Оніщенко Надія Леонідівна

Про себе...

           Середній бал за роки навчання 4,92. Маю червоний диплом бакалавра за фахом «Телекомунікаційні системи та мережі». Вільно володію російською та українською мовами, на рівні достатньому для читання і перекладу літератури володію англійською. За період навчання з 2004 по 2009 р.р. засвоїла такі програмні пакети, як MatLab, System View, NetCracker, Algoritm Builder, Packet Tracer, MS Visio та ін.

Дитинство

           Я гадаю, всі полюбляють свято Різдво, коли в будинку пахне усілякими вкуснощами і багато-багато гостей, родичів сидять за святковим столом, коли діти отримують подарунки. А я люблю це свято удвічі, тому що 7 січня у мене ще і День Народження. Народилася я в холодний зимовий ранок 7 січня 1987 року в рідному місті Торезі. Я була другою очікуваною дитиною в сім'ї. Мій тато, Оніщенко Леонід Борисович, був приголомшений новиною, що у нього народилася ще одна донька, адже всі діагностики і лікарі говорили на 80%, що буде хлопчик. На що моя мама, Оніщенко Валентина Никифорівна, сказала татові : «Яке ж це щастя - мати двох дочок, двох помічниць!»
           На той момент мої батьки були фахівцями, що вже відбулися, кожен в своїй сфері. Мама — майстер-технолог цеху Торезської Харчосмакової фабрики, тато — водій КРАЗа у Сніжнянському АТП. Моїй старшій сестрі Тані тоді було 2,5 року і вона стала відмінною маминою помічницею в моєму вихованні.
           В дитинстві недоліку в увазі у мене не було: дідусі, бабусі, тітки, дядьки — кожен любив і балував по-своєму. Пам'ятаю як з сестрою, узявшись за руки, кожен ранок ходили в садок. А ось коли вона пішла в школу, а я залишилася в дитячому саду, мені теж захотілося бути такою «дорослою», як вона.

Школа

           У школу 1 вересня 1994 року я йшла з величезними білими бантами, в шкільній формі і з щасливою посмішкою, що нарешті збулася моя мрія. Так для мене школа №11 стала другим будинком на наступні десять років. Мені дуже подобалося вчитися і в цьому, напевно, велика заслуга педагогів. У школі я вчилася на відмінно, а коли отримувала четвірки, то розуміла, що це заслужено: десь недовчила, десь недочитала. Але шкільні роки — це не суцільне навчання, адже були і походи старшокласників в Глухівський ліс, і поїздка до Києва, і часті поїздки до Донецька (планетарій, ботанічний сад, театр, цирк). Досягнення за шкільні роки: призові місця на міських олімпіадах по фізиці, історії, українській мові і літературі, англійській мові, 2-е місце на Всеукраїнському конкурсі ім. П.Яцика.
           Пам'ятаю шкільний випускний: вручення золотої медалі, мамині заплакані від щастя і гордості очі, дівчат пам'ятаю в красивих вечірніх сукнях і хлопців, що неабияк подорослішали у строгих костюмах з краватками. Рідна школа залишила в моїй пам'яті тільки найтепліші спогади. І ось вже впродовж п'яти років після випуску ми зі своїми однокласниками зустрічаємося щороку в першу суботу лютого, і кожен радий бачити один одного і кожному є що розповісти.

Університет

           Вибір ВНЗу був мною зроблений осмислено і усвідомлено. Хоча багато випускників нашого ВНЗу і попереджали про труднощі в навчанні, але ніхто не відговорював, адже кожен знав про престижність такого ВНЗу, як Донецький національний технічний університет (ДонНТУ), про його рівень підготовки профільних фахівців. Поступила я в ДонНТУ, здавши перший рейтинг з математики. Тоді моїй радості не було меж, адже я знала, що зарахована до університету вже навесні, коли більшість моїх однокласників тільки починали сушити голову про вибір ВУЗу і нервувати з приводу вступних іспитів.
           Пам'ятаю літній відробіток в гуртожиток, а потім поселення в кімнату. Наша кімната дівчат була дуже дружня і гостинна.
           Таким чином я стала студенткою групи ТКС-04б, а незадовго після цього ще і старостою. Ну а потім все закрутилося, завертілося: навчання, старостати, студсовети, Дні Студента, Дні Факультету, заліки, іспити і знову навчання... Можу сказати, що часу вільного було мало, але на все вистачало часу і сил.
           Високий середній бал і п'ятірка з державного іспиту дали мені можливість продовжити своє навчання в магістратурі. Вибір теми «Дослідження характеристик і розробка методики модернізації корпоративних мереж на основі IP-платформи» був зроблений зважаючи на актуальність і необхідність перебудови існуючих корпоративних мереж на нові технології, що забезпечать більш високий рівень продуктивності, надійності, безпеки ресурсів. Мій науковий керівник — кандидат технічних наук, доцент кафедри АТ Червінський Володимир Володимирович.

Плани на майбутнє

           Найближчі плани на майбутнє це, звичайно ж, успішно закінчити університет, знайти гідну роботу, створити міцну сім'ю з коханою людиною. А простіше кажучи — бути щасливою людиною, цінувати кожен прожитий день і вірити в краще.

©ДонНТУ, Оніщенко Надія Леонідівна