 |
|
 |
| |
Про себе (головне)
Середній бал за період навчання в університеті склав 4,78
На даний момент маю дипломи:
- молодшого спеціаліста за спеціальністю «Екологія та охорона навколишнього середовища» ( спеціалізація «Екологія металургії»);
- бакалавра за спеціальністю «Екологія та охорона навколишнього середовища»
Сертифікати та свідоцтва:
- свідоцтво про навчання в комп’ютерному центрі «Атлантіда» по учбовій програмі «Користувач комп’ютера» за спеціалізацією «Комп’ютерна графіка» (2003 р.);
- cертифікат про закінчення курсів вивчення англійської мови «Conversational English School» (2007 р.)
Знання мов:
- російська;
- українська;
- англійська (розмовна, ведення ділової переписки)
Вміння й навички:
- вільне володіння комп’ютером
- навички роботи з пакетом програм Corel Draw, Photoshop, 3D Studio Max, Macromedia Flesh, ProShow Producer
Особисті якості:
- цілеспрямованість;
- відповідальність;
- вміння працювати в команді
Захоплення:
- живопис;
- дизайн інтер’єру;
- книжки;
- мандри, активний вiдпочинок;
- кінний спорт та прогулянки верхи
|
|
 |
|
 |
|
Тема випускноi роботы:
«Аналіз шляхів підвищення екологічної безпеки електросталеплавильного вирбництва»
Научний керiвник: Кочура Володимир Васильович
БІОГРАФІЯ
Дитинство
Я народилася в один з чудових осінніх місяців, а саме – 19 жовтня 1985 року. Я третя і наймолодша дитина в сім’ї, маю старших брата та сестру. Батьки: мати – Сільченко Любов Миколаївна – монтажник РЕА, батько – Сільченко Петро Іванович – інженер-електрик.
Спогади цього періоду мого життя доволі смутні та відрив очні. У дитсадок я не ходила, тож моє дитинство пройшло вдома. Але я ніколи не сумувала та й іншими цього не дозволяла. Я була активною дитиною, дуже любила домашніх тварин. Майже весь час я проводила або з батьками, або з братом та сестрою, які гралися зі мною, читали мені книжки, загалом, розважали як вміли. Загалом, дитинство моє пройшо щасливо, серед люблячих мене людей.
Школа
В 1991 році я була прийнята до першого класу школи №25 Ленінського району міста Донецька. Не можна сказати, що навчання давалося мені тяжко, але й відмінницею я ніколи не була. Навчалася загалом на «добре» та «відмінно». Декілька разів приймала участь в олімпіадах, але переможцем не була.
В п’ятому класі я записалася на заняття до студії образотворчого мистецтва «Джерело» при районному домі творчості дітей та юнацтва. Батьки не заперечували, бо з дитинства я полюбляла малювати й виходило у мене непогано. С того моменту багато свого часу я проводила саме в студії. У нас був гарний керівник – Темпер Єлизавета Геннадіївна. Завдяки її зусиллям ми познайомилися з різними видами творчості: живописом, батіком, та іншими. Колектив у нас був доволі дружний, ми часто відвідували виставки, самі приймали в них участь, багато спілкувалися. Серед моїх досягнень в області образотворчого мистецтва можна виділити декілька:
- диплом з міжнародного фестивалю дитячої творчості «Підводні фантазії» (2000 р.);
- зайняте третє місце в конкурсі-виставці образотворчого мистецтва «Дитячі фарби Донеччини» (2000 р.);
- диплом з фестивалю «The Small Monmartre of Bitola» (Македония, 2002 р.).
В студії я займалась до 2001 року. Завдяки цим зайняттям я навчилася бачити красоту природи, що нас оточує і яку ми часто не помічаємо у нашій повсякденності…
Тим часом я вже перейшла до дев’ятого класу й стала замислюватися про свою майбутню професію. Пов’язувати життя з малюванням мені не хотілося, хоча я це дуже полюбляла. Тож я вирішила піти іншим шляхом й навесні 2000 року віддала документи до Донецького електрометалургійного технікуму на спеціальність «Екологія та охорона навколишнього середовища». Успішна склавши іспити спочатку в школі, а потім і в технікумі, я була зарахована на перший курс ДЕМТ.
Донецький електрометалургійний технікум
З 2000 року розпочалось моє навчання в ДЕМТ. спеціальність мені подобалась, тож вчилася я з задоволенням. Роки навчання в технікумі дали мені можливість познайомитися з особливостями металургійної галузі, з її екологічними проблемами. Практика на Донецькому металургійному заводі дала можливість ближче з технологією виробництва й екологічними аспектами процесів. Серед викладачів, у яких я навчалася в цей час, особливо хотілось би виділити таких людей, як Владімірова Людмила Юріївна, Мовчан Любов Федорівна, Севрюк Віктор Адамович. У суспільному житті технікуму приймала участь лише в якості глядача, що мене цілком задовольняло.
В 2004 році я успішно захистила диплом. В цьому ж році я складала вступні іспити в Донецький національний технічний університет на спеціальність «Екологія та охорона навколишнього середовища». Вибір спеціальності не був випадковим, я хотіла продовжувати навчання й підвищити рівень своєї освіти.
Донецький національний технічний університет
В 2004 році я була зарахована на перший курс університету за своєю спеціальністю. Так розпочався наступний етап мого життя. За ці роки було багато різних подій: радісних і сумних, були нові знайомства, нові друзі. Були також і нові викладачі, кожний з яких привніс дещо нове в розуміння моєї спеціальності й тих проблем, які стоять перед фахівцями в цій галузі. В 2008 році я успішно склала державний іспит й отримала диплом бакалавра. В цьому ж році я була зарахована в магістратуру ДонНТУ і розпочала роботу над дипломною роботою під керівництвом Кочури Володимира Василіївича.
Тема моєї роботи: «Аналіз шляхів покращення екологічної безпеки електросталеплавильного виробництва». Вибір теми був не випадковим. Металургія є однією з головних виробничих галузей нашого регіону, а також і одним з головних забруднювачем навколишнього середовища. Ось чому питання підвищення екологічної безпеки як металургійного виробництва в цілому, так і електросталеплавильного , є як ніколи актуальними для спеціалістів моєї галузі.
Плани на майбутнє
Перш за все, хотілось би успішно закінчити університет. В майбутньому прагну знайти роботу за фахом, яка дозволила би мені зростати як професіоналу і дала можливість до самореалізації. Я люблю подорожувати, тож хотілось би побувати за межами України, подивитися на життя інших народів, познайомитися з їх культурою. Гадаю плани можна перераховувати до безкінечності…Мабуть найбільш правильним було б сказати так: я хочу прожити своє життя так, щоб ніколи не шкодувати за жодним днем…
|
|
