Коротке резюме

Дата народження: 29 липня 1988

Середній бал за період навчання у бакалавраті: 4,75

Володіння мовами: російська, українська, англійська (читання, листування)

Уміння та навики: вмілий користувач ПК, Інтернет, MS Office 98/2000/2003, MS Visio, MS PowerPoint, MS Access, MathCAD, P-CAD, Micro-Cap, КОМПАС, MATLAB.

Ділові якості: високий рівень самоорганізації, відповідальність, пунктуальність, знання ділового етикету

Особисті якості: вміння адаптуватися, комунікабельність, ввічливість, доброзичливість, націленість на результат, уміння і бажання працювати у команді

Захоплення: читання, спорт, фотографія, музика, східні культури

Особисті дані: громадянин України, не одружений

 

Автобіографія

Дитинство

Я, Юневич Богдан Анатолійович, народився 29 липня 1988 року в славному промисловому містечку Єнакієве. Мої батьки - Юневич Анатолій В'ячеславович і Юневич Лариса Михайлівна. Дитиною я був бажаним і довгоочікуваним, тому мені дали ім'я Богдан.

У садок я пішов з двох років, перший день садка запам'ятався дуже яскраво, так як я був дитиною вразливим. Нове оточення, вихователі, які заміняли нам батьків на якийсь час, все було дуже пізнавальним та цікавим.

Школа

Після садка, як і більшість дітей у віці семи років, я пішов до школи. Перше вересня, всі красиві: дівчатка з бантиками, хлопчики у штанях та піджаках, на обличчях батьків занепокоєння, яке періодично змінювалось посмішкою. Школа № 31 міста Єнакієвого з економічним ухилом була прекрасною, кожен поверх був з малюнком і незабутнім. З кожним навчальним роком змінювалися вчителя, змінювалися мої однокласники, змінювався і я. У дев'ятому класі я пішов на боротьбу, їздив на змагання, перемагав і програвав. Боротьба допомогла мені загартувати свій дух, і розвинути в собі такі якості, як цілеспрямованість і прагнення до перемоги. Під час навчання брав участі у всіляких олімпіадах з різних дисциплін, є грамоти і похвальні листи. У 2005 році, пройшовши дворічний курс Junior Achievement "Applied Economics", отримав сертифікат, який свідчив про успішне його закінчення і отримання знань в області прикладної економіки.

Університет

Після школи переді мною виникла нова ціль - вступ до університету. Вибір університету був нелегким завданням, тому як я розумів, що від мого вибору залежить моє майбутнє. Довго оцінюючи, зіставляючи вищі навчальні заклади, факультети, мій вибір припав на університет з хорошою історією, видатними випускниками і гідним рівнем підготовки майбутніх фахівців - Донецький національний технічний університет. У перший же день навчання в університеті мені вдалося поспілкуватися з його випускниками, і я був приємно вражений їх спеціалізованим рівнем підготовки, саме ця приємна зустріч і допомогла сформулювати свою мету на час навчання, стати в майбутньому конкурентоспроможним фахівцем на ринку праці. Виділяти який-небудь предмет у період навчання в університеті дуже складно, бо всі предмети, кожен у своїй мірі, сприяють створенню образу науки. Працюючи над собою, над своїми знаннями, по крупиці, мені вдалося створювати базу знань, яка допомагала мені наближатися до мети. Починаючи з третього курсу, я навчався під чуйним керівництвом В.М. Ставицького. З ним я готувався до конференцій, писав НДРС. Я вдячний йому за всю увагу і працю, які він вклав у моє навчання, без його допомоги я б навряд чи досягнув би того, що маю. Як з'ясувалося, моя жага знати більше і завищення власних цілей привела мене до магістратури. Одночасно з навчанням у ДонНТУ отримую другу вищу освіту в Міжнародному університеті фінансів (Донецька філія) за фахом «Фінанси».

Тема моєї магістерської роботи «Дослідження та розробка автоматичної системи регулювання навантаження та швидкості подачі видобувного комбайна з частотно-регульованим приводом», була обрана як логічне продовження моїх колишніх робіт.

Плани на майбутнє

 Як би не склалося моє життя надалі, я завжди буду пам'ятати навчання в університеті, той досвід і знання, які він мені дав.

 Плани на майбутнє: отримати дипломи, знайти цікаву роботу, на якій я б зміг постійно підвищувати свій рівень, як фахівець і вдосконалюватись як особистість. Дуже часто, коли мене запитують про плани, в голові виникають слова однієї дівчини: «Навіщо думати про майбутнє, якщо рано чи пізно воно саме настане? Ми витрачаємо час на роздуми, в той момент, коли від нас йде наше безцінне сьогоднішнє, але так вже ми влаштовані, ми будемо робити це і в майбутньому, нескінченно втрачаючи час і живучи в світі уяв. Припиніть думати про ідеальне життя в ідеальному світі, його не існує, просто поставте собі мету в житті і йдіть до неї будь-що, цінуйте те, що живете ви не марно. Навчіться радіти тому, що у вас є мета, до якої ви прагнете, це змусить вас менше замислюватися над тим, що чекає на вас у майбутньому і менше розчаровуватися в тому, що життя проходить, а ви так нічого і не зробили».

Copyright © 2010, ДонНТУ, Юневич Богдан Анатолійович