Дитинство

Я народився 5 вересня 1986 року у місті Сєверодонецьк у великій щасливій сім’ї. Батько, Володимир Костянтинович, народився 19 жовтня 1963 року. За спеціальністю інженер, працює у науково-дослідницькому інституті. Мати, Ірина Віталіївна, народилася 15 вересня 1964 року. Вона має дві вищі освіти (технічну та економічну). Працює головним бухгалтером. У мене немає ні братів, ні сестер і спочатку я про це дуже шкодував, але з часом зрозумів, що вся любов, увага, усі подарунки та солодощі дістаються лише мені одному і дуже радів цьому. Взагалі дитинство проходило весело та безтурботно. Я, як усі діти, ходив у дитячий садок. Там у мене було багато друзів. З ними я дуже полюбляв бавитися. У чотири роки дідусь купив мені двоколісний велосипед, а батько навчив на ньому їздити. З ранку і до вечора я гоняв по двору, у результаті чого колінки та лікті були постійно у зеленці. Майже усі вихідні я проводив на дачі, допомагав бабусі та дідусеві, купався у річці, ловив рибу та їв усе, що на цій дачі виросло, особливо полуницю.

Школа

У 1993 році я уперше сів за парту. Це було дуже цікаво та незвичайно. Вже в перший день я познайомився з половиною класу. У початкових класах я вчився на добрі оцінки, гуляв, займався різними видами спорту із яких особливо хочу виділити великий теніс. Йому я присвятив сім років життя. Для мене це не тільки красива гра, а одне із найбільших захоплень усього життя. Я приймав участь у міських та обласних юнацьких змаганнях, маю грамоти. В теніс я граю з великим задоволенням і зараз.

Коли я вчився у п’ятому класі у нашому місті відкрили Сєверодонецький багатопрофільний ліцей. До нього запрошували найкращих вчителів міста та відбирали найліпших учнів. Вчитися у ньому було дуже престижно. У 2000 році я пройшов співбесіду, склав два іспити (біологію та українську мову) і вступив на природничо-математичний профіль. Організація «ліцейського життя» кардинально відрізнялась від школи: клас був розподілений на групи, кожен місяць обирався лідер класу, проводились дні самоврядування, мала місце позакласна діяльність. Спочатку вчитися було складніше, вчителя вимагали набагато більше, ніж у школі, але з часом я звик, та рідів життю. У ліцеї я приймав участь у олімпіадах з фізики та біології, захищав честь ліцею в різноманітних спортивних змаганнях. У десятому класі був нагороджений грамотою «Найкращій лідер року».

Університет

Про вступ до університету я міркував ще з п’ятого класу. Ми з батьками перебрали багато варіантів. Спочатку я хотів бути лікарем (хірургом чи стоматологом), потім банкіром, потім економістом, але зупинився на енергетиці, бо

Що завжди буде потрібно людям? – СВІТЛО.

Влітку 2004 року я пройшов співбесіду і через тиждень мені зателефонували і сказали: «Вітаємо, ви – студент!». Я вступив на бюджетну форму навчання у Донецький національний технічний університет на спеціальність «Електричні системи електроспоживання». Це була одна з найсвітліших подій у моєму житті, про яку я прагнув розповісти усім. Університет докорінно змінив моє життя: дав можливість подивитись на життя під іншим кутом, відчути себе самостійним, а головне – дав нових друзів. Нескінченні лекції, життя у гуртожитку, нові люди, а у результаті безсонні ночі перед іспитами. Іноді було важко, а іноді навпаки. Зміни відбулися і у спорті: я почав займатися плаванням і зараз виступаю за збірну команду ДонНТУ. Найбільшу користь принесло вивчення фізики, вищої математики, інформатики, електричних машин, електропостачання промислових підприємств та міст і електричних станцій. Серед викладачів хочу особливо виділити Бурковського А. М., Апухтіна О. С., Чернікову Л. В., Ковальова О. П., Левченко Г. Г.

З питанням магістерської роботи я зіткнувся на початку п’ятого курсу і одразу ж звернувся до завідуючого кафедрою «Електричні системи електроспоживання» професору Ковальову Олександру Петровичу, бо він великий кваліфікований спеціаліст і просто гарна, добра людина. Він запропонував мені тему «Оцiнка вибухобезпечностi приміщень, небезпечних у вiдношеннi вибухiв та пожеж». Ця тема мені сподобалася і я з інтересом працюю над нею.

Плани на майбутнє

Захистити магістерську роботу на відмінно, набрати досвіду за спеціальністю, стати успішною людиною та займатися улюбленою справою.

Вгору