин, геомеханічні процеси гірничого виробництва.
От одна мрія й збулася. Я - студент.Перші враження про університет і про навчання в цілому зложилися не такі, як я припускав. Тут усе серйозніше, і предмети й викладачі. І перша сесія змусила небагато попітніти. Так, що приказка: «Від сесії до сесії студентові живеться весело», повністю себе виправдала
. Величезне спасибі хочу сказати Малашенко Вадимові Вікторовичеві, викладачеві із приголомшуючим почуттям гумору й добрим серцем. У свій час його оцінка принесла мені стипендію, і я за це йому дуже вдячний. Надалі до навчання я став ставитися більш покладливо, і зароблена підвищена стипендія було цьому доказ. Другий і третій курс пройшли дуже швидко. Однак викладачі Ковальчук Інна Сергіївна (опір матеріалів), Гавриш Микола Миколайович (технологія розробки), Самойлов В'ячеслав Лаврентійович (керування виробництвом), Мізіна Олена Вікторівна (економіка) не давали нам забути про це. Студентські роки - це золоті роки життя. На жаль, вони швидко закінчуються, і я навіть не помітив, як здав бакалаврський іспит(2007г).
Мій керівник проф. к.т.н. Самойлов В'ячеслав Лаврентійович, сказав, що подальше тільки магістр. Із цим я був повністю згодний. По його раді я вибрав свою тему магістерської роботи, що звучить так: «АНАЛІЗ ЗАХОДІВ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ НАВАНТАЖЕННЯ НА ОЧИСНИЙ ВИБІЙ ПРИ ДОРОБЦІ ЗАПАСІВ ПЛАСТУ k8 ШАХТИ «КУРАХОВСЬКА».
Дальніші цілі...У майбутнє заглядати не буду. Час покаже.