ДонНТУ|
Портал магістрів ДонНТУ
Середній бал за період навчання в університеті — 4,55. Вільно володію російською та українською мовами. В обсязі, достатньому для читання і листування, володію англійською мовою. Маю досвід роботи за спеціальностями: гірник підземний, гірничий майстер підземний.
Я, Овчинніков Сергій Федорович, народився 2 квітня 1986 року в шахтарському місті Дзержинськ Донецької області. Мій батько, Овчінніков Федір Акимович, трагічно загинув, коли я був ще зовсім маленьким у 1988 році, тому виховувати мене мамі допомагав вітчим. Вітчим, Чернов Геннадій Олександрович, 1961 року народження пропрацював 23 роки у вугільній промисловості і вийшов на пенсію. Моя мама, Овчиннікова Галина Сергіївна 1964 року народження-домогосподарка. Сестра, Овчиннікова Оксана Федорівна 1987 року народження, навчається на 3-му курсі у Горлівському автомобільно-дорожньому інституті за спеціальністю автомобільні дороги та аеродроми.
Моє дитинство почалося з дитячого садка «Берізка», на той момент мені було 4 роки, і виховувався я там до 7 років. За словами матері, дитиною я був слухняною, допитливою, енергійною, брав участь у всіляких ранках і вже на той момент був відповідальним і самостійним. Дитячий садок мені залишив багато-багато спогадів про безтурботне життя, перших вражень, першу учбову підготовку для подальшого навчання в школі, і друзів з якими я спілкуюся дотепер.
І ось прийшли 90-ті, точніше 1993 рік, а разом з ним і нова подія в моєму житті — це школа. За дитячим садком я не нудьгував, тому що переді мною відкрилося цікаве, і як я на той момент думав, доросле життя. Пролунав перший дзвоник, і я впевнено переступив поріг 1-го класу Дзержинської загальноосвітньої школи № 13 у віці 7 років. Людиною, що почала викладати фундамент в мою освіту стала моя перша вчителька Спіціна Антоніна Павлівна, їй за це величезне спасибі. Шкільні роки летіли повільно і впевнено, а я в цей час, крім навчання, захоплювався футболом, малюванням, радіоелектронікою, ходив на цирковий гурток, де ми вивчали різні акробатичні трюки, закінчив курси комп'ютерної підготовки. Брав участь у змаганнях між школами з футболу, легкої атлетики, турслету і взагалі у всіх спортивних змаганнях. Тому шкільні роки залишили мені яскраві спогади. Отримавши перший документ про освіту в 9-му класі я вирішив вступити в технікум. Склавши вступні іспити був зарахований в технікум міста Горлівки на електротехнічну спеціальність на платну форму навчання. Вважаючи таку форму навчання не перспективною для себе, вирішив йти в 10 і 11 класи. Закінчуючи навчання в школі мені довелося задуматися про подальшу мою освіту і весь 11 клас я присвятив поглибленого вивчення математики. Відчуваюши більший інтерес до технічних дисциплін, ніж до гуманітарних я чітко вибрав для себе Донецький національний технічний університет. Зі спеціальністю мені допомагали визначитися мої батьки і я поїхав здавати рейтинги для вступу. Здача рейтингів виявилася для мене успішною. Знаючи, що я зарахований на безкоштовне навчання в університеті, я з легкістю здав шкільні випускні іспити. На цій щасливій ноті закінчилося мое шкільне життя, залишивши мені неймовірні враження, спогади, поняття про життя і моїх справжніх друзів.
2004 рік — чергова переломна подія в моєму житті. Переді мною відкривається прекрасне студентське доросле життя в гуртожитку і навчання в університеті. Відчувши це дійсно цікаве самостійне життя мені ні крапельки не довелося нудьгувати за школою. Навчання після школи було незвичним, і тому перша сесія далася мені не легко. Але так як я людина комунікабельна і у мене було закладено міцний фундамент в освіті та вихованні, я швидко адаптувався до цієї форми навчання. Кожен наступний день був все цікавішим і приносив у моє життя нових і нових друзів. У 2006 році я поступив і успішно закінчив навчання в автошколі міста Донецька. Потім пішли мої виробничі практики. 1-а та 2-га виробнича практики проходили на шахті «Куйбишевська» в якості гірника. Вони виробили в мені нові якості, розвіяли деякі непорозуміння про шахти і зміцнили знання в області моєї спеціальності, залишивши незабутні враження. В подальшому після закриття цього підприємства із-за пожежі, набувати професіоналізм у гірській промисловості мені довелося на шахті «Октябрьский рудник» у якості гірничого майстера. У 2008 році здав державний іспит на відмінно, і отримавши диплом бакалавра, вступив до магістратури. Керівник моєї магістерської роботи — кандидат технічних наук Сахно Іван Георгійович. Тема моєї магістерської роботи — «Обгрунтування параметрів нової технології зміцнення структурно-неоднорідного породного масиву, заснованої на застосуванні саморасширяющихся матеріалів». Навчання в університеті та проживання в гуртожитку в рази збільшили мою цілеспрямованість, силу волі, кругозір, виробилися різні нові якості, підсилилися позитивні, навчився ретельніше розбиратися в людях. Воно залишило мені таку величезну кількість вражень, що словами неможливо передати, і друзів. На цей раз зовсім інший стереотип людей в моєму житті, з якими я сподіваюся і надалі підтримувати зв'язок, а можливо і спільне співробітництво.
Практично завжди досягаю поставленої мети, намагаюся тримати своє слово, новатор. Ціную в людях цілеспрямованість, чесність, пунктуальність, ввічливість.
Плани на майбутнє є для мене стратегічно важливими, тому я вирішив не розголошувати їх.