Перепічай Микола Володимирович
Перепічай Микола Володимирович
Середній бал у період навчання в університеті склав 4,98 бали. Володію російською, українською мовами. Німецькою та англійською мовами володію на рівні спілкування.
Я, Перепічай Микола Володимирович, народився 26 листопада 1985 року. Дитинство моє було щасливим і безхмарним, за що я нескінченно вдячний своїм батькам Перепічай Володимиру Олександровичу й Перепичай Валентині Миколаївні, які протягом всього мого життя всіляко підтримують мене. Вони стали моїми першими вчителями в школі під назвою Життя. Завдяки батькам, я прийшов у дитсадок уже підготовленою дитиною, умів досить швидко для свого віку читати й непогано рахувати. Найбільш яскравий слід у пам'яті залишили новорічні свята в дитячому садку, на яких я одержав свій перший досвід публічних виступів.
Школа - це, на мій погляд, один з найважливіших етапів життя людини, що дозволяє розкрити твій внутрішній потенціал, виявити й розвити закладені природою таланти, визначити суб'єктивні погляди на оточуючий світ.
Говорячи про школу, хочу, насамперед, подякувати нашим класним керівникам Ганущак Любові Іванівні (1-3 клас) та Водостой Раїсі Григорівні (5-11 клас) за те, що вклали душу в наше виховання й навчили бути гідними й порядними людьми.
Шкільне життя було дуже насичене й цікаве. Перші перемоги й поразки, перша любов і розчарування... Все це не пройшло й повз мене.
Навчання в школі давалися не завжди легко, однак це лише змушувало мене ” міцніше стиснути зуби ” і спробувати вникнути, розібратися, зрозуміти. І як результат - срібна медаль. Поставлену на той час мету було досягнуто.
Практично всі члени моєї родини зайняті в енергетиці. Батько вже більше тридцяти років працює электрослюсарем на підстанції, брат - провідним інженером релейного захисту автоматики, сестра - диспетчером на тому ж підприємстві. Мама має диплом продавця. Я ж, порушивши сімейну традицію, вирішив освоїти спеціальність збагачувача, що мені здавалася більш цікавою. І не пошкодував. Причому проблем з вибором ВНЗу не виникло. Донецький Національний Технічний Університет, маючи сильний викладацький склад, солідну лабораторну базу й бездоганну репутацію, повністю вселяв довіру. І коли я прошов співбесіду по математиці та одержав оцінку “ відмінно ”, переді мною відкрилися двері ДонНТУ. Тому наступним значимим етапом мого життя став університет.
Насамперед, студентське життя змусило відчути себе вже дорослою і досить самостійною людиною. З'явилися нові друзі, мети, пріоритети. З першого курсу був заданий відмінний старт, і поступатися позиціями вже не хотілося. Однак оцінки не стали для мене основною метою навчання. На мій погляд, кожний приходить до ВНЗ, переслідуючи власні цілі. Щодо мене, то я лише хотів як можна повніше освоїти обрану спеціальність і стать кваліфікованим фахівцем в області збагачення корисних копалин.
Хотілося б відзначити, що ще зі школи захоплююся вивченням іноземних мов. Під час навчання в університеті я чотири роки вивчав німецьку мову, у результаті чого одержав сертифікат на знання мови рівня А2. Надалі планую вдосконалювати й підвищувати свій мовний рівень. Я вважаю, що інженер не повинен зустрічати язикові бар'єри на шляху рішення виробничих завдань.
У майбутньому хотілося б знайти цікаву роботу, що дозволить реалізувати себе й застосувати наявні знання й досвід. Також дуже хочу відвідати Європу й Країну висхідного сонця. Однак серед всіх моїх ХОЧУ найважливішим для мене є створення міцної й дружної родини.