На сьогоднішній день в якості жаростійких та корозіоностійких виробів використовують сталі аустенітного та аустенітно-феритного класу, які працюють в нагрівальних пристроїв, швеллерах під горячі заготівки, лопатки двигунів літаків, заслонки печей та інше. Але в багатьох випадках за вийнятком впливу середовища, вироби одночасно також витримують механічні навантаження. Це призводить до зносу та виходу із робочого стану. Задача, що лежить в основі досліджень є збільшення переваг таких матеріалів. Преспективними напрямками є методи локального зміцнення з використанням висококонцентрованих джерел енергії. Таким і є метод зміцнення низькотемпературною плазмою. Відомо, що зносостійкість залежить від рівню вуглецю та карбідів. Легуючих елементів в сталях данного класу достатньо, але кількість вуглецю в них свідомо знижують. За допомогою швидкісного навуглицівання може бути досягнуто локальне зміцнення, а відповідно і підвищення необхідних властивостей, для збільшення процездатності виробів. Характерними особливостями цього методу є: відносно низька коштовність обладнання, простота , екологічність та ресурсозбереженність технологічного процесу. Для досягнення цієї цілі з великим трудом був зібран пакет виробів, із різних марок сталей та сплавів різного призначення та отриманних від різних підприємств нашої області. На цих сталях була виявлена мікроструктура та визначен хімічний склад. Для виявлення мікротвердості використовувалось декілька травників, таким як царська водка, реактиви на основі хлорного заліза та пікрилової кислоти.Мікротвердіість вимірялась на пристрої ПМТ-3 по методу відновленного відбитку. Хімічний склад визначався на ЦЗЛ ДМЗ, на основі якого досліджуємий матеріал переходить в клас сплавів. Далі Передбачується поетапне дослідження навуглецьовування. Доки було досліджен вплив теплового джерела у вигляді швидкістного оплавлення за допомогою газокисневої обробки на одному з образчиків із сталі 08Х18Н10Т. Первісно очикувалось отримати зміцнення, за рахунок переразподілу карбідної фази. Але всупереч очикуванням отримали втратуу твердості. Це видно по результатам вимірянної мікротвердості, приведенної в таблиці 1.
Таблиця 1. Значення мікротвердості оплавленого та основного слоїв
Це можна пояснити тим, що при повільному охолоджені при кімнатній температурі отримуємо аустенітну структуру із другорядними карбідами та феритом (рисунок).
В результаті проведеної роботи можна зробити висновок, що структура та твердість досліджуємих сталей та сплавів відповідній аустенітній фазі. Це даєоснову для подальшого дослідження структуроутворення при обробці низькотемпературною плазмою, пов'язане з механізмом насичення поверхні вуглецем.