Про себе (головне):

      Середній бал за період навчання в університеті 4,81. Вільно володію українською і російською мовами. У об'ємі, достатньому для читання та листування - англійською мовою. Маю досвід роботи в хімічній лабораторії, володію навиками проведення різних аналітичних досліджень. Маю досвід роботи з пакетом Microsoft Office, програмування на мовах Turbo Pascal 7.0, MathCAD, в середовищі графічного програмування LabView, володію навиками роботи в середовищі Компас. Захоплююся читанням книг, люблю подорожувати.

Автобіографія:

У дитинстві

      Я, Книш Юлія Олександрівна. Народилася 11 листопада 1987 року в місті Донецьку. Мої батьки Книш Олександр Дмитрович і Книш Людмила Анатоліївна. Брат Книш Віталій Олександрович, студент Донецького національного технічного університету (ДонНТУ).

      Із спогадів моїх батьків дитиною я була жвавою, настирною і з характером. Любила ходити в дитячий садок, де брала участь у всіх заходах. Дотепер пам'ятаю мою першу виховательку Олександру Василівну, ми називали її Васіяна, коли я перейшла в старшу групу, батьки відвели мого брата в садок і він потрапив до неї ж, вона весь час вражалася, як же вони схожі (я і мій брат).

      Це був найкращий і безтурботний час в житті. Бабуся забирала мене з садка і ми йшли з нею гуляти в парк, каталися на каруселях. У мене про нього залишилися найдобріші і світліші спогади.

У школі

      У перший клас я пішла в ЗШ № 47. Напевно, дуже здорово, коли перша вчителька дуже талановита і добра людина. Її звали Ілона Олександрівна, вона не тільки нас вчила читати, писати і рахувати, але й намагалася зробити наше життя цікавішим і веселішим, майже кожен місяць влаштовувалися то день іменинника, то день ласунчика, то матусин день. Здавалося, що її фантазія не має меж. Але до кінця року вона пішла в декретну відпустку і майже весь наш клас розбігся по інших школах. У другий клас я пішла в школу №70, зараз це гімназія Київського району. Це школа з експериментальною методикою навчання. Якщо, наприклад учні інших шкіл щодня готували по 5-6 предметів, то нам в цьому питанні повезло, у нас були всього 3-4 модулі, кожен модуль тривав 90 хвилин з 5-ти хвилинними перервами кожні 30 хвилин.

      У третьому класі я почала додатково вивчати англійську мову на курсах Follow me, це мені дуже допомогло, оскільки, на той час, коли англійська мова почалася в школі, я вже щось знала.

      Одного разу з подружкою ми пішли в басейн ДМ «Юність», нам так сподобалося і ми записалися на абонемент до тренера, після піврічних занять почали виявлятися результати, я вже навчилася плавати трьома стилями, і навіть приймала участі в змаганнях і займала призові місця.

      Час летить непомітно, ось вже і восьмий клас, час робити вибір в якому з профільних класів продовжити навчання (їх було п'ять) і свій вибір я зупинила на класі з поглибленим вивченням економіки, думала буду як мама, але потім зрозуміла що це не зовсім моє. Брала активну участь в олімпіадах з математиці. Найулюбленішими предметами в школі були історія, яку вела мій класний керівник Силіна Наталія Геннадіївна, біологія, фізика, географія, російська мова і література. Але найбільше мені подобалася хімія, на якій ми самі змішували різні речовини і дивилися, як вони міняють колір і змінюють свій стан.

      І ось одинадцятий клас, стало питання про вибір ВНЗ і спеціальності для мого подальшого навчання, спочатку я думала поступати на економічну спеціальність, оскільки я стільки років вчилася в економічному класі, але мій вибір був на користь хімічної спеціальності і він був не випадковий. По-перше, хімія мене зацікавила як особлива цікава наука і фахівці у області коксохімії стають все більш затребуваними. І я обрала спеціальність: «Хімічна технологія палива і вуглецевих матеріалів» факультету екології та хімічної технології Донецького національного технічного університету, адже тільки в цьому університеті можна здобути найбільш кваліфіковану технічну освіту. Вступила я до ДонНТУ по результатам співбесіди.

В університеті

      І ось перше вересня 2004 року, перший день в університеті, перші пари, усе таке нове, не схоже на школу. Великі аудиторії, замість уроків пари, лекції, лабораторні, модулі, різні заходи: КВКи, дні факультету і багато інших свят.

      За період навчання найцікавішими дисциплінами були: аналітична хімія, процеси і апарати хімічної технології, технологія переробки горючих копалин, коксохімічне виробництво, філософія і уловлювання хімічних продуктів коксування. У викладачах найбільше мені подобалося уміння донести матеріал до студента, невимушена обстановка під час лекцій, відношення до студентів як до колег.

      Час, проведений, в університеті пролетів дуже швидко, закінчувався четвертий курс, успішна здача державного іспиту, і отримання диплома бакалавра. Виникло питання, що ж робити далі? Середній бал за період навчання дав можливість поступити в магістратуру.

      Сучасні екологічні проблеми ставлять нові завдання перед всіма галузями народного господарства. Ці проблеми особливо гостро відчуваються в хімічній промисловості. Напрям моєї діяльності - використання відходів виробництва. Зараз я активно працюю над науковою роботою, тема якої звучить так: «Дослідження процесів коксування вугільних шихт з використанням відходів коксохімічного виробництва», керівником якої є професор нашої кафедри – Саранчук Віктор Іванович. У ній розв'язується проблема утилізації відходів, які не знаходять належного застосування.

Професіональні та творчі плани на найближче майбутнє

      Складати собі конкретні плани на майбутнє і розписувати своє життя по десятиліттях мені не хочеться. Чітке усвідомлення своїх бажань, можливо лише на невеликий період, тому що з перебігом життя все міняється, міняються і бажання. В найближчому майбутньому я хочу успішно закінчити магістратуру і одержати диплом. Надалі хотілося б знайти хорошу роботу за фахом і застосувати одержані знання на виробництві, добитися успіху і звичайно зробити кар'єрне зростання.

© ДонНТУ Книш Ю.О. 2009