Народився 4 липня 1988 у смт. Ханженково м. Макіївки Донецької області. Батько – Похилець Василь Васильович – вчитель англійської мови у ЗОШ №102 м. Макіївки. Мати – Похилець Лілія Миколаївна – вчитель англійської мови у ЗОШ №72 м. Макіївки.

У дошкільному віці улюбленими іграшками були різноманітні головоломки, паззли, конструктори. С особливим задоволенням проводив час за розвиваючими іграми Нікітіна. У віці 6 років пішов до першого класу ЗОШ №16 м. Макіївки, де провчився до дев`ятого класу. У школі проявляв схильність до точних наук. Регулярно займав призові місця на міських олімпіадах з математики, фізики, хімії.

Після закінчення 9-ти класів загальноосвітньої школи, поступив до фізико-математичного класу Макіївського міського ліцею, та останні два роки середньої освіти отримував там. У ліцеї відкрив для себе програмування, самостійно вивчивши за 3 місяці мову програмування Turbo Pascal.

З сьомого по десятий клас був слухачем відкритого математичного коледжу (ВМК) при МатФаці ДонНУ у складі олімпіадної групи. Навчання у ВМК здійснило колосальний вклад в мою математичну освіту, розвинуло мене як творчу особистість, навчило самостійно вчитися. Я безмежно вдячний усьому коледжу та особисто Двейрину Михайлу Захаровичу.

Завдяки ВМК я попав до туристичного клубу "Альпіна" при ДонНУ. Як член клуба, на сьогоднішній день я пройшов шість піших походів горами Криму та Карпат, останній у якості керівника групи.

Обмірковуючи на початку 11го класу подальші перспективи, я прийшов для себе до висновку, що у подальшому "хочу заробляти гарні гроші власним розумом", а у якості конкретної реалізації цього абстрактного формулювання обрав програмування.

Обрання ВНЗу та конкретної спеціальності було достатньо сумбурним. Спираючись здебільшого на суб`єктивні відгуки своїх знайомих, я визначився з ВНЗом та факультетом, а коли прийшов час обирати конкретну спеціальність – просто подав документи на ту, на яку на той момент був найбільший конкурс. І таким чином, за результатами рейтингових випробувань я був зарахований на спеціальність "Системне програмування" факультету обчислювальної техніки та інформатики Донецького національного технічного університету.

І хоча той досвід програмування, який я маю на сьогоднішній день, та напрямок, у якому я продовжую розвиватися, відносяться скоріше до прикладного програмування, ніж до системного, я не шкодую, що попав саме на цю спеціальність. Навчаючись на спеціальності СП, я отримав фундаментальні знання у широкому спектрі галузей комп`ютерної інженерії. Найбільш корисними для себе вважаю наступні курси:

• Системне програмування (Шевченко Ольга Георгіївна).
• Програмування мікроконтролерів (Мальчева Раїса Вікторівна).
• Програмування в ОС Windows (Теплинський Сергій Васильович).
• Курс основ асемблера x86 (асистент Череднікова Ольга Юріївна).
• Основи інформаційної безпеки (Іванов Олександр Юрійович).

Обираючи собі наукового керівника, я зупинився на особі старшого викладача Шевченко Ольги Георгіївни – людини, що зарекомендувала себе як висококомпетентного спеціаліста у галузі системного програмування та операційних систем. У ході спільного аналізу потреб та наявних рішень у галузі системного ПЗ, було виокремлено питання захисту реєстру ОС Windows – тема слабо пропрацьована, попри свою актуальність (багато аналітиків відмічають системний реєстр ОС Windows як одне з найбільш вразливих місць у системі). Зрештою, тема магістерської роботи була сформульована як "Розробка засобів контролю доступу до реєстру ОС Windows".

Серед творчих планів на найближче майбутнє слід особливо відмітити два моїх open-source проекти: cpp-events – бібліотеку, що реалізує механізм подій-делегатів (сигналів-слотів) для мови C++, та cpp-reflection – бібліотеку класів та сканер вихідних файлів, для оперування з метаінформацією у мові C++. Перший проект активно розвивається, по мірі знаходження вільного часу. Інший обмірковується в голові та на папері с березня цього року, для нього зарезервовані ресурси на code.google.com, але розпочати кодування я зможу лише після закінчення дипломної роботи.

У своїй статті я описую свій досвід роботи у фірмі XITEX Software, який у двох словах можна описати як "досвід того, як не слід програмувати". Відповідно до цього, суть моїх професійних планів на найближче майбутнє – отримати "досвід того, як слід програмувати", – хочу прийняти участь у цікавому "ідейному" проекті, попрацювати з компетентною командою, власними очима побачити велике диво екстремального програмування у дії))). Можливо я спробую у ролі тімліда побудувати все це на XITEX-і, можливо приватно почну власний проект, можливо увіллюся до вже існуючого "правильного" проекту. Час покаже...

Мій попередній досвід роботи з Інтернет-технологіями – це природний для будь-якої сучасної людини досвід користування різноманітними інтернет-сервісами, курс Інтернет-технологій на третьому курсі та помірний досвід написання застосувань з функціями HTTP та HTTP/SOAP клієнтів.

Донецьк, серпень-вересень 2009