Гайдук
Дмитро
Євгенович

БІОГРАФИЯ

Дитинство

Народився я 8 жовтня 1986 р. у місті Булган республіки Монголія. Чому саме там, запитаєте Ви. Відповідь полягає в роботі моїх батьків: Гайдук Ірини Василівни й Гайдук Євгена Анатолійовича. На той момент вони були військовослужбовцями. А їх, як відомо, куди тільки не відправляють охороняти спокій своєї батьківщини. Наступним місцем проживання й служби батьків стало місто Цхінвал, Грузія, звідки мене з молодшим братом, що з'явився на світ, згодом відправили до бабусі з дідусем у м. Дружківку з причини почавшихся військових дій у Південній Осетії. Так що я з малих років зміг познайомитися зі службою в армії й встиг побувати в гарячих точках.

Шкільні роки

Шкільні будні я почав пізнавати в 93 році в Слов’яносербському районі Луганської області, куди знову переїхала наша родина. Тут я провчився аж цілих 2 роки. У спогадах залишилося чимало. Це й перший дзвінок, перший клас, перший класний керівник, які поклали початок у становлення мене як особистості.

І знову переїзд. Тепер уже в більший населений пункт - Луганськ. Гризти граніт науки я продовжив у школі № 13 і із другого класу через реформацію в системі освіти й переходу на трирічну початкову школу. Процес адаптації в новому колективі пройшов нормально. Зав'язувалися дружні відносини, навчання проходило в добродушній обстановці. З декількома хлопцями я й зараз підтримую зв'язок. Уже з перших шкільних років до освіти я став підходити відповідально й свідомо. За що величезне спасибі моєї матері, яка цьому сприяла. Вона взяла під контроль весь наш із братом навчальний процес, за провини в якому нам здорово влітало. Так що вчився я практично тільки на «відмінно».

Чергова зміна проживання відбулася в 98 році. Місцем дислокації був обраний Донецьк, і школа №48 радісно розгорнула переді мною свої двері. У Донецьку я почав захоплюватися малюванням і бальними танцями, відвідуючи будинок творчості. Фізичному розвитку сприяли тренування по плаванню. У цьому виді спорту я досяг певних результатів і маю розряд. З причини того, що вчився я відмінно, тому часто делегувався на шкільні олімпіади по математиці, іноземній мові, біології й іншим дисциплінам, іноді займаючи й призові місця.

В 2002 році я вступаю до Донецький колежу, чому як тоді, так і зараз дуже радий. Тому що, по-перше, рівень освіти у колежі виявився на порядок вище в порівнянні зі школою. По-друге, тут я познайомився, а в наслідок і здружився, із прекрасними й чудовими людьми. Колеж нагороджував не тільки істотним багажем знань, але розвивав як особистість. Я маю на увазі ті культмасові заходи, які проводилися регулярно: тематичні тижні, концерти, англійський табір, усілякі поїздки по Україні й за кордон. Проведення в одинадцятому класі досить великого часу за математикою дозволило мені написати рейтингові випробування на високий бал, що виявилося рекомендацією до зарахування в ряди студентів ДонНТУ. Закінчив я середню освіту всього лише із двома четвірками. Так що величезне спасибі Донецькому колежу й особливо його викладачам за багаж знань і підготовку до наступного етапу життя.

Університет

Питання вибору університету навіть і не стояв. Відразу визначився, що буду вступати в технічний ВНЗ і на технічну спеціальність. А от конкретно на яку – задумався. Вибір стояв між трьома спеціальностями: технологією машинобудування (МЕХФ), телекомунікації й зв'язок (ФКіТА) і теплоенергетикою (ФМФ). Зрештою мій вибір припав на останню, тому що я визнав її найбільш перспективної й різноманітною. І вважаю, що не помилився, тому що в умовах енергетичної кризи, гарний фахівець-теплоенергетик буде затребуваний. Зарахований я був у групу ТП-04. І відразу хочеться висловити подяку моїм одногрупникам за ту допомогу й підтримку, що надходила тоді, коли це було потрібно. Проявляти активність у суспільній діяльності я почав із другого курсу. Спочатку став заступником голови ради студентського самоврядування факультету, а потім був обраний і головою, ким є й на момент створення сайту. Паралельно з основною спеціальністю одержую другу вищу освіту за фахом «Економіка підприємства». У підсумку дві спеціальності плюс суспільна діяльність і вільного часу практично не залишається. Але я намагаюся все встигати й навіть викроювати небагато часу на відпочинок, беручи гору над труднощами.

Плани на майбутнє

Цілі й плани на майбутнє є наступними. Для початку отримати два дипломи про вищу освіту й влаштуватися на цікаву й перспективну роботу, що приносила б мені статок, задоволення й ріст, як по кар'єрний, так і як особистості. Створити міцну родину й, як говоритися, побудувати будинок, посадити дерево й виростити сина. Створити й принести багато корисного близьким і тому підприємству, де буду працювати. Я прекрасно розумію, що для виконання даних цілей і планів необхідно багато працювати, що я власно кажучи й збираюся робити, переборюючи всі труднощі. Головне, щоб була мета й бажання її досягти!