Лисикова Світлана Василівна

Спеціальність: Електричні станції

Тема випускної роботи:

Дослідження електромеханічних перехідних процесів в системах власних потреб електростанції при перервах електропостачання

Про себе:

Середній бал у період навчання до п'ятого курсу становив 4,83. Вільно володію російською та українською мовами. В обсязі, достатньому для читання й переписки, володію німецькою мовою. Маю досвід роботи з комп'ютерними додатками: AutoCad, MathCad, MS Offіce, у тому числі MS Access; особисті якості: комуникабельність, ретельність, цілеспрямованість, здатність до навчання. Захоплення: спорт, музика, література.

Автобіографія

Я, Лисикова Світлана Василівна, народилася 11 жовтня 1986 року в місті Харцизьку Донецької області в дружній родині педагогів.

Моє дитинство

У дитинстві я була дитиною безпосередньою. Всі навколишні вважали мене шустрим і шкідливим дівчиськом. У садку «Катюша» моїй виховательці, Єльшеной Тамарі Миколаївні нелегко доводилося із мною, коли я не хотіла відповідати на поставлені питання, їсти садиковськую їжу. Потрібно віддати належне її терпінню, тому що вже тоді вона не розцінила це як упертість, а змогла направити мене на правильний шлях самореалізації. А зараз моя сестра, Солохіна Тетяна Василівна, з радістю віддала свого маленького синішку-шустряка в садок до моєї виховательки.

Шкільні роки

Вибір школи відпав сам по собі, тому що моя мама, Ірина Михайлівна, більше двадцяти років працює в різнопрофільному ліцеї № 1 (колишня школа № 24) учителем початкових класів. Тому 1 вересня 1994 року я пішла, учитися саме в цю школу. Першою моєю вчителькою була Лісіченок Любов Іванівна. Уже тоді, моя вчителька помітила, що я більше захоплююся математикою. І у зв'язку із цим по закінченню початкової школи я продовжила навчання в класі з технічною спрямованістю. Я із рока в рік була учасницею проведених конкурсів по математиці й фізиці. До кінця навчання я опинилася в класі майже одних хлопчиків, які, як і я мали чималий інтерес до технічних наук.

Університет

Закінчивши школу з відмінністю, вибір мій упав одразу на технічну спеціальність. Справа в тому, що мій тато, Василь Миколайович, хотів мати спеціальність інженера, але його батьки наполягли на педучилище (учитель праці й креслення). Вийшло так, що його бажання передалося нам із сестрою. Старша моя сестра стала інженером теплотехніком, закінчивши Донбаську будівельну академію. Хоча батьки наполягали, щоб я теж надійшла туди, але я захотіла спробувати реалізувати себе в області енергетики. Після того, як я пройшла по співбесіді й надійшла на електротехнічний факультет у Донецький Національний Технічний Університет (ДонНТУ) до спеціальності «Електричні станції», тато схвалив мій вибір.

Перший курс навчання виявився набагато складніше, ніж я собі уявляла. Це було пов'язане з тим, що відвикала від будинку, від сформованих звичок і притиралася до нової обстановки. Також спочатку раціонально розподілити вільний час не вдавалося, тому що хотілося погуляти по Донецьку, поспілкуватися з новими людьми й, крім усього цього, устигати вчитися. Але наполегливість і моя впертість у гарному змісті цього слова допомогли мені з кожним наступним семестром мати усе більше високий бал. Що й підтвердилося при здачі в 2008 році державних іспитів (здала на «відмінно»).

Після державних іспитів вирішила продовжити своє навчання в магістратурі. Керівником моєї магістерської роботи став доцент Павлюков Валерій Олександрович. Будучи висококласним фахівцем, він займається дослідженнями електромеханічними й електромагнітними перехідними процесами в схемах електроз’єднань електроенергетичних об'єктів; розрахунками основних режимів, струмів короткого замикання; а також розробкою програм. У зв'язку з великою розмаїтістю робіт мого керівника я вирішила зайнятися темою магістерської роботи, що мене цікавить «Дослідження електромеханічних перехідних процесів у системах власних потреб електростанції при перервах електропостачання». У даній роботі вирішується проблема безвідмовної роботи головного електротехнічного встаткування електростанцій за рахунок забезпечення самозапуску після короткочасного зникнення або глибокої посадки напруги в результаті близьких коротких замикань на високій стороні. Моделювання режимів групового вибігу й самозапуску відбувається на математичній моделі, оскільки це дозволяє змоделювати всі необхідні перехідні процеси.

Університет мені допоміг придбати чудових друзів. У гуртожитку я живу й учуся в кімнаті з гарними дівчиськами, які теж розділяють мій інтерес із технічною професією.

Плани на майбутнє

Швидкі темпи розвитку паливно-енергетичної промисловості вимагають високої кваліфікації персоналу. Бажання стати одним із кращих фахівців у своїй області - от що в цей час рухає мною. Сподіваюся, надалі я зможу себе реалізувати з отриманою професією на виробництві.