1 квітня — день, не внесений ні в які календарі знаменних дат і всенародних свят і тим не менше засів вже десь у глибині підсвідомості, що передається з покоління в покоління як день розіграшів, жартів, сміху, загалом — як найдавніший з професійних свят — День Сміху.
Саме в такий день, 1 квітня 1988 року в 1300 — з'явився я на світ, Майгрус Антон Олександрович.
Ріс повним сил, відважним, енергійним, винахідливим, наділеним багатою уявою дитиною.
Вже в ранньому дитячому віці я намагався "познайомитися" з електрикою. Мені було дуже цікаво дізнатися, чому спалахує лампочка, чому говорить радіо і що це за "чарівні дірочки" з дивною назвою — розетка.
Напевно, з тих самих пір я і вирішив все це вивчати і коли виросту неодмінно стану електроенергетиком.
Сім'я
Мама — Ірина Володимирівна Майгрус, закінчила Український заочний політехнічний інститут ім. І. З. Соколова за фахом "Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти", також має диплом Краматорського технологічного коледжу за спеціальністю "Бухгалтерський облік і аудит". В даний час займає посаду головного спеціаліста контрольно–ревізійного відділу управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську.
Сестра — Наталія Олександрівна Майгрус, закінчила Українську інженерно–педагогічну академію за фахом "Професійне навчання. Електроенергетика" і отримала кваліфікацію інженера–педагога. Донецький університет економіки і права за спеціальністю "Економіка підприємства", отримала кваліфікацію — економіст. Також має диплом бакалавра Донецького університету економіки і права за спеціальністю "Економіка і підприємництво", отримала кваліфікацію "Бакалавр фінансів". В даний час, моя сестра займає посаду державного адміністратора в Артемівській райдержадміністрації.
Школа
У 1995 році сталася велика зміна в моєму житті, я пішов у перший клас загальноосвітньої школи № 2 м.Артемівська. Саме тоді, коли я сідав за приготування уроків, уперше почував себе зайнятим по справжньому важливою справою. Мама і сестра відкладали свої справи, щоб дати мені можливість позайматися. Це було зовсім інше, ніж мої колишні заняття.
Становлення особистості відбувалося під впливом нових відносин з дорослими (вчителями) і з однолітками (однокласниками), нових видів діяльності (навчання).
Саме в цей період формувалися мої моральні якості і позитивні риси особистості. Податливість і відома навіюваність, довірливість, схильність до наслідування, величезний авторитет, яким користувалися мої вчителя, створили сприятливі передумови для формування високо моральної особи.
У середньому шкільному віці — я був включений в доступні форми суспільного життя.
Брав участь в усіх шкільних і класних заходах. Брав активну участь і займав перші місця в шкільних олімпіадах по наступних предметах: математиці, фізиці.
За час навчання в школі зарекомендував себе як відповідальний, самостійний, активний, ініціативний, урівноважений, порядний, добросовісний, цілеспрямований учень.
Технікум
У 2003 році — я став студентом Артемівського індустріального технікуму Донецького національного технічного університету за спеціальністю "Монтаж и експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд".
Саме ставши студентом, я навчився аналізувати свою діяльність і співвідносити свої думки, переживання і дії з думками й оцінками навколишніх. Навчився швидко переключатися з однієї діяльності на іншу, бути наполегливим у досягненні мети.
У цей проміжок часу моєю метою було закінчити з відзнакою технікум і продовжити своє навчання у вищому навчальному закладі.
Я був обраний старостою групи. Прагнув до об'єднання свого колективу, організовував походи в ліс, кіно, музеї, цікаві заходи, екскурсії. Допомагав в організації додаткових занять для дітей, які не засвоїли учбовий матеріал з викладачами технікуму.
Прагнув до того, щоб група, в якій я вчився, була кращою в технікумі. Я і мої одногрупники брали участь в усіх заходах технікуму у тому числі і спортивних заходах. Я і сам в спортивних заходах брав активну участь за що був нагороджений численними грамотами.
Як і в школі продовжував вдало брати участь і займати місця в зрізах знань з різних предметів в технікумі.
І ось в 2007 році моя мета досягнута. Я закінчив з відзнакою Артемівський індустріальний технікум Донецького національного технічного університету.
Був нагороджений міським головою грамотою за відмінне навчання, активну участь в громадському житті міста.
Переді мною були відкриті усі двері ВНЗ, але я вирішив залишитися до кінця вірним Донецькому національному технічному університету. Здав усі необхідні документи, здолав успішно приймальні іспити і ось, я студент Донецького національного технічного університету. Як гордо звучить ця фраза — студент Донецького національного технічного університету!
Університет
В 2007 році поступив у Донецький національний технічний університет на спеціальність "Електротехнічні системи електроспоживання".
На 3 курсі навчання в університеті зайняв 2 місце в олімпіаді з предмету "Електричні машини" також брав активну участь в різних зрізах знань з технічних дисциплін.
Намагаюся гідно нести високе звання магістра Донецького національного технічного університету.
Плани на майбутнє
Мети людини визначають його майбутнє. (Силован Рамишвили)
Головною моєю метою на сьогодні є успішний захист магістерської роботи і закінчення ДонНТУ з відзнакою.
— Потім, отримати роботу за фахом.
— Застосовувати свої знання з практики.
— Сумлінно працювати "за совість", виконуючи свої функціональні обов'язки, які будуть покладені на мене.
— Орієнтуватися на кінцевий і неодмінно відмінний результат в роботі.
— Знаходити правильний підхід до кожного члена колективу виробляти компромісні рішення, уникати конфліктних ситуацій і якісно працювати. Виробляти комунікативні навички.
— Намагатися до самовдосконалення, підвищувати ділові та професійні якості.
— Брати активну участь в громадському житті підприємства, на якому я працюватиму.
— Працювати для того, щоб мати можливість придбати все–то, що потрібно людині для гідного життя.