| || ДонНТУ> Портал магістрів ДонНТУ

---

Поклонська Олександра Юріївна

Факультет екології та хімічної технології

Кафедра прикладної екології та охорони навколишнього середовища

Спеціальність «Управління екологічною безпекою»

Удосконалення мережі полігонів ТПВ – шлях формування тенденцій сталого розвитку міста Донецька

Керівник: к.х.н., доц. Чайка Людмила Вікторівна

Зміст

Вступ

Проблема твердих побутових відходів (ТПВ) є однієї з найважливіших екологічних, економічних і соціальних проблем людства. З давніх часів тверді побутові відходи, основну масу яких (від 45 до 80 %) становлять органічні речовини, традиційно забороняють на міських смітниках – спеціально відведених місцях, у ярах або кар'єрах.

Недарма Європейський парламент ще в 1994 році прийняв Європейську директиву «Упакування й поводження з відходами». Особливо гостро стоїть проблема ТПВ в країнах з перехідною економікою, до яких ставиться й Україна. Так, в Україні скопилося близько 5 млрд. м³ ТПВ, вони складуються на 750 полігонах (точніше – смітниках), багато з яких заповнені на 60-90%, а деякі – переповнені й давно повинні бути закриті [8].

У Донецькій області накопичилось 400 млн. м³ ТПВ; діють близько 80 смітників ТПВ загальною площею 230 га й багато які з них також близькі до 100 %-ного заповнення. При цьому щорічно в області виявляється 700-900 несанкціонованих («диких») смітників ТПВ [3].

Спонтанно сформоване на смітниках мікробне співтовариство повільно розкладає органічні речовини. При цьому утворюється біогаз (суміш метану й CO₂), що забруднює приземне повітря й атмосферу. За 30-50 років утилізується приблизно 30% похованої органіки, інша частина продовжує розкладатися зі зменшуваною швидкістю протягом наступних десятиліть й, імовірно, сторіч. Сміттєві поклади в той же час служать джерелом вилуговуванної рідини (фільтрату), кількість і склад якої визначається вологістю, розмірами й типом побутових відходів, а також станом верхнього покриваючого шару. У свою чергу ці характеристики залежать від дощових і поталих вод, що просочуються через смітникову товщу.

Мета

Аналіз проблеми твердих побутових відходів і шляхи їх вирішення, відносно шляху формування тенденцій сталого розвитку міста Донецька.

Задачі

- дослідження стану діючих полігонів в місті Донецьк;
- виявлення інформованності населення щодо способу збору, утилізації ТПВ;
- розрахунок можливості використання полігонів, як енергоносіїв;
- аналіз доцільності відкриття нових полігонів.

Актуальність роботи

Проблема повного знищення або часткової утилізації твердих побутових відходів (ТПВ) дуже актуальна. Тверді побутові відходи це багате джерело вторинних ресурсів (у тому числі чорних, кольорових, рідких металів), а також – «безкоштовний» енергоносій. Досить важливо, щоб процеси утилізації побутових відходів не порушували екологічну безпеку міста, нормальне функціонування міського господарства з погляду суспільної санітарії й гігієни, а також умови життя населення в цілому. Як відомо більша частина ТПВ у світі поки складується на смітниках, стихійних або спеціально організованих «сміттєвих полігонах». Однак, це самий неефективний спосіб боротьби із ТПВ, тому що смітники займають величезні території часто родючих земель і характеризуються високою концентрацією матеріалів, які містять вуглеводи (папір, поліетилен, пластик, дерево, гума), часто горять, забруднюючи навколишнє середовище газами, що відходять. Крім того, смітники є джерелом забруднення як поверхневих, так і підземних вод за рахунок дренажу смітників атмосферними опадами.

Новизна роботи

Вперше запропоновано дослідження полігонів щодо розташування і загального стану, відповідності їх потужностей потребам населення міста.

Об'єкт дослідження

Полігони твердих побутових відходів міста Донецька, як одні з основних забруднювачів навколишнього середовища.

Методи дослідження, які використовуються в роботі

Інвентаризація полігонів міста Донецька за допомогою візуального огляду території, фотографування і анкетування мешканців міста, щодо їх ставлення до існуючого збору,утилізації ТПВ. Еколого-економічні розрахунки. Обробка експериментальних даних методами математичної статистики.

Практичне значення роботи

Запропонування конкретних пропозицій щодо вирішення існуючих проблем, які надалі можуть бути використані для покращення екологічного стану міста Донецька.

1 Огляд літератури

В цьому розділі на підставі літературних даних наводиться характеристика екологічного стану Донецької області і міста Донецька [3]. Проаналізован морфологічний склад ТПВ в Донецькій області. Дана характеристика існуючих полігонів і динаміка рівня покращення ситуації, яка склалась. Розглянуті головні функції удосконалення мережі полігонів ТПВ в формуванні тенденцій сталого розвитку міста [4].

2 Характеристика полігонів

У теперішній час в Донецьку діють три полігони ТПВ: «Чулковський», «Ларинський», «Петровський» [6]. За своїми характеристиками вони не відповідають вимогам. Слід також відмітити, що їхні потужності майже вичерпані. Розташовані дані об’єкти вкрай нераціонально (всі три – у південній половині міста). У цьому випадку витрати на перевіз і склад ТПВ різний для всіх районів міста. Вивіз сміття в Донецьку здійснюють 4-6 підприємств [9].

Чулковський полігон – розташований у південно-східній частині міста, експлуатується з 1979 року. Майданчик вилучений від основних житлових масивів, граничить із вільними від забудови землями Донецької міськради. Площа території смітника – 3,2 га. Користувач смітника – КП «Донекосервіс». Відсутній Державний акт на право користування землею. Експлуатація смітника не забезпечена достатньою кількістю техніки, запасом інертних матеріалів для проміжного засипання відходів; відсутній контроль за складом ТПВ, які поступають, не ведеться моніторинг стану навколишнього середовища. Не проведена паспортизація об'єкта як місця видалення відходів. Тимчасова експлуатація смітника можлива, тому що відсутні інші місця поховання ТПВ, що відповідають екологічним, санітарним і містобудівним нормам.

Ларинський полігон – розташований у відпрацьованих вапняних кар'єрах. Перебуває у видаленні від південної границі міста, в 30 км від колишньої станції перевантаження ТПВ Куйбишевського району. Смітник експлуатується з 1993 року, розрахований на п’ятнадцятирічний строк експлуатації. Розміщаються ТПВ Ворошиловського, Куйбишевського, Буденівського, Ленінського й Калінінського районів. Система експлуатації смітника не відповідає нормативним вимогам. Відсутній Державний акт на право користування землею. Експлуатація смітника не забезпечена достатньою кількістю техніки, запасом інертних матеріалів для проміжного засипання відходів; відсутній контроль за складом ТПВ, які поступають, не ведеться моніторинг стану навколишнього середовища. Водопровід й електропостачання не функціонують. Протягом тривалого часу у зв'язку з відсутністю спеціальної техніки й інших причин сміття спалахує вогнем, що приводить до горіння смітника й викликає невдоволення місцевих жителів. Не проведена паспортизація об'єкта як місця видалення відходів. Необхідно прийняти заходи щодо приведення смітника у відповідність із нормативними й екологічними вимогами, у перспективі смітник підлягає закриттю й рекультивації.

Петровський полігон – займає проммайданчик колишнього кар'єру в південній частині Петровського району; має площу 3,5 га й глибину 5-6 м. Обслуговує Петровсьий і Кировський райони. Заповнений на 100%. Однак полігон не тільки не відповідає сучасним екологічним нормам, але взагалі не має обов'язкової 500-метрової санітарної зони від житлової забудови, внаслідок чого є вогнищем поширення небезпечних інфекцій (активно стерпних більшою кількістю гризунів, що живуть на смітнику) і неприємний запах; також є небезпека зараження прилеглих водоносних обріїв отрутним фільтратом. У такому виді полігон підлягає негайному закриттю [8].

Таблиця 2.1 – Параметри полігонів ТПВ міста Донецька

3 Вплив полігонів на стан навколишнього середовища

3. 1 Характеристики полігонів як забруднювачів атмосферного повітря

Полігони виділяють велику кількість метану й вуглецю діоксиди. В «смітниковому газі» утримуються водень (до 1%), сірководень (0,5%-1,5%), аміак (до 0,5%), а також мікрокількості дуже токсичних хлорованих вуглеводнів. Практично всі ці забруднюючі речовини є компонентами парникових газів.

На рисунку 3.1 показана типова крива «природної» газовиробництва полігонів ТПВ.

Рисунок 3.1 — Динаміка виділення біогазу на полігонах ТПВ м. Донецьк

Як видно з рисунка 3.1 генерація біогазу у смітниковому тілі полігону може тривати понад 30 років, що вказує на використання полігонів, як «фабрик-енергоносіїв».

Проблеми, пов'язані з біогазом, можна розбити на наступні категорії:

1) вибухи або пожежі, що виникають у зв'язку з концентрацією газу на обмеженій території, наприклад, у будинках, дренажних галереях, люках, коробах, що перебувають на або поруч із полігоном;
2)при виході на поверхню через розлами або тріщини біогаз може запалитися, створивши погрозу виникнення пожежі на смітнику;
3) згубний вплив на культури або рослинність, що перебувають на полігоні або прилягаючій території;
4) ризик для здоров'я людини, який викликається газами, що виділяються;
5) проблема неприємних відчуттів, особливо запах [7].

3. 2 Вплив фільтрату на ґрунти

Найбільше в фільтраті хлоридів, сульфатів, цинку, аміаку, азоту загального, свинцю. Важкі метали, що є присутнім у фільтраті, що утвориться на полігонах, докладно вивчалися й контролювалися. У порівнянні із загальною кількістю важких металів, що надходять на полігони, їхній зміст у фільтраті відносно низький. Основна частина металів залишається на полігоні, у зв'язку із чим необхідно бути готовим до того, що змив важких металів з полігонів буде тривати довгий час.

Під час активного терміну служби «санітарного» полігону фільтрат, що утвориться, як правило, збирається й очищається подібно стічним водам. По фінансовим міркуванням, фільтрат часто очищають разом з каналізаційними муніципальними стоками.

У зв'язку з таким очищенням помітна кількість важких металів, що втримуються у фільтраті, залишається в каналізаційних шлаках, тоді як інша частина попадає у водне середовище. Та частина, що залишиться в шлаках, потрапляє на сільськогосподарські угіддя, піддається спалюванню, або ж надходить назад на полігон. Таким чином, створюється цикл, що згодом дозволить всім важким металам, що втримуються у фільтраті, потрапити в навколишнє середовище. Активне життя полігона включає період надходження відходів на полігон, а також наступний період, коли відходи більше не захоронюються й установлюється завершальний верхній шар, однак фільтрат усе ще збирається для очищення [7].

4 Аналіз проведеного анкетування

В роботі представлені результати обробки анкетування населення міста Донецька щодо питаннь збору, вивозу і обізнаності мешканців з таких питань, як адреса підприємства, що обслуговує район, реальна плата за вивіз сміття, проблеми роздільного збору, відомості про акцію «Натисни на сміття» та «Регіональний план про поводження з відходами&».

На рисунку 4. 1 наведен граік результатів обробки анкетування населення міста Донецька.

— так; — ні; — байдуже

Аналіз даних графіку показав, що 50,4 % населення влаштовує графік вивозу сміття, 25,9% незгодні з існуючим графіком, решта проявляє байдуже відношення. Крім того, опитування показало, що 85,2% населення у разі порушень графіку вивозу нікуди не звертаються.

Нажаль, 68,1% мешканців міста не знають адрес підприємств, що обслуговують райони, 75,5% ніколи не замислювались над тим, скільки складає реальна плата за вивіз ТПВ, 78,1% ніколи навіть не чули про акцію «Натисни на сміття» та про існуючий в місті Донецьку «Регіональний план про поводження з відходами».

Висновки

В даній роботі розглянуті питання та шляхи підвищення ефективності державного управління в сфері охорони навколишнього природного середовища, його цілі та завдання, напрямки державної екологічної політики.

Зроблено аналіз стану природних ресурсів Донецької області. Нинішня екологічна ситуація визначається як кризова. Причина в тому, що вона формувалась протягом тривалого періоду через нехтування об’єктивними законами розвитку та відтворення природно-ресурсного комплексу України.

Розглянута ситуація з ТПВ в місті Донецьку і показано, що три діючі полігони не відповідають санітарно-епідеміологічним нормам. На прикладі районів міста показано шляхи негативного впливу ТПВ на довкілля, представлені шляхи вирішення існуючих проблем.

Список літератури

1. Збірка нормативних документів міністерств та відомств України з питань екології та природокористування / Під ред. С. С. Куруленка, ч. 2. – Донецьк: Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області, 2003. – 208 с.;

2. Концепція програми охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки в Донецькій області до 2010 року: Розроблене Держуправлінням екологічної безпеки Мінекобезпеки України в Донецькій області, 1999. – 24 с.;

3. Земля тривоги нашої. За матеріалами доповіді про стан навколишнього природного середовища в Донецькій області у 2005 році / Під ред. С. В. Третьякова, 2006. – 108 с.;

4. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Донецькій області у 2008 році, Донецьк, 2009. – 116 с.;

5. Остапко В. М., Глухов О. З., Блакберн А. А., Мулєнколва О. Г., Єндеберя А. Я. Регіональна екологічна мережа Донецької області: концепція, програма та схема / Під загальною ред. Остапко В. М. – Донецьк: Видавництво – ТОВ «ТЕХНОПАК», 2008. – 96 с.;

6. Донбас заповідний. Науково-інформаційний довідник-атлас / Під заг. ред. С. С. Куруленка, С. В. Третьякова. – Донецьк: ДФДІПКПК Мінекоресурсів України, 2003. – 160 с.;

7. Посібник з моніторінгу полігонів твердих битових відходів – Донецьк: Тасис. – 2004. – 293 с.;

8. Сайт Міністерства Екології та природних ресурсів України. [Электронний ресурс] – Режим доступа: http://www.menr.gov.ua/ ;

9. Учебное пособие «Утилизация и рекуперация отходов» (для студентов специальности 7.07081 «Экология и охрана окружающей среды») / Краснянский М.Е., Донецк: ООО «Лебедь» – 122с.;

10. Гонопольский А.М. и др. Твердые бытовые отходы как энергетическое топливо. Инженерная защита окружающей среды. – М.: МГУИЭ, 2002 – 244с.