Юденков Євген МихайловичФізико-металургійний факультет
Кафедра Електрометалургії
Спеціальність: Металургія чорних металів
Тема магістерської роботи:
Дослідження впливу технології спінювання шлаку на поведінку азоту під час плавки стали в дуговій сталеплавильній печі
Науковий керівник: к.т.н., доцент Корзун Євген Леонідович
Про себе:
Середній бал в період навчання в університеті - 4.7 Вільно володію російським, українським.
У об'ємі, достатньому для читання і листування, володію англійською мовою. Володію навиками комп'ютером на рівні користувача. Маю досвід роботи в середовищі Mathсad, STATISTICA, КОМПАС-3D, пакетом прикладних програм Microsoft Office.
Захоплююся спортом, особливо міні - футболом.
Біографія:
Я, Юденков Євген Михайлович, народився 14 червня 1987 року в місті Єнакієве. Отець, Юденков Михайло Іванович, начальник бюро технічного обслуговування ВАТ "ЕМЗ". Мати, Юденкова Олена Борисівна, хімік ВАТ "ЕМЗ". Я був в сім'ї не першою дитиною, мій брат Дмитро всього на три роки старший, тому в дитинстві мені не було нудно, і ми завжди грали разом.
З раннього дитинства згадую, що був слухняною, самостійною дитиною, загалом, мрією вихователів. Завжди був зайнятий якимись справами, не доставляючи клопоту дорослим.
1 вересня 1994 року я пішов в перший клас ЗОШ №11. Нові друзі, перший вчитель, підручники, уроки, прочитані і написані слова, перші помилки і заслужені п'ятірки. Навчаючись в п'ятому класі, я поступив в музичну школу і вибрав клас баяна. На початку навчання в музичній школі мене не радувало, оскільки давалося не просто, але потім дуже мені сподобалося.
У зв'язку з переїздом на нове місце проживання в 1999 році перейшов вчитися в загальноосвітню школу № 25. У новій школі все було по іншому. Я потрапив в чудовий клас. Зараз вдається підтримувати теплі дружні взаємини зі всіма однокласниками. З школою пов'язані кращі спогади мого життя. Брав неодноразово участь в міських олімпіадах, спартакіадах, активно брав участь в житті школи. У старших класах я почав додатково займатися математикою. На той момент я вже зрозумів, що моя стихія - це технічні спеціальності. Тому зусилля були зроблені на точні дисципліни. У вільний час від навчання тренувався і грав у футбол. Були досягнуті високі результати в цьому ігровому виді спорту, які потім продовжилися і в інституті. Але, не дивлячись на різноманітні інтереси, які відволікали мене від уроків, школу я закінчив з серебрянной медаллю.
Питання про подальшу освіту виникло ще на початку 11-го класу. Міркуючи про мої здібності і бажання; розставляючи пріоритети по містах-кандидатах, а далі і по ВУЗах; перебираючи всі можливі спеціальності і пам'ятаючи, що я живу в "металургійному місті" був вибраний курс на Донецький Національний Технічний Університет - один з кращих вузів України по підготовці інженерів. І всі подальші зусилля були направлені на підготовку до вступу саме до цього ВУЗу. Результати не змусили себе довго чекати. Я поступив по рейтингах, і не закінчивши ще школу міг вважати себе студентом.
Студентські роки були дійсно прекрасні. Група в яку я потрапив, складалася з розумних, інтересних, товариських людей з якими я незабаром порозумівся і подружився. Час в університеті на лекціях летів непомітно і весело, завдяки преподователям, які прагнули зацікавити студентів своїм предметом і спілкуванню з друзями на перервах. На другому курсі я почав вчитися ще на одній спеціальності: "Єкономика підприємства". Це теж дуже цікава професія, але, отримуючи її, довелося серйозно потрудитися, оскільки ми займалися на 5, 6 парах і по суботах, що практично зовсім не залишало вільного часу. Та ще і тренування футболом. Але, напевно, для студента немає непереборних труднощів.
Так потихеньку проходила сесія за сесією. Поки до середини третього курсу не стало питання про вибір наукового керівника. Я вирішив запитися до доцента кафедри електрометалургії Корзуна Євгена Леонідовича. Він запропонував мені вибрати тему НІРС "Разработка способу прямого легування сталі РЗМ при безперервній разливки". Питання пов'язані з розвитком металургії дуже актуальні у наш час, тому я охоче погодився. І я не помилився, тому що через рік мене запросили брати участь на Всеукраїнській конференції наукових робіт в місті Краматорськ. Я виступив гідно і зайняв друге місце. Але на досягнутому зупинятися не збираюся. Зараз працюю над магістерською роботою. По моїй темі випущено багато наукових праць і досліджена безліч процесів. Але я спробую заповнити пропуски, наявні в цьому напрямі.
Що буде далі покаже життя. Знаю одне, що все залежить тільки від мене. На даному етапі ставлю перед собою такі цілі: успішно захистити магістерську роботу, реалізувати свої уявлення про кар'єру.
© Юденков Е. M.
