Ігошин Роман Олександрович

Коротке резюме

Резюме

Вільно володію російською, українською і англійською мовами. У обсягу, достатньому для листування і читання володію німецькою мовою.

Професійні навики:

- Мови програмування: C/C++, ASM x86, C#, Java, VHDL

- Мови сценаріїв: PHP, JavaScript, VBA, ActionScript

- Бази даних: MS SQL Server, MySQL

- Мови гіпертекстової розмітки: HTML+CSS

- Програмні пакети: Adobe CS5 (Photoshop, Flash, Illustrator – просунутий користувач), Kerio WinRoute Firewall, MS Office

- О/С: Windows XP/ Vista/ Seven/ Server 2003/ Server 2008

- Мережі: TCP/IP, ActiveDirectory

Автобіографія

Народився 29 липня 1988 року в місті Горлівка, Донецької області, в сім'ї інженера і вчителя. Мій батько – Ліпілов Геннадій Петрович, з дитинства подавав мені яскравий приклад людини, яка ставить перед собою цілі і завжди їх досягає. На його прикладі я зрозумів, що означає бути чоловіком. Моя мама – Ігошина Наталія В'ячеславівна, людина володіюча надзвичайним смаком, в якої народжуються геніальні дизайнерські ідеї. Найбільш яскраві спогади пов'язані з тим, що в дитинстві мав безумну пристрасть все розбирати. Для цього батько і дід постійно забезпечували мене старими ламповими радіоприймачами та іншою технікою, над якою я сидів годинами. Різні радіо деталі були для мене найбільшим богатсвом.

У 1995 році я почав навчання в ЗОШ № 55. Школа тоді мала статус гімназії. З першого класу математика давалася мені легше ніж інщі предмети. Але особливої любові до неї я не почував. У другому класі записався на секцію баскетболу, де пробув до закінчення третього класу.

У п'ятому класі перейшов навчатися до ЗОШ № 47, оскільки моя сім'я і я поміняли місце проживання. У новій школі почав навчання у класі з фізіко – математичним ухилом. Це й вплинуло на вибір спеціальності під час вступу до університету.

Університет, факультет і спеціальність я вибрав за рік до закінчення школи. На загальні підготовчі курси я не попав. Але вважаю це великим плюсом, оскільки цей факт допоміг познайомитися мені з моїм наставником і чудовою людиною – Меренковою Людмилою Львівною. Вона готувала мене до вступу до університету і розвинула в мені розуміння і любов до моєї спеціальності. У 2005 році я поступив в Донецький Національний Технічний Університет на рейтинговій основі. Під час навчання я познайомився з чудовими людьми і завів нових друзів. Дуже шкода, що час навчання закінчується. Хочеться сказати велике спасибі багатьом викладачам. Кожному з них я вдячний по своєму: одні дали неоцінимо багато корисної інформації, інші - розвинули відчуття відповідальності і дисципліну. Але найголовніше мене навчили, як займатися самоосвітою і самоудосконаленням. Найбільш улюбленими були дисципліни пов'язані з проектірованієм комп'ютерної техніки. Наиболее любимыми были дисциплины связанные с проэктированием компьютерной техники.

Час навчання пролетів непомітно і після складання державних іспитів у кінці четвертого курсу я був зарахований в магістратуру. На даному етапі я пишу магістерську роботу на тему «Дослідження алгоритмів підвищення розрядності АЦП методами передискретизації сигналу». У цьому мені допомагає мій науковий керівник Краснокутський В.О.

Ще в школі в книзі Юрія Никітіна прочитав фразу : «Доля для слабких – сильні духом самі рухають зірки на своєму небі», ця фраза була і залишається для мене головним девізом. Ще вчившись на четвертому курсі я почав працювати за сумісництвом в інституті ДІОС, де придбав багато практичних навиків із адміністрування локальних мереж. Моїм напарником і наставником був так само випускник нашої кафедри – Мішевський Микола, відмінний парубок, між іншим. Зараз працюю адміністратором автомобільного порталу. На цій роботі придбав безліч нових знань і навиків. Основними з яких є навики оптимізації і просування сайтів, навики створення Flash – додатків і веб-дизайну. Основним планом на майбутнє є поєднання мого професійного зростання і зростання компанії. Ставши ключовою ланкою розвитку компанії я зможу спокійно сказати, що чогось досяг на даному етапі свого життя.