Соловйов Максим Сергійович

Факультет: Комп'ютерних Інформаційних Технологій та Автоматики
Спеціальність: Телекомунікаційні Системи та Мережі
Тема магістрської роботи: «Дослідження особливостей забезпечення показників якості в мультисервісних мережах при впровадженні нових сервісів в стандарті GSM»
Науковий керівник: Воропаєва Віктория Яківна





















Автореферат

"Дослідження особливостей забезпечення показників якості в мультисервісних мережах при впровадженні нових сервісів в стандарті GSM"

- Вступ
- Огляд за темою
- Актуальність
- Постановка задачі дослідження
- Основна частина
- Концепція побудови конвергентної мережі
- Забезпечення QoS параметрів для різних типів трафіку
- Фрактальні процеси при прогнозуванні трафіку
- Висновки
- Перелік використаної літератури

Вступ

  • Телекомунікаційні мережі, що використовують радіоканал як засіб доступу кінцевого користувача до послуг мережі переживають в даний час саме етап бурхливого розвитку і широкого впровадження. Напрямок розвитку, що намітився, отримав назву NGN-технології. Він має всі ознаки уніфікації методів і засобів, що існують і тих що створюються, в єдину інтегровану структуру. Цей процес не може бути простим і однозначним, оскільки повинен відбуватися в умовах перебудови існуючих мереж і технологій, що часто вимагають корінних змін для інтеграції в NGN-структури. В той самий час, перебудова, що забезпечує підвищення ефективності роботи мережі в найближчому майбутньому не повинна негативно позначитись на конкурентоспроможності оператора мережі в сьогоденні, а, скоріше, навпаки – сприяти розширенню ринку користувачів вже в процесі модернізації мережі. Конвергентний шлях розвитку телекомунікаційних мереж, мабуть, єдиний прагматично обґрунтований напрямок для операторів, які мають ринок користувачів, що склався. Проте він вимагає зважених рішень, з тим, щоб набуваючи нових можливостей за рахунок перетворень, не нашкодити існуючому ринку.
  • У реальності, для мобільного оператора, завдання побудови і вдосконалення конвергентної мережі ускладнюється обмеженістю ресурсів існуючої GSM мережі, зниженням надійності надання послуг в умовах перевантаження радіоканалів, слабкою пристосованістю GSM-технології для передачі даних. Поява і розвиток нових технологій, зокрема Wi-Fi, що потенційно можуть надати більшу кількість послуг, загрожує відтоком «традиційних» GSM-користувачів до Wi-Fi-операторів.
  • Інтерес операторів мобільного зв'язку до сегмента бездротового широкополосного доступу проявився досить давно й споконвічно був пов'язаний скоріше з наданням послуг доступу в Інтернет за технологією Wi-Fi, ніж з повноцінним впровадженням концепції NGN.
  • Спільне використання можливостей мереж NGN і мереж мобільного зв'язку, повноцінна їх конвергенція, здатна забезпечити абонентів унікальним набором можливостей і послуг. Якщо ж надання конвергентних послуг забезпечується оператором мобільного зв'язку "з одних рук" - різко підвищується привабливість такої мережі для клієнтів, а виходить, оператор отримує конкурентні переваги. Рішення виявляється безумовно ефективним і з економічної точки зору.

    Огляд за темою

  • Питання конвергенції та забезпечення якості обслуговування вже аналізувались фахівцями України та Росії, зокрема надання абоненту послуг з заявленими параметрами якості та побудова моделей забезпечення гнучкого управління мережею розглядалися Семеновим Ю.А., В.Вишневським, Оліфер Н.Г., питання конвергенції неодноразово були присвячені праці Б.С. і А.Б. Гольдштейнів.
  • Провідні дослідницькі лабораторії відомих компаній CISCO Systems, Motorola, Siemens, Huawei Technologies, NetCentrex, Strom telecom, Access Networks та інші є передовими з точки зору впровадження механізмів регулювання якості послуг QoS до мережевих рішень. На вітчизняному просторі – це компанії Tario.Net, НТЦ "Протей".
  • Серед іноземних дослідників слід відзначити роботи з питань забезпечення якості в мультисервісних мережах П. Фергюсона, Д. Хеймана, В. Іверсена, Л. Клейнрока.
  • Для надання мультимедійної послуги в реальному часі з гарантованою якістю, необхідно класифікувати трафік за класами обслуговування. Більшість досліджень по забезпеченню якості прийшли до того, що усе покладено безпосередньо на мережу оператора. Однак це не дозволило повністю забезпечити QoS між кінцевими користувачами. Це питання дотепер залишається відкритим і вимагає подальшого дослідження. У ряді публікацій пропонується платформа, що підтримує обслуговування мультимедійного трафіку в реальному часі між кінцевими користувачами. Для гарантування QoS використовуються технології SDP/SIP, RSVP-TE і CAC. SDP/SIP встановлює безперервне з'єднання, що гарантує QoS. Технології RSVP-TE і CAC встановлюють QoS-гарантований шлях між вузлами мережі для встановленого сеансу SDP/SIP. Дана платформа може використатися як на існуючих IP мережах, так і бездротових конвергентних мережах майбутнього.

    Актуальність

  • Актуальність даної теми випливає з того, що конвергенція дає можливість ефективного використання існуючих ресурсів (канальна ємність). Вартість смуги Wi-Fi дешевше, ніж смуги мережі GSM/3G, що знижує для оператора собівартість послуг зв'язку, що надаються клієнтові.
  • Об’єктом дослідження – є телекомунікаційна мережа мобільного оператора зв’язку.
  • Предмет дослідження – параметри якості обслуговування, що характерні для різних типів трафіку.

    Постановка задачі дослідження

  • Надання послуги абоненту у будь-який час у будь-якому місці, стало гаслом більшості операторів мобільного зв’язку. Конвергенція з Wi-Fi де використовується пакетна IP-комутація, що не має досконалих можливостей надання якісних послуг, стає проблемою для розв’язанні якої необхідно: визначити майбутні сервіси конвергентної Wi-Fi/GSM мережі, параметри класів забезпечення якості, та варіанти пріоритезації трафіку; дослідити механізм надання абоненту доступу до середовища передачі; проаналізувати імовірнісні характеристики щодо налаштування точок доступу та робочих станцій для підвищення якості покриття.

    Основна частина

    Концепція побудови конвергентної мережі

  • З появою концепції NGN мереж з’явилася можливість конвергенції існуючих мереж з комутацією каналів з мережами з комутацією пакетів. У відповідь на це у квітні 2005 року союзом 3GPP була прийнята специфікація (шостий реліз) технології UMA, що, в свою чергу, стало поштовхом для стрімкого впровадження нового стандарту операторами усього світу (Orange, T-mobile, British Telecom) [1].


    Рисунок 1 – Реалізація технології UMA у конвергентній мережі

  • Технологія UMA (рис. 1) дає можливість використання широкосмугового бездротового Інтернет-з’єднання (Wi-Fi) для мобільного телефонного зв’язку [2]. Це стосується голосових викликів, мобільного Інтернету, електронної пошти, MMS, SMS та будь-яких інших мобільних послуг, для яких необхідне увімкнення до існуючих мобільних мереж.
  • Дворежимний абонентський термінал сам визначає можливість отримання послуг через одну з мереж (GSM/Wi-Fi), при цьому пріоритет надається саме Wi-Fi мережі [3]. Абоненти, що не мають дворежимних слухавок, будуть підключені до класичної GSM мережі. Wi-Fi точки доступу ввімкнені до існуючої транспортної IP-мережі, що використовується для транспортування пакетів EDGE. Ця IP-мережа під'єднується до UMA Network Controller (UNC), що у свою чергу ввімкнений у класичний MSC. Шлюзування між MSC та UNC відбувається через шлюзи Wireless Media Gateway (WMG) – для підтримки голосової несучої UMA, та Security Gateway (SeGW) – шлюз безпеки – для захисту UMA. На UNC відбувається пакетування та кодування голосу при роумінгу Wi-Fi/GSM, та розпакування і декодування при зворотній передачі.
  • Робота такої конвергентної GSM/Wi-Fi мережі та аспекти її побудови зображено на рис. 2.


    Рисунок 2 – Архітектура UMA

  • Слід також зазначити, що при дзвінках всередині Wi-Fi пакети не залишають IP-мережі, а при викликах у межах GSM в якості транспортної використовується існуюча транспортна мережа оператора.
  • На рисунку 3 розглянутий перехід абонента з покриття GSM мережі до UMA мережі. Як можна побачити, механізм хендоверу дозволяє підтримати з’єднання під час переходу з одної зони обслуговування в іншу, та не принесе абоненту жодних труднощів.


    Рисунок 3 Процедура хендоверу у конвергентній мережі.
    Цей рисунок є анімованим: кадрів - 36, циклів - 3, тривалість - 21 секунда.

  • Для вирішення проблеми перевантаження GSM мереж, що пов’язані зі скупченням численних абонентів на обмеженій території варіант конвергенції UMA технології є більш ефективним порівняно з використанням мікростільників, оскільки, по-перше, не вимагає від оператора перегляду існуючого частотного планування, а по-друге, є у декілька разів дешевшим за встановлення базової станції. У тому числі значно дешевше коштує ліцензування частот під Wi-Fi, порівняно з критично обмеженим діапазоном під GSM.
  • Технологія UMA дозволить збільшити кількість абонентів за рахунок залучення існуючих і потенційних користувачів стаціонарних мереж. Якщо абонент має домашню Wi-Fi мережу, то завдяки UMA він зможе здійснювати дзвінки через неї, використовуючи свій мобільний телефон. Таке рішення можна запропонувати і корпоративним клієнтам. Також можна зазначити переваги єдиного номеру абонента, нижчої вартості дзвінків в межах єдиної IP – мережі. Крім того, UMA сервісами зможуть користуватись відвідувачі кафе, ресторанів, готелів, де вже встановлено Wi-Fi точки доступу (Hot Spot).

    Забезпечення QoS параметрів для різних типів трафіку

  • Крім стандартного набору послуг, що надаються мобільними операторами, можна виділити наступні сервіси, які з'являться в мережі IP:
  • - передача голосу (VoWi-Fi);
  • - відео дзвінки;
  • - відео конференція;
  • - передача даних;
  • - Інтернет серфінг;
  • - передача голосу (VoIP) для корпоративних абонентів;
  • - розгортання фемтосот для корпоративних абонентів.
  • Успіх або провал конвергенції залежить від того, наскільки складною виявиться реалізація гарантованих рівнів якості сервісу (QoS) у середовищі IP.
  • Визначенням терміна QoS може стати наступне : "QoS - QoS refers to the ability of a network to provide better service to selected network traffic over various underlying technologies...", що можна перекласти як: "QoS - здатність мережі забезпечити необхідний сервіс заданому трафіку в певних технологічних рамках".
  • QoS має на увазі рішення наступних задач:
  • - визначення пріоритетів і диференціювання трафіку;
  • - забезпечення інформаційних потоків необхідними мережними ресурсами;
  • - підвищення надійності передачі;
  • - запобігання мережних перевантажень;
  • - формування мережного трафіку для згладжування й створення більше рівномірного потоку.
  • Сутність гарантованої якості обслуговування, полягає в тому, що він реалізує верховенство вимог користувача відносно якості послуг: користувач видає службі заявку на послуги необхідного йому якості, а служба виконує цю заявку або повідомляє користувачеві про неможливість її реалізації. Останній варіант розглядається як надзвичайна ситуація.
  • Результат функціонування системи керування в системах з QoS проявляється в тому, що користувачеві гарантується замовлена їм якість послуг, незалежно не тільки від його трафіку, але й від трафіків інших користувачів. Природно, що цей ефект у ряді випадків може супроводжуватися деяким зниженням якості послуг у користувачів, що володіють більше низьким пріоритетом.
  • Виділимо головні параметри якості, які є чільними й базовими при наданні послуги абонентові:
  • - затримка при передачі інформації - час, що потрібен для передачі інформації від джерела до одержувача;
  • - варіація затримки - різниця між абсолютною затримкою пакета й нормованою;
  • - час відповіді на запит - для мережних баз даних і CAD-систем;
  • - відсоток загублених пакетів - відношення загублених пакетів до загальної кількості переданих;
  • - ємність каналу зв'язку - реальна кількість ресурсів, достатніх користувачеві на певному шляху передачі даних;
  • - пропускна здатність - максимальна швидкість каналу на ділянці.
  • Що стосується параметрів затримок, відсотка втрати пакетів, наведених у таблиці 1 звернемося до рекомендацій ITU-T Y.1540 [4] .
  • Таблиця 1. Параметри IP QoS класів.
    • Параметр Клас 0 Клас 1 Клас 2 Клас 3 Клас 4 Клас 5
    Затримка 100 мс 400 мс 100 мс 400 мс 1 с -
    Варіація затримки 50 мс 50 мс - - - -
    Відсоток втрачених пакетів 0,001 0,001 0,001 0,001 0,001 -

  • Базові функції QoS полягають у забезпеченні необхідних параметрів сервісу й визначаються стосовно трафіку як:
  • - класифікація - співвіднесення пакета до певного класу трафіку;
  • - розмітка - призначення відповідного пріоритету (мітки);
  • - керування перевантаженнями - використання механізму черг;
  • - запобігання перевантажень - використання механізмів RED (відкидання пакетів з потужних потоків) і ECN (повідомлення про зниження інтенсивності);
  • - регулювання.
  • Функціонально класифікація й розмітка найчастіше забезпечуються на вхідних портах устаткування, а керування й запобігання перевантажень - на вихідні.
  • Вище згадувалося про співвіднесення пакета до певного класу трафіку. Згідно рекомендацій ITU-T Y.1541 [4] варто виділяти 6 класів трафіку, які наведені в таблиці 2, для забезпечення механізмів QoS.
  • Таблиця 2. QoS класи для IP мереж
    • Клас QoS Приклад додатків Механізми в узлі Мережні прийоми
    0 Трафік реального часу, інтерактивний, чутливий до джитеру Окремі черги із пріоритетом обслуговування, упорядкування трафіку Примусова маршрутизація й відстань
    1 Трафік реального часу, інтерактивний, чутливий до джитеру Окремі черги із пріоритетом обслуговування, упорядкування трафіку Менш примусова маршрутизація й відстань
    2 Передача даних, дуже інтерактивний трафік (сигнальна інформація) Окремі черги, пріоритет відбросу пакетів Примусова маршрутизація й відстань
    3 Передача даних, інтерактивний рафік Окремі черги, пріоритет відбросу пакетів Менш примусова маршрутизація й відстань
    4 Трафік з низькими втратами (дрібні пересилання, великий трафік, відео потоки) Довгі черги, пріоритет відбросу пакетів Будь-яка маршрутизація або шлях
    5 Традиційні додатки IP мереж Окремі черги (фоновий пріоритет) Будь-яка маршрутизація або шлях

  • Отже, ми визначили необхідні умови для забезпечення якості в IP мережі, але слід зазначити, що мова йшла про ділянку мережі - IP- транспорт. Питання по забезпеченню якості обслуговування на ділянці радіодоступу Wi-Fi залишаються відкритими.
  • Стандарт 802.11e, а також специфікація Wi-Fi Multimedia розроблена Wi-Fi альянсом, до деякої міри регулює питання QoS у бездротових IP мережах.
  • WMM виділяє наступні класи трафіку бездротової мережі:
  • - голосовий зв'язок, IP-телефонія (найвищий);
  • - відео;
  • - звичайний;
  • - фоновий (нижчий).


    Рисунок 4 – Схема доступу трафіку з різним пріоритетом до середи передачі

  • У стандарті 802.11е HCF (Hybrid Coordination Function) багато в чому схоже з PCF (Point Coordination Function): інтервали між сигнальними фреймами діляться на два періоди, CFP і CP. Під час CFP, Hybrid Coordinator (HC) контролює доступ в ефір. А під час CP, всі станції функціонують по EDCF. Головне розходження від PCF полягає в тім, що присутні класи трафіку. На рисунку 4 показана схема доступу трафіку з різним пріоритетом до середи передачі. Також HC може координувати трафік будь-яким обраним їм способом (а не тільки циклічно). Крім того станції подають інформацію про довжину їхніх черг для кожного із класів трафіку. HC може використати цю інформацію для того, щоб дати однієї станції більший пріоритет. Інша відмінність полягає в тім, що станціям дається Transmit Opportunity (TXOP): вони можуть посилати кілька пакетів один за одним, у виділений їм період часу обраний HC.
  • Для розрахунку часу TXOP слід використовувати наступну формулу:
    , де

  • - кількість МАС-кадрів, що були прийняті на середній швидкості передачі за сервісний інтервал;
  • - номінальний розмір МАС-кадра;
  • - фізична швидкість передачі;
  • - максимальний розмір МАС-кадра (2304 байт);
  • - перевантаження за ділянку часу.
    , де

  • - сервісний інтервал;
  • - середня швидкість передачі.
  • Отже, час TXOP визначається, як максимальний, між часом, що потрібен для передачі кадрів зі швидкістю , та часом, що потрібен для передачі МАС-кадра максимального розміру зі швидкістю .
  • - Обчислюється кількість МАС-кадрів, що надійшли з середньою швидкістю передачі за сервісний інтервал, що вже встановлено за формулою (2);
  • - обчислюється час ТХОР, що потрібно надати для нового потоку за формулою (1);
  • - новому потоку надається контролю доступу до середовища при умові виконання наступної умови:
    , де

  • k - кількість існуючих потоків;
  • k+1 - індекс для нового потоку;
  • T - інтервал надсилання маячка (beacon);
  • Tср - час, що надається для EDCF трафіку.
  • Проаналізувавши наведену модель, можна побачити, що оскільки до уваги береться кожна станція, гарантований доступ до середовища передачі отримає кожен абонент.
  • Процес передачі бікона є розподіленим, тобто в ньому беруть участь всі станції. Станція, що організує мережу, задає серію моментів часу - очікуваним часом передачі бікона (Target Beacon Transmission Time, TBTT). [5,6,7] Процес передачі й успішної доставки біконів принципово важливий для роботи мережі, тому розглянемо аналітичну модель процесу передачі біконів.
  • Процес передачі біконів представлений як послідовність віртуальних слотів (змінної довжини), що починається в кожний момент TBTT. Ця послідовність включає максимум K слотів, а загальна довжина всіх віртуальних слотів не може перевищувати розмір ATIM-вікна.
  • Аналітична модель [7]дозволяє розрахувати середнє число біконов, успішно переданих за бікон-интервал B=(N,K,M) , де N - число точок доступу в мережі, K - максимальне число віртуальних слотів в ATIM-вікні, M - розмір ATIM вікна в слотах.
  • Очевидно, що B=(N,K,M)=1 для всіх M≥K≥1, i B=(N,1,M)=0, якщо N>1 i M≥1. Імовірність того, що конкретний пристрій успішно передасть свій бікон протягом бікон-інтервалу, може бути обчислена як P=B(N,K,M)/N.
  • Імовірність того, що рівно j з n пристроїв почнуть передачу свого бікона в поточному віртуальному слоті
    , де

  • - число варіантів вибору j з n пристроїв;
  • n - кількість пристроїв, що не передали свої бікони
  • k - кількість нерозглянутих віртуальних слотів
  • j - кількість пристроїв, що почнуть передачу свого бікона
  • Бікон вважається переданим успішно тоді, коли рівно одна точка почала передачу бікона в поточному віртуальному слоті. Імовірність цієї події P(1,n,k). Імовірність того, що жодна із точок не планує передачу свого бікона в поточному віртуальному слоті - P(0,n,k). Розглядаючи послідовно K віртуальних слотів один за іншим, можна обчислити кількість успішно переданих біконів B(N,K,M) рекурсивно:

  • де 1 - функція-індикатор, що приймає значення 1, якщо істинно, і 0 у противному випадку.

  • Результати показують, що число успішних передач біконів росте, поки число пристроїв не занадто велике й точці вдається передати свій бікон майже в кожному бікон-інтервалі (рисунок 4). Однак кількість пристроїв у мережі досягає певного значення, що залежить від розміру ATIM-вікна, число успішних передач знижується, тому що ймовірність колізії біконів різко зростає. Коли в мережі перебуває N пристроїв, залежність числа успішних передач від розміру ATIM-вікна росте з характерною періодичністю. Причому цей період приблизно дорівнює часу передачі бікона. Тобто збільшення розміру ATIM-вікна на довільну величину, меншу якоїсь граничної, може не збільшити успішність передачі біконів. Імовірність успішної передачі бікона конкретним пристроєм залежно від числа пристроїв у мережі й розміру ATIM-вікна (рисунок 5). Причому імовірність успішної передачі бікона падає повільно до певного числа пристроїв у мережі, тому що імовірність колізії біконов невелика.

    Фрактальні процеси при прогнозуванні трафіку

  • Експериментальні дослідження й аналіз численних вимірів інформаційних потоків на пакетному рівні вказує на специфічну природу процесів у телекомунікаційних мережах, що не укладається в традиційні рамки відомих випадкових моделей [8].
  • Характерним для опису процесів передачі даних пакетним трафіком є виявлені на практиці властивості самоподоби або масштабної інваріантності статистичних характеристик. У сучасній науковій літературі ці властивості зв'язують із особливим класом фізичних процесів – фрактальні процеси.
  • У теорії систем існує співвідношення, що зв'язує вихідний процес системи із вхідним (інтеграл згортки)
    , де

  • де імпульсна перехідна характеристика h(t) визначає повну пам'ять систем, тобто на стані u(t) у момент часу t впливають всі попередні значення f(τ), 0≤τ До іншого крайнього випадку можна прийти, якщо в якості імпульсної перехідної характеристики використати дельта-функцію.
  • Однак, існують системи з неповною пам'яттю. Процеси в них займають проміжне положення й значення. У ході функціонування цих систем при формуванні вихідного процесу беруть участь не всі стани системи: система як би неповоротно губить частину своїх станів на деяких інтервалах часу. Тому цілком логічним є використання для опису функціонування таких систем канторівської множини.
  • Для приклада розглянемо канал зв'язку, що володіє фрактальными властивостями. Для побудови канторівської множини є прямокутник із площею, що дорівнює розміру файлу X=λt – кількість посланих за час t даних. Йому відповідає результат інтегрування , при f(τ)=λ. На першому етапі розбивки при ξ=1/3 кількість переданих даних 2ξλt, загублених – ξλt. На n-м етапі розбивки (2&xi)^n;λt і λt[1-(2ξ)^n;]. Після граничного переходу n → ∞ кількість переданих даних обчислюється з вираження , що після заміни змінних t-τ=y і f(τ)=λ буде мати вигляд . Даний інтеграл нормований на одиницю, тому число переданих пакетів λt&supβ; виявляється менше числа посланих – λt, у той час як інформація передана в повному обсязі. Це є визначальним чинником, оскільки подібне застосування фрактальних властивостей трафіку приносить великий виграш.
  • Технологія передачі інформації передбачає, що потік байтів розбивається на окремі серії фіксованої довжини й інформація передається по дуплексному каналі зв’язку.
  • Оскільки трафік формується випадковим чином, це стаціонарний процес, що протікає в часі, у нього інтервали між точками – незалежні випадкові величини, що мають однакову щільність розподілу. Розглянемо моделювання трафіку шляхом режиму «ON/OFF»[8,9,10]. ON – інтервал часу, протягом якого здійснюється передача даних, OFF – відсутність подібної передачі. Тривалість проміжків випадкова, і закінчення режиму ON є собою початок режиму OFF. При аналізі роботи даного режиму варто приділити особливу увагу на «важкий» розподіл, що характеризує той факт, що імовірності ON/OFF інтервалів порядку Т (довгих серій передачі даних і межсерійных інтервалів) можуть бути значними: . Дисперсії цих інтервалів виявляються значними.
  • Таким чином, трафік має своєрідне поводження, що не укладається в рамки поводження відомих моделей. Вище було відзначено, що разом із протяжною залежністю властивість самоподоби визначають фрактальний характер процесів. Протяжна залежність припускає наявність самоподоби й навпаки. Стосовно до статистик другого порядку (кореляційна функція, спектральна щільність, дисперсія) самоподоба розуміється в асимптотичному змісті, тобто при інтервалах спостереження більше певного граничного значення (фрактальний час установки) і при суперпозиції потоку даних, припускає введення масштабних параметрів.

    Висновки

  • Використання технології UMA дозволить звільнити частину радіоканальних ресурсів у місцях, де спостерігаються перевантаження.
  • Перехід до пакетної передачі даних дозволить впровадити нові абонентські сервіси з мінімальними витратами.
  • Встановлені наступні види тарфіку для конвергентної WiFi/GSM мережі, такі як передача голосу (VoWi-Fi), відео дзвінки, відео конференція, передача даних, Інтернет серфінг, передача голосу (VoIP) для корпоративних абонентів, розгортання фемтосот для корпоративних абонентів, та визначено 6 класів пріоритетності трафіку.
  • Режим Hybrid Coordination Function (HCF) є найбільш прийнятним з точки зору надання доступу до середовища пріоритетного трафік, таким чино забезпечуючи Qos для різноманітних служб.
  • Імовірність успішної передачі бікона падає повільно до певного числа пристроїв у мережі, тому що імовірність колізії біконов невелика. При фіксованому числі пристроїв у мережі імовірність колізії біконів залежить від числа віртуальних слотів, що росте зі збільшенням ATIM-вікна.
  • Прогнозування із застосуванням фрактальних властивостей буде більш чітким й імовірним, оскільки більшість параметрів системи, такі як кореляційна функція, дисперсія будуть статичними, і лише частина - динамічними - час, кількість переданих даних.

    Перелік використаної літератури


    1. Alex Shneyderman, Alessio Casati. Fixed Mobile Convergence. – McGraw-Hill Osborne Media.-2008.–272 p.
    2. The Role of UMA in Mobile Networks Evolution.–Kineto Wireless inc.–2007. (http://www.kineto.com/products/downloads/kineto_wp_UMA_MNE_2007.pdf)
    3. Praphul Chandra, David Lide. Wi-Fi Telephony: Challenges and Solutions for Voice over WLANs. – Newnes. – 2006. – 286 p.
    4. ITU-T Recommendation Y.1540/Y.1541. Network perfomance objectives for IP-based services. Geneva: International Telecommunication Union. – 2006. (http://www.itu.int/rec/dologin_pub.asp?lang=e&id=T-REC-Y.1541-200602-I!!PDF-E&type=items)
    5. IEEE 802.11e: Medium Access Control (MAC) Quality of Service Enhancements, NY – 2005.
    6. Соловьёв М.С. Механізми забезпечення якості в конвергентних Wi-Fi/ GSM мережах. Проблемы Телекоммуникаций – 2009 / Материалы III международной научно-технической конференции. – Киев, КПИ – 2009, с.57.
    7. ITU-T Recommendation G.1010 Quality of Service and perfomance. Geneva: International Telecommunication Union. – 2006.
    8. Соловьёв М.С., Воропаева В.Я. Прогноз трафика GSM сетей с учётом свойств фрактальности. Проблемы Телекоммуникаций – 2008 / Материалы II международной научно-технической конференции. – Киев, КПИ – 2008, с.99-101.
    9. В.Вишневский, Д.Лаконцев, А.Сафонов, С.Шпилев: QoS в сетях Wi-Fi, Связь и телекоммуникации – 2008.
    10. А.Я. Городецкий, В.С. Заборовский Фрактальные процессы в компьютерных сетях. СПб: 2000.
    11. Paxson V. and Floud S. Wide Area traffic: The failure of Poisson Modeling v.3 – N3 1995.
    12. Lucantioni O.D., Neuts M.F. and Reibman A.R. Methods for Perfomance Evaluation of VBR Video Traffic Models v.2 – N2, 1994.

    • Догори | Біографія | Автореферат | Бібліотека | Посилання | Пошук | МТС-2008 |