Лоскутова Катерина Миколаївна

Про себе:

Середній бал у період навчання в університеті склав 4,88. Вільно володію російською й українською мовами, англійською - зі словником.

Особисті якості: комунікабельність, пунктуальність, цілеспрямованість, відповідальність.

Захоплення: кулінарія, в'язання, шиття, турпоходи.

Маю навички роботи з:

• Mіcrosoft Offіce 97/2000/2003/2007,

• Adobe Photoshop,

• Mіcrosoft Wіndows 98/2000/XP/Vіsta.

Біографія:

Передісторія

 Мої батьки  проживали на території нинішньої Росії в Забайкаллі. Батько закінчив машинобудівний технікум, відслужив в армії, мама закінчувала навчання в  торговому технікумі, коли вони познайомилися. Після весілля вони проживали в місті Краснокам'янське, де  в 1976 у них народився син Віталій, а через 5 років у 1982 з'явився на світ і другий мій брат Олександр. У 1985 році батьки з двома синами переїхали на територію нинішньої України в місто Кіровське - молоде, яке тоді ще будувалося містечко біля  шахти, що відкривалась. Батько став шахтарем, а мама кухарем у дитячому садку. 

Дитинство

8 червня 1987 року  я своїм народженням зробила батьків щасливіше -  з'явилася на світ  третьою дитиною в родині, пізньою, але бажаною (донечка після двох синів). Задача дати мені ім'я стала перед братами. Після нерівних боїв перемогу одержав старший брат і назвав мене Катериною (а могла бути Світланою). Дитинство проходило весело. За будь-які мої сльозинки діставалося старшим, і я, чесно говорячи, частенько цим зловживала.

Дитиною росла дуже тямущою. У 4 роки непогано читала, міркувала, любила розповідати віршики, співати пісеньки, тому що вихователів крім дитячого саду «Казка», як розуміється, мені вистачало. Засиджуватися в дитячому садку, хоча я його дуже любила і зараз про нього тільки приємні спогади, мені не хотілося. Батькам довелося віддати мене в загальноосвітню школу №1  у 6-ти літньому віці в спеціальний клас для «нетерплячих» 1-«Ш». Усі початкові класи завершувалися підсумковим Похвальним листом за відмінне навчання.  Відвідувала бальний кружок у Будинку дитячої творчості, пробувала себе в ролі диктора на радіо, але по збігах обставин залишила обидва кружки. У 7 класі я перейшла в школу №2 у дуже сильний по навчанню клас по особистих розуміннях, де продовжувала відмінно учитися, обзавелася новими друзями. Цей період життя проходив під гаслом: «Відпочивати і веселитися можна  і потрібно, але учитися - необхідно». Так що відмінне навчання не перешкодило участі у всіляких конкурсах і виступах (чи навпаки - участь не перешкодила навчанню). У цей період життя я брала участь у шкільних і міських олімпіадах з математики, української мови, хімії, фізики, правознавства, де займала призові 1-3 місця. Приблизно з 14 літнього віку я училася самостійності. Батьки часто відлучалися на тривалий термін, а я залишалася за маму для себе і братів. Жіночі домашні справи засвоїла добре. Мама навчила усьому, что сама вміє: ведення домашнього господарства, в'язання, вишивання, шиття, кулінарія і навіть перукарське мистецтво, якому я додатково навчилася на курсах. 

Перші дві чверті 10-го класу я навчалася в  Росії в московській школі. Це був експериментальний навчальний корпус на базі загальноосвітньої школи зі своєю програмою навчання, чимось подібною з навчанням у вищому навчальному закладі.  Цікаві знайомства, як з учнями, так і з викладачами залишили приємні спогади.  Коли мій від'їзд на батьківщину був неминучий, викладачі з сумом відпускали мене, а однокласники проводжали на вокзалі, відпросившись з навчання. Повернувши в рідні краї, продовжила навчання у фізико-математичному класі. Школу закінчила в 2004 році з золотою медаллю. Батьки були безмірно щасливі, а мені було шкода розставатися зі шкільною лавою...

Студентське життя

Перша спроба вступу до ВУЗу закінчилася не зовсім удало, тому що поступила не на бюджетну основу, тому весь 2004-2005 навчальний рік працювала і готувалася до екзамену з  математики на курсах  у Донецьком національному технічному університеті. И  в 2005 році без особливих проблем поступила одночасно в 2 університети: ДонНТУ і Донецьку національну академію управління. Вибір, що стояв переді мною, був вирішений швидко убік Донецького національного технічного університету, тому що обидва старших брата навчалися і закінчили цей прекрасний навчальний заклад. Оскільки проблема екології тепер, особливо  в нашому регіоні, є гострою, то спеціалізація «екологія гірських технологій» не будь-який вибір. Навчаючись в університеті, я захоплювалася своєю спеціальністю більше з кожним курсом, а високопрофесійні викладачі і цікава програма навчання сприяли цьому. 

У 2009 році одержала диплом бакалавра по своїй спеціальності, а з ним багато навичок у навчанні і позитивні особистісні якості. У цьому ж році надійшла в магістратуру. Керівник магістерської роботи Артамонов Миколай Володимирович, як прекрасний професор і людина в цілому, направляє, коректує, підтримує у всіх наукових починаннях, роботах і прагненнях.

Плани на майбутнє

Найближчим часом  переді мною стоїть мета успішно закінчити магістратуру і набратися достатніх знань для майбутньої роботи. Надалі  планую підвищувати професійні навички і рухатися вгору по кар'єрним сходам, роблячи істотний внесок у поліпшення екологічної обстановки в нашій країні і, сподіваюся, у світі в цілому. Паралельно з навчанням і роботою планую особисте життя. Вірю, що в мене усі вийде.