Дитинство
20 жовтня 1988 відбулося найважливіша подія у моєму житті - день мого народження. Це відбулося в чудовій країні Україна, яка на той момент була республікою СРСР, в місті «мільйона троянд» - Донецьку. Мої батьки - Гордієнко Володимир Анатолійович, провідний науковий співробітник наукової лабораторії печей ВНДІ електротермічного обладнання при Донецькому металургійному заводі, і Гордієнко Вікторії Євгенівни, викладач математики в школі № 45 міста Донецька. Мої батьки буквально з першого мого подиху робили все, щоб виховати мене в кращому ключі, дати мені той фундамент, на якому я буду будувати все своє життя і передавати цей досвід далі вже своїм дітям. Також у мене є старша сестра, Гордієнко Світлана Володимирівна, яка завжди була для мене прикладом відповідальності й організованості. Завдяки своїй родині я навчився бути чесним і відповидальнім перед собою та іншими людьми, цілеспрямованим, цінувати дружбу, поважати досвід і працю, а також багатьом іншим якостям притаманних культурному, освіченій людині.
У дошкільні роки я відвідував дитсадок № 112 «Вітерок», в якому знайшов друзів і товаришів, з деякими з яких спілкуюся до цих пір. Час, проведений в дитячому саду, завжди є теплими та веселими спогадами, часом перших знайомств, образ, веселощів і кохання.
Школа
У 1995 році я пішов у перший «А» клас у ОСФМШ № 17. Ця школа популярна своєю фізико-математичної базою і сильним викладацьким складом. Схильність до обчислень і інтерес до побудови навколишнього світу була помічена в мені ще з дитинства, тому вибір припав саме на цю школу.
Моєю першою вчителькою була Григоренко Тамара Федорівна. Під її керівництвом я провчився 3 роки, з першого по третій клас. Вона було дуже досвідченій вчителькою, вміла знайти підхід до всіх учнів, вигадувала цікаві прийоми які зацікавлювали весь клас на уроці. Відвідування її уроків здавалося нам пізнавальними пригодами, після яких кожен з нас виносив частинку знання.
У більш старших класах я брав участь практично у всіх культмасових заходах, із задоволенням виступав у театральних постановках, конкурсах самодіяльності. Також не чужі для мене були участі в олімпіадах з математики та англійської мови, який почав вивчати ще у віці семи років і на даний момент володію їм вільно, у момент написання цієї автобіографії здав і очікую результатів тесту FCE (англ. First Certificate in English , відомий як Перший Кембриджський сертифікат).
У 2002 році було прийнято рішення про перехід на навчання до Донецького колежу, у зв'язку з подальшими планами вчитися у Донецькому національному технічному університеті. Донецький колеж славився хорошою і спеціалізованою підготовкою до вступу в ДонНТУ. Шкільна програма предметів необхідних для здачі рейтингових іспитів при вступі - математики, фізики та української мови, була посиленою, що позначалося на найсильнішій підготовки абітурієнтів. Навчання у колежі проходило дуже жваво й цікаво. Особливо хочу відзначити таких викладачів як Гладкий Сергій Валентинович і Порошин Павло Іванович, вони навчили мене грамотно і раціонально оцінювати історію, повсякденні події, логічно та креативно вирішувати різні завдання у житті.
Університет
Після успішної здачі вступних рейтингових іспитів восени 2005 року, я поступив у Донецький Національний технічний університет, мною була вибрана спецаінльність «Телекомунікаційні системи та мережі». Вибір саме цієї спеціальності був для мене досить простим, т.к. я завжди відчував величезний інтерес до телекомунікаційних технологій, цікавився новинками IT технологій і завжди бачив у всьому цьому щось близьке і рідне. Дана галузь завжди буде мати величезний потенціал, вона є постійно розвивається і без її розвитку просто не може існувати сучасне суспільство, адже зберігання, передача, обробка та прийом інформації має величезне значення в реаліях нашого світу. Як казав Уїнстон Черчілль: «Володієш інформацією - володієш усім світом».
У перші роки навчання разом з моїми новими товаришами з групи ми вирішили організувати свою КВК команду. Рішення це прийшло до нас після вдалого виступу на дебюті першокурсника. Спочатку наша команда налічувала всього чотири людини, всі ми були учні однієї групи. Найважчим і спонтанним було придумати назву нашій команді, маючи серйозні амбіції на майбутній успіх команди, хотілося придумати щось серйозне, дзвінке і цікаве, плодом наших зусиль стало просте і в той же час абстрактне ім'я команди «Вторая Смена». З часом склад команди розширювався і змінювався, ми переживали як злети, так і провали на початку нашої кар'єри КВК, набивали гулі, але пробираючись крізь терни до зірок, ми не зупинялися, продовжували працювати над собою і нашою творчістю. Завдяки всьому цьому наша команда добилася певних успіхів, сьогодні вона має Кубком ректора ДонНТУ, Кубком ДонНУ, Кубком КВК газети України, ми призери Відкритої Донецької ліги КВК, фіналісти чемпіонату України, чемпіони Маріупольської ліги. На мій жаль, останнім часом у мене не було можливості також активно брати участь у виступах та іграх КВК. На даний момент я намагаюся бути постійно в курсі всіх подій життя команди, продовжую відвідувати репетиції команди, правда значно рідше, не маючи можливості виступати як актор - я намагаюся реалізовувати всі свої авторські здібності і допомагати своїй команді.
Влітку 2009 року я успішно склав державний іспит після закінчення 4 курсу навчання, я вступив до магістратури. У даний момент я займаюся магісторскою роботою на тему «Дослідження і оптимізація пропускної спроможності каналів зв'язку в телекомунікаційній мережі надає послуги Triple Play для умов міського району» під керівництвом Бойко Віталія Вікторовича.
Плани на майбутнє
Майбутнє пов'язую з роботою у сфері телекомунікаційних технологій, працювати над розробкою та обслуговуванням великих мереж.
Хотів би побувати у Великобританії, Франції, Північної Америки, Австралії та Японії.
