Сабельников Дмитро Олександрович
Тема випускної роботи:
Розробка електронної системи контролю
викидів автомобільного транспорту
Важливе зауваження: При написанні даного автореферату магістерська робота не завершена. Остаточне завершення: грудень 2011 року. Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані після зазначеної дати.
Актуальність теми. Забруднення атмосферного повітря є однією з найбільш серйозних екологічних проблем багатьох промислових міст. Вплив забруднення повітря на здоров'я людини проявляється через скорочення середньої тривалості життя, збільшення кількості передчасних смертей, зростання захворюваності та негативний вплив на розвиток дітей. [1]
Одним із джерел забруднення природи України є транспорт - автомобільний, повітряний, водний, залізничний. У всіх великих містах України масова частка забруднення повітря від автотранспорту останнім часом складає 70-90% від загальної маси забруднення. [2]
У Донецьку 30% всіх викидів в атмосферу - це вихлопні гази автомобілів.
Тому вимір вихлопних газів є важливою частиною концепції екологічного захисту.
Моніторинг забруднення атмосфери в Донецьку ведеться за наступними шкідливим речовинами: пил, діоксид та оксид азоту, діоксид сірки, оксид вуглецю, формальдегід, фенол, аміак, важкі метали, бензапірен.
Аналіз даних моніторингу атмосфери в місті показує, що за останні 10 років загальні валові викиди шкідливих речовин зменшились на 15%. При цьому викиди від промислових підприємств знизилися на 32%, а викиди транспорту зросли на 76%. У разі збереження існуючих тенденцій, кількість викидів шкідливих речовин від пересувних джерел до 2020 року перевищить відповідну кількість викидів від стаціонарних джерел. У цьому випадку валова кількість викидів в місті зросте на 30 - 40% і може скласти від 280 до 300 тис. тонн на рік. Тому актуальність проблеми полягає в тому, що необхідний контроль за кількістю викидів від автотранспорту та вжиття заходів їх зменшення. [3]
В процесі експлуатації автомобіля, застосування різних марок бензину, зміни стану і настройки двигуна концентрація оксиду вуглецю збільшується. Перевірка на СТО відбувається раз на два роки, що не сприяє достатньому контролю та зменшенню викидів шкідливих речовин. А впровадження нових євро стандартів на концентрацію токсичних речовин у викидах автомобільного транспорту стикається з проблемою відсутності спеціальної апаратури. Тому пропонується розробити ЕС оперативного контролю викидів без зупинки транспортного засобу в зоні контролю (зоною контролю може слугувати односмугова ділянка асфальтованої дороги), яка перевіряла б на відповідність концентрацію СО у викидах з прийнятими стандартами. Крім того, дана система дозволить виконувати проміжний контроль за якістю вихлопних газів, тим самим запобігаючи забруднення від пересувних джерел викидів.
Ще однією актуальною задачею, яка покладається на дану систему, є зменшення вартості проходження тестування якості вихлопних газів, виконуваних стаціонарними установками.
Для виконання своїх функцій електронна система оперативного контролю повинна володіти високою швидкодією, тобто і високою пропускною здатністю. Висока пропускна здатність автомобільного транспорту відповідно зменшує витрати на тестування автомобіля стаціонарними засобами контролю якості викидів транспортних засобів. Цей фактор "вартості" є основним аргументом на користь широкого застосування даних пристроїв.[4]
Мета роботи. Мета магістерської роботи полягає в обґрунтуванні і побудові структурної схеми системи контролю концентрації оксиду вуглецю у викидах автомобіля без зупинки транспортного засобу.
Задачі. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:
Наукова новизна. Наукова новизна полягає в розробці імпортозамінної системи контролю концентрації оксиду вуглецю у викидах транспортних засобів із застосуванням оптико-абсорбційного методу оцінки якості вихлопів в пересувних джерелах забруднення.
Вихлопні гази (або відпрацьовані гази) - це неоднорідна суміш різних газоподібних речовин з різноманітними хімічними і фізичними властивостями, що складається з продуктів повного та неповного згорання палива, надлишкового повітря, аерозолів і різних мікродомішок (як газоподібних, так і у вигляді рідких і твердих частинок), що надходять з циліндрів двигунів у його випускну систему. У своєму складі вони містять близько 300 речовин, більшість з яких токсичні.
Основними нормованими токсичними компонентами вихлопних газів двигунів є оксиди вуглецю, азоту та вуглеводні. Крім того, з вихлопними газами в атмосферу надходять граничні і неграничні вуглеводні, альдегіди, канцерогенні речовини, сажа та інші компоненти. Приблизний склад вихлопних газів представлений в таблиці 1. [5]
Таблиця 1 - Склад вихлопних газів
Компоненти вихлопного газу |
Зміст за обсягом, % |
Примітка |
|
Двигуни |
|||
Бензинові |
Дизелі |
||
Азот (N2) |
74,0-77,0 |
76,0-78,0 |
Нетоксичний |
Кисень (O2) |
0,3-8,0 |
2,0-18,0 |
Нетоксичний |
Пари води (H2O) |
3,0-5,5 |
0,5-4,0 |
Нетоксичний |
Діоксид вуглецю (CO2) |
0,0-16,0 |
1,0-10,0 |
Нетоксичний |
Оксид вуглецю (CO) |
0,1-5,0 (10,0)? |
0,01-0,5 |
Токсичний |
Оксиди азоту (NOx) |
0,0-0,8 |
0,0002-0,5000 |
Токсичні |
Альдегіди |
0,0-0,2 |
0,001-0,009 |
Токсичні |
Оксид сірки |
0,0-0,002 |
0,0-0,03 |
Токсичний |
Вуглеводні |
0,2-3,0 |
0,09-0,500 |
Токсичні |
Сажа, г/м3 |
0,0-0,04 |
0,01-1,10 |
Токсична і канцероген |
Бензопропілен, мг/м3 |
0,01-0,02 |
до 0,01 |
Канцероген |
Підводячи підсумки аналізу складу вихлопних газів, можна сказати, що серед токсичних речовин у відпрацьованих газах міститься найбільша концентрація:
Тому в проектованій схемі контрольованим параметром буде оксид вуглецю у відпрацьованих газах бензинових двигунів. Концентрація СО у дизельних двигунах, як правило, не висока, тому він не є головним параметром у даних типах двигунів.
У камері згорання двигуна CO утворюється при незадовільному розпилюванні палива, в результаті холоднополум’яної реакції, при згоранні палива з нестачею кисню, а також внаслідок дисоціації діоксиду вуглецю при високих температурах. [5]
На рисунку 1 представлені залежності вмісту CO, CO2 і O2 у вихлопних газах від співвідношення повітря\паливо (ідеальне співвідношення 14,7:1). Оптимальний режим досягається лише в так званій зоні біфункціональності - вузькому діапазоні (0,97-1,00) коефіцієнта надлишку повітря α, рівного відношенню кількості повітря в суміші до тієї кількості повітря, яке потрібно для повного згорання бензину. При α = 1 суміш вважається нормальною, при α <1 - збагаченою (повітря - менше необхідного, бензину - більше), а при α> 1 - збідненою. Склад відпрацьованих газів залежить від ступеня збагачення суміші: при збагаченої суміші у вихлопі присутні чадний газ і незгорілі вуглеводні (для повного згорання просто не вистачає повітря), а при збідненої суміші в циліндрах утворюється багато оксидів азоту. При запуску холодного двигуна в циліндри доводиться подавати багату суміш, інакше двигун глохне.
Вміст СО2 - міра ефективності процесу згорання палива у двигуні. При стехіометричному складі суміші (14,7:1) вміст СО2 максимальний і становить 12-17%, а СО - мінімальний і складає 0,3-0,5%. При збідненої суміші СО знижується (див. рис. 1). [6]
Таким чином концентрація СО є не тільки параметром, який піддається обліку та аналізу про справну роботу двигуна, але і регульованим параметром.
Рисунок 1 - Залежності змісту CO, CO2 і O2 у вихлопних газах від співвідношення повітря\паливо в моделях з каталізатором
У країнах Євросоюзу діють екологічні стандарти на концентрацію токсичних домішок у вихлопних газах автомобілів. Норми вмісту оксиду вуглецю в автомобілях категорії М1 (автомобілі дозволена максимальна маса яких не перевищує 3,5 т і кількість сидячих місць яких, крім сидіння водія, не перевищує 8), М2 і М3 (автобуси) залежно від типу екологічного стандарту представлені в таблиці 2. [7]
Таблиця 2 - Європейські стандарти на пасажирські автомобілі категорій М (для бензинових двигунів), гр/км
Євростандарт |
Дата введення |
СО |
Euro 1 |
Липень 1992 |
2,72 |
Euro 2 |
Січень 1996 |
2,2 |
Euro 3 |
Січень 2000 |
2,3 |
Euro 4 |
Січень 2005 |
1,0 |
Euro 5 |
Вересень 2009 |
1,0 |
Euro 6 (в майбутньому) |
Вересень 2014 |
1,0 |
Так як в Україні діє стандарт Євро 3, який регламентує наявність концентрації СО у викиді автомобіля не більше 2,3 гр / км, то електронна система, що розробляється, повинна мати поріг виявлення не більше цього значення, тобто мати високу чутливість. [7]
Роблячи висновки з опису середовища, в якому буде використовуватися пристрій, до об'єкта контролю і вимірюванням, що будуть виконуватися в ньому, будуть пред'являтися такі вимоги:
Вимоги до меж, які не повинні перевищувати дестабілізуючі фактори, будуть встановлюватися в процесі моделювання, виходячи з похибок, які будуть вносити кожен з них у вимір. Такими впливаючи факторами, які необхідно врахувати, будуть:
Виходячи з перерахованих вище вимог до системи, оберемо метод вимірювання. Достатня швидкодія (близько 2 мс на один вимір), необхідну точність (похибка не більше ± 5%), виконання вимірювань без зупинки транспортних засобів може забезпечити тільки оптичний абсорбційний метод прямого лінійного поглинання.
Оптичний абсорбційний метод базується на безпосередньому вимірі ослаблення інтенсивності зондуючого випромінювання при проходженні його крізь аналізоване газове середовище. Поглинання відбувається на резонансних частотах, визначених в атомах їх електронними енергетичними станами, а в молекулах - електронно-коливальними енергетичними станами. [8]
Структурна схема системи контролю викидів транспортних засобів, заснована на оптичному методі, показана на рисунку 2.
Рисунок 2 - Структурна схема системи контролю викидів автомобільного транспорту
Джерелом випромінювання є світлодіод СД, довжина хвилі якого вибирається виходячи з того, концентрацію якого газу необхідно визначити. Виходячи із спектру поглинання СО (див. рис. 3), діапазон ІК випромінювання повинен лежати в межах (4.5-4.9) мкм. [9] Для того щоб мінімізувати вплив інших газів, що становлять вихлоп і навколишню атмосферу, довжина хвилі джерела випромінювання вибирається в районі максимум спектра поглинання або обмежується оптичним фільтром в районі λ = 4,67 мкм. ІЧ-промінь проходить через об'єктив О2, призначений для фокусування, потрапляє у відкритий оптичний канал, де знаходиться аналізована суміш газів. Багаторазово відбиваючись від системи оптичних дзеркал ОД, потрапляє в об'єктив О1 і фокусується на фотодіод ФД. Багаторазове відображення променя необхідно для перекриття визначеної просторової області, де може знаходитися або куди може поширюватися викид від автотранспорту. Діапазон цієї області залежить від висоти розташування вихлопної труби транспортного засобу і визначається в процесі моделювання системи за умови досягнення певних метрологічних характеристик електронної системи.
Рисунок 3 - Спектр поглинання оксиду вуглецю
На виході фотодіода формується струм, певної величини, який пропорційний потужності ІЧ-випромінювання, що потрапляє у вікно фотоприймача.
Робота системи заснована на поглинанні ІЧ випромінювання при проходженні аналізованого середовища, тобто крізь вихлопний газ. Послаблення випромінювання в газі описується законом Бугера-Ламберта-Бера:
де Ф (l) - потужність вихідного випромінювання;
Ф0 - потужність вхідного випромінювання;
D - оптична щільність речовини.
Оптична щільність речовини визначається за формулою:
l - оптична довжина шляху променя;
С(l,t) - концентрація газу, що знаходиться;
k (λ) - показник поглинання.
Показник поглинання характеризує властивості речовини і залежить від спектра поглинання речовини.
Таким чином, на вході приймача випромінювання отримуємо ІЧ-промінь з меншою потужністю, ніж на виході джерела випромінювання. Аналізуючи ступінь ослаблення потужності випромінювання, можна визначити концентрацію невідомого газу. Якісний графік залежності струму фотоприймача від концентрації СО показаний на рисунку 3.
Рисунок 3 - Якісний графік залежності струму фотоприймача від концентрації СО
При проходженні ІЧ випромінювання по оптичному каналу існує ряд дестабілізуючих величин, які також зменшують потужність ІК променя. Тому їх також необхідно враховувати при моделюванні систему.
Одним з таких факторів є відображення променя від елементів оптичної системи. При проходженні крізь об'єктиви, захисні стекла системи, частина променя відбивається від них. Це відбиття можна врахувати шляхом знаходження коефіцієнта пропускання кожного оптичного елемента. При нормальному падінні променя коефіцієнт пропускання можна визначити за формулою:
де Кпроп - коефіцієнт пропускання оптичного елемента;
Квід - коефіцієнт відбиття оптичного елемента;
nc - показник переломлення матеріалу з якого виготовлений оптичний елемент;
nв - показник переломлення повітря.
Наступним фактором є розбіжність оптичного променя. Проходячи певний шлях у просторі ІЧ промінь починає розходитися в просторі. Ця розбіжність показано на рисунку 4. Його можна врахувати за допомогою коефіцієнта введення в об'єктив О1 - це відношення площі променя, що потрапила в об'єктив, до всієї площі променя.
Рисунок 4 - Розбіжність оптичного променя в просторі
Аналогічно враховується коефіцієнт введення в об'єктив О2.
Основними напрямками досліджень є наступні: