Співакова Катерина Григорівна

Коротко про себе:

Середній бал в період навчання в університеті - 4,79. Вільно володію російською, українською, в об'ємі, достатньому для читання і листування, володію німецькою та польською мовами. Проходила виробничі практики на шахтах. На даний момент працюю в ДонНИГРИ на посаді наукового співробітника. Захоплююся спортом та туризмом.

Стисла біографія

Дитинство

Я, Співакова Катерина Григорівна, народилася на передодні різдвяних свят, у шахтарському містечку Жданівка, в родині інженера. Але все почалося ще до мого народження, коли мій батько, Співаков Григорій Михайлович, на той час гірничий майстер, познайомився з моєю мамою, Подобною Тетяною Вікторівною, студенткою Харківського інституту радіоелектроніки. Після недовгочасних побачень вирішили одружитись, і рівно через п’ять років народився довгожданий первісток. Мій дідусь, Співаков Михайло Тимофійович, військовий у відставці через поранення й який мав вже чотирьох онучок, звичайно чекав на онука. Але, узявши на руки клубочок перев’язаний червоним бантом, який мило посміхався, розтаяв. Так я здобула серце найавторитетнішого члена нашої багато чисельної родини. Не зважаючи на все це, батьки мене не розпещували. Я росла самостійною та активною дитиною. Будь-які дитячі ігри майже завжди закінчувались війною. Можливо зіграли роль розповіді дідуся. 19 червня 1987 року народився мій брат Антон – головний партизан моїх витівок та союзник у всіх боях. Зараз служить у сержантській школі у місті Десна.

Школа

1 вересня 1993 року, у 30-ти градусну жару, в шерстяній формі, в білому фартуці та з двома величезними бантами, я пішла у перший клас загальноосвітньої школи №2. Особливу цікавість виявляла до точних наук: математики, фізики, алгебрі. Брала участь в олімпіаді з фізики й біології. Саме тоді в мене з’явився інтерес до театрального мистецтва. Грала у шкільних виставах нашої рідної школи. З незрозумілих для мене причин майже в усіх театральних виставах отримувала роль кролика. Брала участь в КВН. І от 2003 рік – іспити, останній дзвоник, випускний бал, прощання зі школою.

Вибір університету

Ще коли я вчилася в 11-му класі, серйозно взялася за підготовку до вступних іспитів та вибору майбутньої професії. Ходила до репетитора з математики, відвідувала курси до вступних іспитів. Моя старанність виявилася немарною, на кусах я отримала я отримала найвисокі ший бал й вступила до ДонНТУ на факультет Геотехнології й управління виробництвом. Оскільки я живу у промисловому регіоні з пере важністю гірничого виробництва, вирішила стати інженером-розроботчиком. Ну а куди іти як не до Донецького національного технічного університету, адже саме тут готують найкращих гірників, справжніх професіоналів своєї справи.

Студентське життя

Так як на розробку корисних копалин дівчат не брали, я вирішила піти на спеціальність Безпека трудової діяльності. І от почалося довгоочікуване студентське життя – нові знайомства, нові захоплення, нові враження. Якось непомітно підкрався «Дебют першокурсника», я виступала разом з командою КВН нашого факультету. Потім звичайно стала більше часу приділяти навчанню. По закінченню першого курсу мені запропонували перейти до німецької групи РПМ. Так я опинилася у новій групі за фахом РПМ-03н – спів проект Інституту міжнародного співробітництва й гірничого інституту при ДонНТУ під керівнитством Стрельникова Вадима Івановича. Навчання у новій групі відрізнялося від попереднього навчання. По-перше, я була єдиною дівчиною на всьому потоці (перелаштуватися до нового спілкування було досить важко), по-друге, умови навчання були більш кращими (комп’ютерний клас, вихід до Інтернету, можливість вивчати німецьку технічну мову). На третьому курсі почала вивчати польську мову.

Що стосується моїх спортивних захоплень, то я займалася майже усім про що чула. На 1-1-му курсі захоплювалась спортивними танцями та шейпингом, на 2-му курсі – бальними танцями, але не змогла знайти собі партнера по танцям, й на 3-ому курсі вирішила зайнятися карате, отримала оранжевий пояс, на чому і закінчилися мої досягнення у галузі карате. На 4-ому – я почула про секцію водного туризму, зараз я займаюся саме цим видом спору. З цього року я член судейської колегії.

Плани на майбутнє

У майбутньому планую застосувати свої теоретичні знання на практиці. Хочу отримати досвід на закордонних вугільних підприємствах, реалізувати себе як фахівець своєї справи й не зупинятися на досягнутому.