Автобіографія
| Дитинство | Школа | Ліцей | Університет | Плани на майбутнє |
Моє життя почалася через 3 роки після знаменної зустрічі двох людей ... пацієнтки і молодого перспективного гастроентеролога, якi по дивному збігу обставин, подивилися один на одного з думкою: «Як би чудово було, якби він став моїм чоловіком ...», «... вона стала моєю дружиною ... »...
Як я вже сказала вони зустрілися, подумали про одне й те саме, познайомилися, одружилися і так 4 жовтня 1988 о 12 годині дня на світ з'явилася я - Галах (Нiкулiна) Надія Іванівна.
У дитинстві, з розповідей мами (Нікулінoї Ольги Миколаївни), я полюбляла бути тільки вдома і тільки з мамою, тобто була вкрай нестерпною для оточуючих дитиною, а тато (Нікулін Іван Митрофанович) говорить, що я була дуже цікава і чарівна, любила голосно що-небудь продекламувати у транспорті. Точно знаю одного разу, будучи зовсім крихіткою я змусила бабусю, якій треба було о 4 годині ранку вставати на роботу, плескати в долоні, що б мене не кусали уві сні комарики, тому що мені не подобалося у бабусі з дідусем, а вдома батьки робили ремонт . Бабуся всю ніч проплескала, а потім зібралася і понесла мене до батьків.
Дитинство
Перший дитячий садок, на жаль не пам'ятаю як він називався, тільки й навчив мене, за словами мами: «Їсти буряк», а у другий «Чомучка» я вже ходила з задоволенням, гралася, малювала, розучувала танці до свят, а на Новий рік навіть була головною сніжинкою (яку дід Мороз перетворював з маленької сніжинки у велику - не скажу як це відбувалося, тому що дала слово виховательці!).
Школа
У 1995 році, мене шестирічну дитину віддали до школи в український клас - так як в інші не брали за віком, а заразом і на танці, хоча мені дуже хотілося ходити в художню школу і вчитися грати на піаніно, але все що не робиться -- все на краще!
На танці, як і до школи я проходила 8 років. Брала участь та перемагала в олімпіадах, з різних предметів (більше подобалася математика і фізика) і танцювальних конкурсах з колективом. Сольно танцювала іспанське танго, кілька разів на телебаченнi. Після чого, незважаючи на типово слов'янську зовнішність (світло-русяве волосся, зелені очі) була названа Кармен.
Ліцей
У 2003 році я закінчила дев'ятий клас з відзнакою і вступила в Донецький ліцей «Інтелект» там і почалася «нова епоха» мого життя. Мене оточили нові люди, нові інтереси, нам давали можливість не тільки отримувати поглиблені знання в різних сферах, а й розвиватися як особистостям, навчання інтегрувалася до організації свят і спортивних змагань, в спілкування з ровесниками ...
Я можу згадувати щасливі моменти дуже довго, але хочу звернути увагу на двох людей, які відіграли в моєму житті дуже важливу роль: Толпигін Олександр Єгорович - мій класний керівник і найкращий викладач математики та Галах Валерій Володимирович - мій люблячий чоловік.
Олександр Єгорович на вручення атестатів, присвятив нашому класу, тоді 11-Д, приголомшливий вірш про життя ліцею, в якому охарактеризував кожного з нас. Один з рядків на мою адресу був: «... хтось сміявся мружачи очі ...», а на закінчення він процитував слова мого однокласника Бориславського Анатолія - безнадійного, але самого безневинного ледаря:
«…А в общем-то я ни о чем не жалею
Всем лучшим во мне я обязан ЛИЦЕЮ!»
А Валерчіка, з усіх я чомусь запам'ятала і виділила відразу, а він повернувшись додому сказав мамі: «У нас в класі така Надійка ...» і як накажете мені не вірити в кохання з першого погляду!? Ось так ми з ним кожне перше вересня згадуємо день нашого знайомства.
Університетські роки
(Історія кохання)
Про вступ до університету я дізналася, далеко до закінчення ліцею, відразу після рейтингів і вже особливо про випускні іспити не хвилювалася, адже я вступила на одну з елітних спеціальностей. Перші роки студентського життя проходили по-доброму бурхливо і весело, хоча розваги не заважали мені отримувати підвищену стипендію і дали зрозуміти, що в житті мені хочеться стабільності, спокою і захисту, тому на 3 курсі я вийшла заміж і в жовтні 2009 року ми з чоловіком відзначили паперове весілля. Я щаслива, що кохаю і кохана, що у мене є надійна опора і супутник життя.
(Робота РА «Креатив-студія« Zebra »»)
Мені завжди подобалося спілкуватися з людьми, по можливості надавати допомогу, адже один із моїх життєвих принципів - стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе, це можливо і допомогло мені після півроку роботи позаштатним співробітником в рекламному агентстві, стати клієнт - менеджером в новій організації - «Креатив-студії« Zebra »», а через 4 місяці стати старшим кліен-менеджером і отримати в підпорядкування двох співробітників. Робота була дуже цікавою і творчою, полягала не тільки в пошуцi клієнтів, але і в цікавих зустрічах, підготовці сценаріїв свят, презентацій, корпоративiв та безпосереднiй участі в їх організації, у створенні комерційних пропозицій, продумуванні слоганів та рекламних кампаній ...
Для надання маркетингових послуг з просування брендів нам доводилося залучати до роботи велику кількість позаштатних співробітників так званих промоутерів. Іноді в день їх кількість сягала 20 осіб та офіс-менеджеру було необхідно приділити кожному свою увагу і час: допомогти з заповненням анкетних даних, поговорити і дізнатися рівень підготовки до роботи, а головне зрозуміти як людина буде поводити себе в тих чи інших ситуаціях, як реагувати на вплив інших людей тобто зробити правильний висновок про те яка робота буде виконана цим співробітником найбільш якісно. А при катастрофічній нестачі часу це було складно, що призводило до труднощів у роботі в новачків і неминуче відображалося на думці, що формувалася про компанії в цілому. Як у майбутнього інженера в мене виникла ідея оптимізації роботи офіс-менеджера і створенні бази даних для зберігання і швидкого пошуку інформації про співробітників. А один з викладачів університету доцент Меркулова Катерина Володимирівна розповіла про можливості обробки зображень обличчя людини. Прочитавши декілька статей з фізіогноміки я знайшла теорію виявлення темпераменту за характеристиками особи. Коло замкнулося, сумнівів більше не було - для полегшення роботи менеджерів агентства я вирішила створити систему, яка не тільки буде зберігати інформацію, а й аналізувати знімки (без яких не можливо заповнення анкети), портрети майбутніх співробітників, виявляючи їх темперамент. Так була сформульована тема моєї кваліфікаційної магістерської роботи: «Розробка спеціалізованої комп'ютерної системи визначення темпераменту по фізіогноміческім характеристиками обличчя» та обраний керівник та ідейний натхненник Катерина Володимирівна Меркулова ... а потім звідки не візьмись з'явився криза і витрати сил і часу стали значно перевищувати доходи ...
Зате з'явилося більше часу на сім'ю і навчання, що дозволило вступити мені до магістратури на бюджетній основі.
Плани на майбутнє
У найближчому майбутньому планую успішно закінчити навчання і знайти гарну роботу, але по-моєму найголовніше для людини, чим би вона не займалася - отримувати задоволення від своєї роботи!