Я, Фоменко Олександр Ігорович, народився 20 жовтня 1987 року в місті Кіровське Донецької області. Моя мати, Фоменко (Дуброва) Тетяна Георгіївна, 1960 року народження, працює головним спеціалістом у відділі управління компенсаціями та пільгами ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» м. Кіровське Донецької області. Батько, Фоменко Ігор Вікторович, 1955 року народження, понад 20 років працював прохідником на ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу». Я дуже вдячен своїм батькам за те, що вони мене виростили, виховали, підтримували у складні хвилини. Також у мене є старша сестра, Марчук Віта Ігорівна, 1982 року народження, яка закінчила Горлівський автодорожній інститут Донецького національного технічного університету за фахом «Екологія та охорона навколишнього середовища».

У віці 1,5 року я почав ходити у дитячий садок «Казка», який знаходився поряд із моїм будинком. Свій дитячий садок я дуже добре запам’ятав, його вихователів та вихованців, деякі з яких були зі мною до закінчення школи. Ще у дитячому будинку я добре навчився рахувати і у мене почав проявлятися інтерес до математики. У садку я краще за інших вирішував завдання з математики. У садочку ми часто проводили різні конкурси з малювання, вирішуванню завдань, а також спортивні змагання.

Найяскравішими спогадами є свята в дитячому саду, у яких я приймав активну участь. Дуже часто я виступав у різних персонажах і у мене завжди були незвичайні костюми. Ось, мабуть, і все, що запам'яталося з дитинства.

У 1995 році я пішов до першого класу середньої загальноосвітньої школи I-III ступенів №1 міста Кіровське. 1 вересня продзвонив перший дзвінок, з якого почався новий етап у моєму житті. Почались шкільні, незабутні роки.

Період навчання у школі був одним із найяскравіших, насичених різними подіями, потягом до знань та пізнанням різних сторін життя в колективі. У цей період я займався своїм всебічним розвитком.

У початкових класах я займався танцями. Приймав активну участь у різних святах, концертах, які проводились для батьків, та у загальношкільних заходах.

З п’ятого класу моїм класним керівником стала – Семенюк Тамара Омелянівна. З цього часу моє життя у школі ставало ще цікавішим, більш творчим та всебічно розвинутим. Вчителя ставилися до мене дуже доброзичливо. Особливу подяку я хотів би висловити своєму вчителеві математики - Кушніру Миколі Федоровичу, завдяки якому я старанно займався математикою, що надалі зіграло роль при вступі до ВНЗ. Під час навчання в школі найбільш цікавими предметами були математика, географія, фізика, хімія. Під час навчання в школі брав участь у шкільних олімпіадах з різних дисциплін. Займав призові місця на міських олімпіадах з математики, географії, фізики, біології. Також брав участь у змаганнях з баскетболу. Після закінчення 9-го класу перейшов у фізико-математичний клас. Продовжував брати участь в олімпіадах, різних шкільних заходах. Беручи участь у творчому житті школи, ніколи не забував про уроки. Закінчував всі класи на відмінно. У 11-му класі почав замислюватися про те, що не за горами вступ до вищого навчального закладу. Став посилено займатися математикою. Основною метою був вступ до ВНЗ на бюджетній основі. Також хотілося отримати технічну освіту. А в цій області, як відомо, кращим є Донецький національний технічний університет. Тому моїм вибором став саме цей університет. Завдяки моїм зусиллям, я успішно здав рейтинг і пройшов на бюджетне відділення на спеціальність «Автоматизоване управління технологічними процесами», яка стала моїм кращим вибором. У червні 2005 року закінчив школу із золотою медаллю.

Як і для багатьох абітурієнтів, перший курс пройшов під знаком нових знайомств і вражень. На початку навчання в університеті було нелегко, з'являлися нові предмети, курсові роботи, новий навчальний процес. Але поступово все нормалізувалося. Перша сесія пройшла для мене непомітно. Як тільки я здав першу сесію, відразу відчув себе справжнім студентом. На першому курсі брав участь у конференції, яка проходила в Севастопольському національному технічному університеті. На неї ми їздили з нашим викладачем вищої математики - Казаковою Оленою Іванівною. Роки йшли швидко …

Другий курс, також як і перший, пройшов дуже непомітно.

Наприкінці третього курсу прийшла пора обирати свого наукового керівника. Не замислюючись, моїм науковим керівником став доцент кафедри ГЕА, к.т.н. Оголобченко Олександр Семенович, тому що він дуже хороший педагог, високоінтелектуальна та освічена людина. Під його керівництвом я вибрав тему своєї кваліфікаційної роботи магістра «Обґрунтування раціонального способу зменшення енерговитрат вугільного підприємства на основі обґрунтування параметрів і впровадження системи автоматичного оперативно-диспетчерського управління», над якою я зараз і працюю.

У 2009 році отримав диплом бакалавра з комп'ютерно-інтегрованих технологій і автоматизації з відзнакою. За середнім балом вступив на бюджет в магістратуру, де і навчаюся на цей момент. Також у вересні 2009 року вступив до Інституту післядипломної освіти Донецького національного технічного університету на другу вищу освіту за спеціальністю «Менеджмент організацій» (Спеціалізація: економічне та організаційно-правове забезпечення діяльності підприємств).

Серед найближчих основних цілей - успішний захист кваліфікаційної роботи магістра.

Подальша мета - захист диплома за другою вищою освітою.

Також необхідно знайти гідну, високооплачувану роботу відповідного профілю.

Одна з основних цілей - стати керівником, як мінімум, середнього рівня управління.