Про себе :
Середній бал під час навчання у бакалавраті - 4.72. Вільно володію російською та українською мовами. Рівень володіння англійською- достатній для спілкування та вільного читання технічної документації «з аркушу». Окрім вивчення електроніки в університеті намагаюсь вивчати її у вільний час: вивчаю хрестоматійну літературу, макетую цікави схеми. Маю досвід повного наскрізьного електронних пристроїв «від концепції до готового виробу» та досвід створення цифровых систем с мікропроцессорным керуванням.
Область наукових інтересів - аналогова схемотехніка на низьких частотах, звукотехніка, прилади обробки сигналів етектромузичних інструментів.
Працюю в наступних пакетах :
Математичні пакети : Mathcad
Моделювання: N.I. Multisim (добре володію), N.I. LabView, Proteus
Проєктування плат: P-CAD 200Х (впевнено)
Графічні редакторі: Компас-3D, Corel Draw, Corel Photo-Paint
Програми налагодження мікроконтролерів: ProView32
Текстові редактори: MS Office, Dreamweaver
Мультимедіа: FL Studio, Sony Sound Forge
Захоплююсь музикой: рок, тяжмет, закордонна попса 80-х, сучасні електронні стилі. З 2001 года граю на етекрогітарі, непогано володію інструментом. Можу заспівати, якщо довго вмовляти. =)
Один з засновників народного ансамблю ВІА ім. Юрія Дубини. Посада у ансамблі - «Золотий голос ЕлС».
Складаю музыку.
В рамках марки «Змей Горыныч» працюю на поприщі конструювання гітарных эфектів.
В літературі віддаю перевагу науковій фантастиці: Лем, Стругацькі, Шеклі, Кларк. Полюбляю добрий немасовий кінематограф.
Влітку обов'язково їду до моря, даби отримати задоволення від інтенсивного підводного пірнання з маскою.
Дитинство
Я, Ровняков Олег Игорович, росіянин, народився 28 листопада 1986 року в мімті Макіївка Союзу Радянськиї Соціалістичних Республік. Пишаюся своею приналежністю до останніх поколінь «Народжених в Імперії».
Мої батьки: батько - Ровняков Ігорь Едуардович, росіянин, інженер, закінчив московський Політех, мати - Ровнякова Лілія Іванівна, українка, інженер, закінчила ДонНУ (в минулі часи - ДонДУ).
Головним моїм інтересом у дитинстві було анатомування всіляких онных електронних та неелектронних пристроїв, а також, «конструювання і будівництво» усього в світі - від «роботів» з картонних ящиків до двірських проєктів, наприклад, «заводів з переробки пластмаси». На вулиці біля мене збиралися дітлахи, бажаючі взяти участь в проєкті, а я керував процесом будівництва.
Відвідував кружок «умілі руки», кружки співу та малювання в макіївському Палаці Піонерів.З двома картинами гуашшю й аквареллю, присвяченими інопланетянам і підводному світу відповідно, зайняв перше місце на конкурсі дитячих робіт. Спогади про дитячий садок пов'язані з сніговими фортецями, війнами з іншими хлопцями та прилипшою до брів жвальною гумкою.
Школа
В 1993 р. я пійшов у 1-й клас макіївської початкової школи №5. З 5-го по 11-й клас вчився в ЗШ№61. В 7-му класі зайняв перше місце в міській, а в 8-му класі - друге місце в районній олімпіадах з фізики. Нагороджений дипломом за зайняте 1-е місце в шкільному конкурсі робіт МАН старшокласників з фізики 2003р. В старших класах працював в лабораторіях хімічного факульту ДонНУ у рамках МАН (малой академії наук).
Про школу як заклад в мене вкрай негативні спогади, причому негативними вони стали вже після закінчення школи і вступу в універ, коли з'явилась можливість порівнювати. Із цього приводу процитую «Гадких Лебедей» Стругацьких: «Оставшись один, Виктор побрёл по коридорам, заглядывая в пустые классы, вдыхая забытые ароматы чернил, мела, никогда не оседающей пыли, запах драк до первой крови, изнурительных допросов у доски, запаха тюрьмы, бесправия, лжи, возведенной в принцип, он всё надеялся вызвать в памяти какие-то сладкие воспоминания о детстве и юношестве, о рыцарстве, о товариществе, о первой чистой любви, но ничего из этого не получалось, хотя он очень старался, готовый умилиться при первой возможности.
Всё оставалось по прежнему - и светлые затхлые классы, и поцарапанные доски, парты, изрезанные закрашенными инициалами и апокрифическими надписями про жену и правую руку, и казематные стены, выкрашенные до половины весёлой зелёной краской, и обитая штукатурка на углах - всё оставалось по-прежнему неказисто, гадко, наводило злобу и беспросветность.»
Проте, хочу відзначити Расторгуєва М.Г., Удод В.В., и Мешкова М.Б. - вчителів технічних предметів, яким я дійсно вдячний за отримані знання і які були й залишаються для мене прикладом справжніх спеціалістів у своїй справі.
У шкільні роки були періоди зайнять акробатикою й баскетболом.
В школі навчався добре. На випускних екзаменах отримав высокі оцінки (відм) і, також, 6 балів з української мови, що зараз мене зовсім не турбує. В універ поступив за системою рейтингових випробувань. Вирішальне значення мали 47 балів з 60-ти в тестах з фізики.
Універ
У виборі майбутньої спеціалізації в у нерівному бою хімія поступилася місцем електроніці. Чому електроніка? Том зо інженер, зокрема інженер-електронщик, высікає з камня та металу щось живе, прауююче, виконуюче набір функцій, закладених в нього інженером. Інженер інженер примушує неживу матерію діхати й ворушитися. У цій роботі, як і в інших видах творчості інженер подібній Творцю. Я зрозуміло висловлююсь? =)
У свою чергу, выбір ДонНТУ, а не ДонНУ (про інші ВУЗи області речі не було) обумовлен бажанням вивчати саме електроніку, а не матаналіз на протязі п'яти років. Перше враження від універу - відчуття явного контрасту між ним та школою. Школа - це 11 років тюрмы й безправ'я. Універ - це дух свободы, усвідомлення себе повноправною людиною, яка самостійно визначає свою долю.
З першим курсом прийшла можлвість визначати приорітети й вивчати те, що тобі потрібно (технічні предмети), а не «загальну шкільну програму». Звичайно, доводилося доводилося вивчати й загальні предмети, у т.ч. ті, що читаються викладачами кафедр, які треба ліквідувати у державних масштабах, але це можна пережити. Брав участь в деяких конференціях, але не в таких, які заслуговують згадування.
На першому і другому курсах найбільш колоритними викладачами були Редько А.Л., Локтiонов И.К., Чорноус В.П. З ними пов'язані тільки позитивні спогади. Але тоді ми ще не були знайомі із Сєнько В.Ф... =) Вікторе Федоровичу, лише завдяки Вам в нас була можливість вивчати не абстрактну теорію, а матеріал, орієнтирований на практичне використання, тільки у Вас ми працювали не з віртуальними схемами, а з реальною елементною базою. Спасибі!
За 5 років навчання я лише зміцнився в думці про правильність вибору електроніки своєю спеціалізацією.
В універі я вчився гарно, але через одну трійку, отриману на екзамені з «інженерки» на самій першій сессії, красного диплому не побачив. Чотири роки нас впевнювали можливістю перездачі оцінок перед отриманням диплому на 4-му курсі, але коли колу зацікавлених осіб, включаючи й мене, нарешті стали відомі правила перездачі оцінок, з'ясувалося також, що дипломи вже давно замовлені й пiшли у друк...
Оскільки високий середній бал та зданий на відмінно госіспит дозволяли поступити в магістратуру, я прийняв рішення скористатися цією можливістю. Вибір теми магістрської роботи обумовлен моїм интересом до приладів обробки сигналів електрогітар, студійним системам обробки звуку та ін. Оскільки своє близьке майбутнє я бажав би бачити саме в звукотехніці, тему тему магістрської роботи я теж вірішив обрати таким чином, щоб результаті труда й отриманій досвід не пропали даремно, а були б корисними мені у майбутній професійній діяльности. Тому я відмовився від традиційної промислової тематики робот магистрів та спеціалістів кафедры і взяв тему з обробки сигналів електромузичних інструментів. Перша реакція більшості викладачів кафедри була передбачувана, але, думаю, мені вдалося переконати їх в неодіозності теми.
Вибір мною Кузнєцова Д.М. у якості наукового керівника обумовлен якостями цієї людини: енергійністю, гнучкістю мислення, інтересом до нових для себе питань і, головне, готовністю їх освоювати. Взагалі, як говорять, людина «без тарганів в голові.» =)
Говорючи про универ, треба особливо видзначити появу на світ народного ансамблю ВІА ім. Юрія Дубини, в виступах якого на Дні Факультету 2008 року і Дня Кафедри 2008 і 2009 років я брав безпосередню участь в посаді гітариста й «Золотого голосу ЕлС». =))
В інтернеті живу приблизно з 2003 року. Досвід нескладного веб-дизайну вперше отримав на другому курсі. Сайт магістра створений в Dreamweaver 8 та пакетах сімейства Corel X3.
Сподіваюсь, я зможу по-справжньому добре впоратися з работою магістра і продовжити професійну діяльність за спеціальністю у сфері обробки звуку, а також, реалізувати себе як музикант і людина в цілому, зробити якнайбільше для процвітання російської цивілізації.
|
