Гнаткович Олексій Вікторович

Про себе (головне):

    Середній бал у період навчання в магістратурі склав 3,8. Вільно володію російською та українською мовами. В обсязі, достатньому для читання і листування, володію англійською мовою. Маю навички роботи з операційними системами MS DOS, Windows 98/2000/XP, Linux; з мовами програмування - Borland Pascal, C, C + +, C + + Builder, Delphi, Visual Basic, Assembler; засобами роботи з базами даних - Access, Visual FoxPro, SQL Server, InterBase; пакетами MS Office 97/2000/2003, BPwin, ERwin, NetCracker, MathCAD, Matlab, графічними пакетами Flash, Corel, Photoshop

Коротка біографія:

  Дитинство

   Я народився 6 квітня 1987 року в селищі Гродівка Красноармійського району Донецької області. За характером сангвінік. Ціную красу і згоден з класиком, який сказав, що "в людині все повинно бути чудово: і обличчя, і душа, і думки". У дитинстві був непосидючою дитиною, часто змушував своїх батьків, сам того не бажаючи, похвилюватися за мене, освоюючи техніку повзання, роблячи перші кроки, виявляючи самостійність у вирішенні питань, що мене цікавлять. Однак моїм батькам ніколи не доводилося «червоніти» за мене, a вони у мене чудові. Мама, Гнаткович Міланія Іванівна, тато, Гнаткович Віктор Васильович, - дорогі моєму серцю люди, дали мені «путівку в життя», за що їм низький уклін і моя подяка.

Формування моєї особистості почалося в дитячому садку, який я відвідував із задоволенням. З дитинства грав в будь-які рухливі ігри, що в наслідку визначило моє захоплення різними видами спорту. Одним словом, час, проведений у дитячому садку, залишилося гарним спогадом на все життя. Спасибі вихователям за їх високий професіоналізм і чуйність.

  Школа

    У 1994 почалося нове життя, пов'язане з тим, що я пішов у перший клас Іванівської загальноосвітньої школи. Нові друзі, нові захоплення, отримання нових знань зробили перші три роки мого навчання швидкоплинними. Першу вчительку звали Рева Світлана Іванівна. Вона була багато в чому для мене прикладом, я завжди уважно слухав, що і як вона говорить, як пояснює, подобалося, як заохочує нас до навчання, намагаючись відзначити, виділити кожного з нас гарними оцінками, словами схвалення.

У школі я почав займатися спортом. Спочатку зацікавився бойовими мистецтвами, далі легкою атлетикою, але любов до футболу поставила його все ж таки на перше місце. Брав активну участь у суспільному житті школи, яку я закінчив у 2004 році.

  Університет

    Вибір моєї майбутньої професії був пов'язаний із рішенням вивчати комп'ютерні науки. В 2004 р. я поступив у Донецький національний технічний університет на спеціальність "Комп'ютерні системи діагностики в медицині та техніці".

ДонНТУ - це перший вищий навчальний заклад у Донбасі й один із перших вузів в Україні. Щорічно в університеті відкриваються нові спеціальності і спеціалізації. Сьогодні їх більше 60. Загальна чисельність студентів за всіма формами навчання перевищує 20 тисяч. Навчальний процес ведуть 88 кафедр, на яких працюють 1300 висококваліфікованих викладачів. Багато з них є почесними і дійсними членами наукових товариств і академій, мають звання заслужених діячів науки і техніки, освіти, вищої школи і т.д.

ДонНТУ є членом асоціації європейських університетів і членом Європейського товариства інженерної освіти. Університетом укладено більше 40 договорів про співробітництво з закордонними партнерами з країн Європи, США, Китаю, Кореї. За роки існування вузом підготовлено більше 107 тисяч фахівців. Серед наших випускників немало державних діячів, керівників підприємств, великих вчених. В 2005 р. отримав диплом бакалавра і продовжив навчання в магістратурі. Я з повною впевненістю можу сказати, що свої студентські роки провів не даремно.

Перший курс відбувся в радіснії ейфорії знайомства з однокурсниками. Нас здружили спільні гуляння і пошук потрібних аудиторій особливо в самому заплутаному 3 корпусі. Особливих успіхів у процесі навчання не мав - був рядовим студентом.

У 2008 році я отримав кваліфікацію бакалавра і вступив в магістратуру (тому що мені хотілося мати глибокі знання і отримати максимально повну і закінчену вищу освіту, до того ж магістратура дає мені можливість у майбутньому при бажанні стати аспірантом). Керівника з магістерської роботі я вибирав на 4 курсі. Хотілося вибрати таку людину, яка у своїх проектах, розробках реалізовує конкретні речі, а не займається писаниною. Я сам по природі практик і до теоретиків ставлюся скептично (якщо вважаєте, що я не прав ... вважайте:). Загалом, вибір у мене був не широкий і моїм керівником став доцент, кандидат технічних наук Шатохін Павло Олександрович. На другій виробничій практиці я вибрав собі тему магістерської роботи. Практику я проходив у Донецькому Обласному Протипухлинному Центрі.

  Плани на майбутнє ...

   По-перше, отримати диплом магістра. По закінченню університету хотів би застосувати свої знання магістра на практиці, працюючи за фахом в медичному закладі. Надалі ставлю перед собою завдання стати фахівцем високого рівня в області IT-технологій, а також внести свій внесок в розвиток медицини.