Магістр ДонНТУ:    Джура Валерій Петрович Факультет:    Компь’ютерні Информаційні Технології та Автоматика Спеціальність:    Компь’ютерна інженерія Тема:    «Апаратна реалізация компактних геннитичних алгоритмів на мові проектування СКС ЯOА VHDL» Керівник:    Скобцов В. Ю.

Резюме

Середній бал за період навчання склав 4.45. В 2007 році отримав диплом бакалавра за фахом «Комп’ютерна інженерія»

Досвід роботи: з жовтня 2007 року займаю посаду молодшого інженера-програміста у відділі програмного забезпечення ЗАТ «ВО «КОНТІ» Вільно володію українською та російською мовами. У в обсязі достатньому для читання та листування володію англійською мовою. Займаюсь розробкою додатків для ОС Windows у середовищі «Microsoft Visual Studio .NET» на мові C#. А також створенням запитів, на мові запитів Transact-SQL, для праці із СУБД «Microsoft SQL Server 2000», «Microsoft SQL Server 2005». Маю навички у розробці додатків на мовах програмування Assembler, Pascal, VisualBasic, C, C++.

Творча автобіографія

Дитинство

11 квітня 1985 року, у місті Донецьку, народився я. Оскільки моя мама народила мене раніше всіх своїх сестер і братів, я був укутаний увагою з усіх боків, і кожний так і норовив із мною "посюсюкатись". Через сім місяців, я, до загального подиву, заговорив. Нехай це були прості слова типу "мама" і "тато " але факт залишається фактом. У рік я вже не потребував сповивання й усякого роду хитрощах, тому що знав, що таке горщик і як ним користуватися, цим я полегшив своїй мамі життя, оскільки більша частина часу йшла на прання пелюшок. У рік і чотири місяці я пішов у садок №355 "Джерельце " у садку мені дуже подобалося і я, взагалі, не праг іти додому, тому забирали мене із садка тільки силою! Я була дуже активна й життєрадісна дитина, любив шукати пригоди й, як правило, знаходив їх. Після всяких ясельних, молодших, середніх і старших груп я потрапив у нульовий клас, це якась дошкільна підготовка малят. Але оскільки я перед переходом у нульовий клас уже добре знав лист, читання, математику, англійський мене можна було відразу переводити не в нульовий , а в другий клас загальноосвітньої школи (спасибі моїй мамі, яка займалася із мною). Але моя мама розв'язала , що з однолітками все - же буде краще й повторення мати заїкуватості, э-э- э навчання й тому я підіймався по навчальним сходам як покладено.

Школа

1 вересня 1991 року, у віці 6 років, я пішов у перший клас загальноосвітньої школи №118 там я зустрів свого першого класного керівника Ірину Валер’ївну, у якої я став мазунчиком :). Я добре вчився , але поведінка в мене кульгало, навіть не кульгало, а лежало в ліжку важкохворих під крапельницями й іншими приладами . У дворі мене місцеві бабусі охрестили "фулюганом" тому як моєї фантазії не було межі. Чого я тільки не затворів, підпалював сараї з вугіллям, голубника , бігав по горищах, ламав дерева, плював з високого поверху на голів перехожих, грубіянив, грубіянив, тобто робив усе , що покладене нормальній дитині. Зразковим мене назвати ніяк не можна.

Після закінчення п'ятого класу я потрапив до нового класного керівника – Марині Кимовне, з якої наш клас відучився рівно 1 навчальний рік. І в силу "безбашности", і некерованості, і багатьом іншим негативним якостям нашого класу, нас розформували. Потім я перейшов до свого третього класного керівника Бессарабовой Юлії Василівні. Це була молоденька дівчина, пришедшая до нас у школу, після захисту в університеті , на роботу. Те, що я потрапив саме до неї в клас - не випадковість . Мене просто ніхто не праг брати до себе в клас :). А ця дівчина, яку я дуже сильно образив, про що й донині шкодую, узяла мене до себе в клас, за що їй величезне спасибі. У загальному вчився я нормально, відмінно давалася фізика, математика. Брав участь на олімпіадах по фізиці, брав участь у всякого роду меж шкільних змаганнях. Закінчив школу в 2002 році на добре.

Прагну сказати величезне спасибі моїм учителям , які підтримували мене протягом усього навчання в школі: Ірині Валер’ївне (учителька початкових класів), Бессарабовой Юлії Василівні (класний керівник , учитель російський мови й літератури), Людмилі Іванівні (учитель фізики).

Університет

Вибір спеціальності впав на "комп'ютерні системи діагностики", "автоматизовані системи керування" факультету КITіА а так само "системне програмування" факультету ВТ. На ВТ я не попадав оскільки не знав мов програмування (спасибі вчителям нашої школи за незрозумілу мову типу "нач", "кін", "якщо" і т.д.), на АСУ я не потрапив оскільки пізно прочухався :) так що вибирати особливо не довелося , я пішов на здачу іспитів для вступу на спеціальність КСД. Вчився я вище за середнє, велику перевагу віддавав самоосвіті в області програмування. 30 вересня 2006 р. я одружився на прекрасній дівчині Коломиец Ірині Олександрівні (зараз Джура Ірина Олександрівна) випускниці Київського Європейського Університету. Причому одруження з навчанням негативно не відбилася, а навіть навпаки позитивно! Я став більше займатися , розвиватися й удосконалюватися. Пізніше, 15 лютого 2007 року в нашої родини величезне свято, поповнення в родині . Народився маленький чоловічок. І цього чудо дитини ми назвали на честь дідуся - Едуардом. Після народження дитини стало небагато важко, але наших студентів не перемогти :), я став займатися в будь-яку вільну хвилину . У загальному навчання не закинув. Та й куди її кидати якщо з'явився такий величезний стимул :).

У червні 2007 року одержав кваліфікацію бакалавра комп'ютерної інженерії. Зараз продовжую навчання в магістратурі. Магістерська робота присвячена темі: "Апаратна реалізація компактних генних алгоритмів мовою проектування СКС ЯOА VHDL" науковий керівник Скобцов Вадим Юрійович.

Плани на майбутнє

Волію не говорити про свої плани на майбутнє. Усе чого досягну – усе моє. Амінь.