Середній бал за період навчання становить: 4,67. Вільно володію російською та українською мовами; знаю французький технічний в обсязі, достатньому для перекладу технічних текстів; загальний англійський; німецький – читання й переклад зі словником. Маю навички роботи з такими пакетами як Microsoft Office, AutoCad, CorelDRAW, Компас, MathCad. Особисті якості: активна життєва позиція, цілеспрямованість, наполегливість.

  Я - дончанка. Народилася в м.Донецьку 15 січня 1987 р. Мої батьки: тато - Топчій Олександр Іванович, мати - Топчій Світлана Василівна. Мій брат - Топчій Володимир Олександрович.

 Як і багато моїх однолітків, перше своє знайомство з колективом я одержала в дитячому садку. В 2 роки пішла в садок «Ранок». У моїй групі були діти, які говорили на чистій українській мові. Завдяки їм я люблю нашу гарну мелодійну мову. Коли була маленької, напевно, мріяла бути художником. Малювала дуже багато й мені це дуже подобалось. Деякі свої малюнки зберігаю дотепер як пам'ять про дитинство.

  У 1994 році почала ходити в підготовчий клас в школу-гімназію №21, у якій плідно й з користю навчалася до закінчення у 2004 році. Моя класна керівниця відзначила, що я завзята й наполеглива в будь-якій справі. Завдяки цим своїм якостям, школу я закінчила із золотою медаллю.

  Шкільні роки - незабутні. Щоденні зустрічі з друзями, різні конкурси, вікторини, походи до лісу. У старших класах, щороку обов'язково брала участь у різних районних і міських олімпіадах з фізики, хімії, українській мові. Перших місць у мене не було, але призові місця займала, маю заохочувальні грамоти.

  За кілька днів до випускного вечора відбулася зустріч випускників-медалістів з мером нашого міста. Протягом години голова міста розповідав нам про перспективи розвитку України, про розвиток Донецької області і її внесок у промисловий потенціал нашої країни, виказав надію, що через деякий час почує й наші імена серед людей, що сприяють процвітанню нашої області й всієї країни. На згадку про цю зустріч на моєму робочому столі стоїть подарований на пам'ять годинник.

  Профіль 21-ї гімназії більш гуманітарний. Може тому, мені дуже подобається література, люблю й багато читаю, самостійно продовжую вивчати англійську і німецьку мови, які (крім рідних української і російської) вивчали в школі. Не забуваю математику й фізику.

 Однак, як дитя нашого часу, розумію, що без знання науки, техніки, навіть дівчині, зараз не обійтися. Тому, для подальшого навчання я обрала технічний вуз. Та й передумови для цього були. Батько все життя працює з електронікою й комп'ютерами, мама - у міжміському зв'язку, брат одержав ступінь магістра в нашому університеті й зараз підвищує свій рівень знань в аспірантурі.

  Одержати технічну освіту в наше століття суцільної електроніки й комп'ютеризації дуже непросто. Але я не звикла опускати руки перед труднощами. Завдяки чудовим викладачам нашого університету, я поринула в таємниці електрики, орієнтуюся в питаннях постачання електроенергією як окремого будинку, так і великого підприємства або навіть цілого міста, розбираюся в пристрої й роботі цілого ряду різних електричних машин і пристроїв.

 Крім того, наша кафедра співробітничає із французькими колегами й тому наш курс не просто вивчав предмети нашої спеціальності, а вивчав їх французькою мовою. Наша викладачка французької мови прищепила нам любов до цієї прекрасної мови. Я з величезним задоволенням брала участь у всіх вузівських конференціях і олімпіадах з французької мови, маю заохочувальні грамоти. На додаток до цього, самостійно відвідувала Французький центр і здала тестування категорії A2.

 Зараз я магістр Донецького національного технічного університету, вчуся на п'ятому курсі за фахом «Електротехнічні системи електропостачання». Керівник моєї магістерської роботи - Курінний Едуард Григорович, доктор технічних наук, професор кафедри Електропостачання промислових підприємств і міст Донецького національного технічного університету, академік Академії Наук Вищої школи України, член IAEE, лауреат премії АН УРСР ім.С.А.Лебедєва й засновник кафедри. Під його керівництвом я займаюся питаннями електромагнітної сумісності в електричних мережах.

 По закінченні університету сподіваюся знайти застосування своїм силам і знанням у практичній роботі, напрацьовувати досвід виробничої й управлінської діяльності, продовжувати вдосконалюватися й не відставати від нових напрямків у науці й техніці, розвивати, модернізувати й удосконалювати електроенергетику нашої країни.