Автобіографія

Резюме

      Середній бал за період навчання склав 4.8. В 2007 році отримав диплом бакалавра за фахом «Комп’ютерна інженерія»
Досвід роботи: з жовтня 2007 року займаю посаду молодшого інженера-програміста у відділі програмного забезпечення ЗАТ «ВО «КОНТІ»
Вільно володію українською та російською мовами. У в обсязі достатньому для читання та листування володію англійською мовою.
Займаюсь розробкою додатків для ОС Windows и Windows Mobile у середовищі «Microsoft Visual Studio .NET» на мові С#. Є досвід роботі з СУБД «Microsoft SQL Server 2000», «Microsoft SQL Server 2005» та навички у написанні запитів на мові SQL. Є невеликий досвід у розробці додатків на ASP.NET. Маю навички у розробці додатків на мовах програмування Borland Pascal, VB, C, Assambler, javascript.

Творча автобіографія

      Дитинство   
     
        Народився 18 жовтня 1986 року у місті Макіївка. Мій батько потомствений військовий Головач Володимир Васильович та мати - людина з дуже цікавої долею, Головач Наталя Олексіївна з дитинства привчали мене ідеям антиглобалізму та гуманізму, тому вже с тих пір було вирішено віддати дитину до науки, що було альтернативою служінню в армії. Але тоді, я про це не дуже замислювався, бо на той момент був поглинений життям дитячого садка, назвемо його «Сонечко», від якого мені запам’ятались лише небажання йти на тиху годину й маленькі незручні дитячі стільці. Незважаючи на те, що мій батько військовий, нині старший прапорщик запасу, дитинство моє не було пов’язане з переїздами, а проходило тихо та мирно в затишному районі Макіївки на «Черемушках», де ми жили у бабусі, мами моєї мами.
        Про ці часи в мене залишились лише гарні спогади, постійне скупчення родичів, увага 24 години на добу, постійні ігри та розваги, хоча, як я зрозумів, мій батько був зовсім іншої думки, тому ми переїхали до власної квартири для однієї сім’ї. Чи то щоб бути ближче до мегаполісу, тобто до Донецька, чи то щоб подалі від «Черемушек». 
 

    Школа    

  Згодом після переїзду я забажав піти до школи (як же я помилявся). Мої батьки завжди виконували забаганки свого первістка, і в 6 років мене віддали до ЗШ № 37 м. Макіївки до експериментального 1-А класу, куди мене до мого щастя не взяли, і я до 5 класу навчався у звичайному. Потім я зрозумів що 5-Г це не досконалість, і мене все така взяли до експериментального 5-А класу. Надалі, літера змінювалась декілька разів, і запам’ятати усю хронологію змін я не зміг. Згодом потяг до знань згасав, та бажання ходити до школи підтримували тільки любов до інформатики та перша любов до сусідки по парті. З часом від одного кохання довелося відмовитися і я вибрав комп’ютери. (За це їй велика подяка) 

Унiверситет  

    Смутні спогади про випускний вечір, я заміню розповіддю про добре здані екзамени у школі та вступні іспити до університету. Не можна не відмітити, що вибір місця навчання в мене був досить широкий. За дуже короткий час я встиг віддати документи до 3 різних вузів і успішно їх поздавати. Тому переді мною стояв дуже складний вибір між «Економікою» у Донецькому Національному Університеті, «Екологією» у Донбаський Національній Академії Будівництва і Архітектури та «Комп’ютерними системами діагностики в промисловості та медицині» у Донецькому Національному Технічному Університеті. Право отримати ще одного студента з Макіївки отримав останній. 
  Студентські роки відклалися у моїй пам’яті у вигляді приємних спогадів, іноді перемішаних з турботами (зазвичай у лютому та червні). Наскільки чудово бути студентом я зрозумів, тільки тоді, коли пішов працювати.


Плани на майбутнє

   Моїми планами на найближче майбутнє є написання дипломної роботи за темою «Розшифровка електрокардіограми» пiд керiвництвом зав. кафедрою АСУ Скобцова Ю. А. Вибір теми є не випадковим, бо за вирішення даної проблеми можна отримати Нобелівську премію. Надалі ж переді мною є не одна мета, але я можу виділити найбільш важливі: це робота з комп’ютерами, та робота над собою по надбанню оптимізму та упевненості у собі.