|
|
| Русский | Українська | English |
 |
Магістр ДонНТУ
Факультет: «Комп'ютерних інформаційних технологій і автоматики» (КІТА) Кафедра: «Гірнича електротехніка і автоматика імені Р. М. Лейбова» (ГЕА) Спеціальність: «Автоматизоване управління технологічними процесами» (АУП) Тема кваліфікаційної роботи магістра: «Дослідження та розробка тягового електропривода змінного струму акумуляторного електровозу з системою автоматичного управління» Науковий керівник: к.т.н., доцент кафедри ГЕА |
|
КОРОТКЕ РЕЗЮМЕ Середній бал у період навчання в бакалавраті – 4,87 Вільно володію російською та українською мовами.В обсязі, достатнім для читання та письма, володію англійською мовою, в тому числі технічною
|
| Дитинство | Шкільні роки | Університет | Плани на майбутнє |
|
АВТОБІОГРАФІЯ Я, Максимчук Микола Іванович, народився 11 грудня 1986 року в місті Красний Луч Луганської області. Моя мати, Максимчук Лариса Миколаївна, 1962 року народження, працює молодшою медсестрою в травмпункті міської лікарні «Княгининска» м. Красний Луч. Батько, Максимчук Іван Іванович, 1962 року народження, працює електромонтером у міських електромережах. У мене також є молодша сестра, Максимчук Інна Іванівна, 1987 року народження. Значну роль у моєму дитинстві зіграла моя бабуся, Чумак Марія Олексіївна, що виховала в мені досить допитливого і відповідального онука. Хоча до шкільного віку я не вмів читати, але вже тоді любив дізнаватися щось нове для себе, тому часто розбирав до гвинтиків свої іграшки. C чотирьох років батьки віддалили мене в ясла, згодом я пішов у дитячий садок «Теремок». У дитячому садку мені відразу сподобалося, тому що там було багато таких же як я «карапузів». Вже тоді я любив заводити нові знайомства. У цілому, я ріс досить товариським хлопчиком. Роки, проведені там, допомогли мені швидко освоїтися в новому оточенні – школі. Першого вересня 1994 року я пішов у перший клас загальноосвітньої середньої школи №11 м. Красний Луч. У школі для мене багато чого було в новинку, спочатку я не розумів її необхідність. Але незабаром втягся, завдяки першому класному керівникові – Ганні Володимирівні. У старших класах я продовжив свою допитливу справу, брав участь у міських і обласних олімпіадах, займав призові місця. У школі вчився на відмінно. З предметів мені найбільш легко давалися точні науки, такі як: алгебра, геометрія, фізика, хімія, також любив біологію. Шкільні роки, проведені за партою, виховали в мені працьовитість і навчили тому, що якщо чогось хочеш, то потрібно до цього прагнути. Хотілося б відзначити, що крім навчальних занять у школі мене приваблювали заняття фізкультурою, частенько після уроків грав у баскетбол, волейбол, вранці бігав. У старших класах класний керівник Скидан Тамара Володимирівна, прищепила мені любов до англійської мови, вивчення якого я продовжив у вищій школі. У старших класах, навчаючись за програмою поглибленого вивчення фізики і математики, я визначився в тому, що буду вступати до технічного вузу. Для цього з 11 класу я відвідував додаткові курси з вивчення фізики, геометрії, алгебри, створених для підготовки абітурієнтів, які вступають до Харківського Національного Аерокосмічного Університету (ХНАКУ). За результатами випускних іспитів одержав право на зарахування до цього вузу. Але згодом мій погляд був звернений на ДонНТУ, за результатами рейтингових випробувань я був рекомендований до зарахування. Таким чином, ще до закінчення школи я фактично вступив до університету. Крім того, за результатами обласних олімпіад мене запрошували ще в два університети, тому я міг вибирати, куди йти, та де отримувати вищу освіту. Школу я закінчив у 2005 році, старання та наполегливість дали свої плоди – нагородою цьому стала золота медаль та атестат з відзнакою. Серед можливих варіантів мною був обраний Донецький Національний Технічний Університет. Як абітурієнта, мене привабила одна спеціальність – Автоматизоване управління технологічними процесами (АУП). Цей вибір дався мені нелегко, але інтерес до точних наук, особливо автоматики, багато в чому сприяв моєму виборові. З першого вересня 2005 року я став повноправним студентом групи АУП-05а. Багато чого для мене тут було новим: нові друзі, нові турботи, зовсім нова система освіти. У спогадах спливають образи, пов'язані з вищою математикою, прикладної механікою, теорією автоматичного управління і багатьма іншими предметами. Особливо хотілося б відзначити такий предмет, як вища математика, у нас його викладав професор Олена Іванівна Казакова. Її зусилля і суворість не давали мені розслабитися протягом перших двох курсів. Чим старшим я ставав, тим більш повно розумів, що для хорошого фахівця у своїй справі необхідна добра база знань. У своїй студентської практиці я брав участь у внутрівузівських олімпіадах, багато предметів мені давалися легко, але не говорю, що не було і важких. Наполеглива праця і бажання досягти результату призвели до того, що бакалаврат я закінчив з червоним дипломом. У продовження свого навчання я обрав напрямок підготовки за програмою магістра, ґрунтуючись на своїх досягненнях і бажанні одержати повну вищу освіту. Тому, обираючи свого наукового керівника, для мене особливо важливу роль грав його науковий ступінь. Рішення було прийнято, і моїм науковим керівником став к.т.н., доцент кафедри гірська електротехніка та автоматика імені Р. М. Лейбова Ставицкий Володимир Миколайович. Тема моєї магістерської роботи: «Дослідження та розробка тягового електропривода змінного струму акумуляторного електровоза з системою автоматичного керування». Дана тема є логічним продовженням моєї науково-дослідної роботи в бакалавраті та була погоджена з моїм керівником, що має досвід наукової праці в суміжній з даною темою області. У своєму найближчому майбутньому я планую отримати ступінь магістра, знайти цікаву і досить оплачувану роботу, поєднуючи при цьому поглиблене вивчення англійської мови. Далеке майбутнє мені бачиться ще розмито, але ціль ставиться на творчу реалізацію, кар'єрне зростання. У цілому, мої плани на майбутнє можна окреслити такими задачами, як:
|
|||
© ДонНТУ Максимчук М. І., 2010 |