Середній бал за час навчання склав 4.78. Вільно володію російською та українською мовами. У об'ємі, достатньому для читання та листування, володію німецькою мовою. Маю досвід роботи на комп 'ютері (програми MS Word, MS Excel, AUTOCAD, MATHCAD, Internet Explorer).
  Захоплююся танцями. Особисті якості: чесність, відповідальність, комунікабельність, здібність до навчання, цілеспрямованість.
  Я, Лопаткіна Юлія Олександрівна, народилася 18 серпня 1987 року у м. Макіївка Донецької області. Мій тато, Лопаткін Олександр Іванович, народився у м. Бєлграді Російської Федерації, мама, Назіна Тамара Валентинівна, уродженка м. Макіївка Донецької області.
  Дитячі роки – найщасливіші і безтурботні в моєму житті. Саме тоді у мене з'явилися перші друзі й подруги. У дитячому садку, окрім святкових ранків і розважальних конкурсів, вихователі готували нас до школи: вчили писати, рахувати та читати.
  Дуже важко було розлучатися зі своїми новими маленькими друзями, але з більшістю з них ми знову зустрілися, коли пішли вчитися до школи.
  У 1993 році я пішла в перший клас загальноосвітньої школи №57 міста Макіївки. У моїй пам'яті назавжди залишиться моя перша вчителька, Грішина Людмила Семенівна, завдяки якій навчання першим навикам в області читання і письма давалися мені легко.
  У молодших класах щороку проводився конкурс краси «Міс Принцеса», на одному з яких мені привласнили титул «Міс Усмішка» та подарували чудові подарунки. Також я брала участь в шкільних олімпіадах із математики, фізики й української мови. Крім того, декілька років займалася плаванням і на міських змаганнях зайняла 3-е місце в запливі на 50 метрів на спині.
  У старших класах я захопилася заняттями з баскетболу. Наша команда зайняла в 2001 році 3-е місце в міській та 1-е місце в районній спартакіаді в програмі «Обдаровані діти».
У школі я знайшла найкращу та справжню подругу, із якою вчуся й досі. Разом ми вибирали університет, в який підемо вчитися, майбутню професію, відвідували додаткові заняття з математики й, врешті-решт, складали рейтингові іспити, завдяки яким й поступили на електротехнічний факультет Донецького національного технічного університету(ДонНТУ), на спеціальність «Електричні системи електроспоживання». Разом - то веселіше!
  Час навчання в університеті – найвеселіший час, що запам’ятається на довгі роки.
  З перших же днів мені здалося, що я не зможу справитися із навчанням в університеті та першою думкою було – перевестися на заочне відділення, а про сесію взагалі страшно було думати. Але мої припущення були помилковими, поступово я пристосувалася до такого ритму життя. Іспити прагнула завжди здати на п'ятірки, а, по можливості, отримати більшість предметів автоматом.
  За час навчання я познайомилася зі своїми новими однокурсниками, й ми одразу потоваришували. Наша група була веселою та дружньою. Щороку ми намагалися знайти час, щоб разом відпочити. Ми відвідали багато цікавих місць: відпочили у місті Червоний Лиман і м. Святогорськ, з'їздили на автоперегони нашого однокурсника в місто Харків, побували на Азовському узбережжі. На 3-му курсі мені довелося відвідати з іншими студентами нашого університету старовинне місто Львов та познайомитися з його визначними пам'ятками, помилуватися пейзажами Карпат.
  На сьогоднішній день я закінчую другий семестр навчання в магістратурі та працюю над дипломним проектом на тему «Оцінка пожежобезпеки асинхроних двигунів, що експлуатуються на промислових підприємствах».
  Відомо, що кожна пожежа пов’язана з використанням електричної енергії. Пожежа в електричних установах виникає при коротких замиканнях, відмові у спрацьовуванні засобів захисту або при ненормальних режимах роботи електрообладнання. Тому прогнозування можливих пожеж при експлуатації електрообладнання та розробка організаційних та технічних заходів є актуальною проблемою.
  Свою професійну діяльність уявляю пов'язаною з майбутньою професією, планую знайти цікаву роботу, освоїти пристрій автомобіля й отримати права водія, а також зайнятися вивченням іноземних мов: англійським і німецьким. Ну і, звичайно ж, досягти приголомшуючого успіху, якого я розраховую досягти сама, не покладаючись ні на кого окрім себе і своїх сил…