Введення
Актуальність
Цілі і завдання
Наукова новизна
Плановані практичні результати
Ступінь наукової розробленості і невирішені проблеми
Опис досліджень
Висновок
Лiтератуpа
Введення
Актуальність
Становлення систем управління базами даних (СКБД) збіглося за часом зі значними успіхами у розвитку технологій розподілених обчислень і паралельної обробки. В результаті виникли підсистеми управління базами даних у складі паралельних систем. Саме ці системи стають домінуючими інструментами для створення додатків інтенсивної обробки даних. Завдяки інтеграції робочих станцій у розподіленому середовищі стає можливим більш ефективний розподіл функцій у ній, коли прикладні програми виконуються на робочих станціях, званих серверами додатків, а бази даних обслуговуються виділеними комп'ютерами, які називаються серверами баз даних. Це служить джерелом розвитку таких розподілених архітектур, де в ролі вузлів виступають не просто комп'ютери загального призначення, а спеціалізовані сервери. У відповідність з вищенаписаним є актуальною задача розробки нової архітектури системи бази даних, яка більшою мірою відповідала б вимогам продуктивності, захищеності й доступності даних у порівнянні з існуючими архітектурами. Практична мета роботи полягала в розробці та дослідженні нових методів передачі повідомлень, буферизації та організації виконання запитів стосовно нової архітектурі.
Цілі і завдання
Для досягнення поставлених цілей необхідно вирішити такі основні завдання:
1) Розробити оптимальну архітектуру СУБД;
2) Реалізувати архівацію і розархівацію даних;
3) Виконати ідентифікацію клієнта та перевірку відповідності прав заявленому замовлення;
4) Надати іншим підсистемам високорівневий API для роботи з БД;
5) Забезпечити зберігання інформації про запит до і після виконання.
6)Все изменения должны быть постороены на основании реализации других подсистем[2][3].
Наукова новизна
Науковою новизною даної роботи є створення оптимальної структури бази даних для використання в системі РПМС. Враховуючи особливості архітектури розподілених обчислень і паралельної обробки, потрібно запропонувати нову структуру, яка не тільки відповідала всім вимогам, зазначеним у пункті "Цілі і завдання", але й максимально оптимізувала технічні витрати.
Плановані практичні результати
Передбачається обрати оптимальну, за поданими критеріями, СКБД. Потім створити API для звернення до неї іншими підсистемами, що забезпечують комфортну роботу, захист від несанкціонованого доступу і детальне логування даних, для своєчасного виявлення та усунення помилок.
Ступінь наукової розробленості і невирішені проблеми
За результатами пошуку підходів до поставленого завдання була знайдена тільки робота Меренкова А.В., яка мала схожі завдання, але рішення мали місце більше в контексті технічної архітектури.
Опис досліджень
На рис.1 наведена архітектура СУБД, яка була спроектована безпосередньо для функціонування в розпаралелювальній системі. 
Необхідність роботи з декількома відособленими підсистемами [1](прийом і відправка даних) зажадала введення блоку «ідентифікація» і «визначення прав». Так у блоці «ідентифікація» походить визначення клієнта (підсистеми) і присвоєння йому унікального номера, що включає кодовий номер підсистеми та унікального id звернення. Далі відбувається визначення прав наклеп і зіставлення з вхідним запитом, що виключить помилковий запис або отримання даних. Блок «реєстрація» дозволяє зберегти інформацію про вхідні запити після проходження процедури аутентіфікаціі і безпосередньо після завершення роботи з БД. Це дозволяє контролювати роботу СУБД, а так само своєчасно виявляти і усувати неточності у виконанні запитів. Підблока «архівація» (виконується тільки при отриманні даних на запис) дозволяє економити простір, прискорювати читання запис даних у БД. Для надання можливості іншим підсистемам високорівнева API для роботи з БД був введений блок «Переказ на стандарт», що звільняє розробників інших підсистем від написання sql запитів. У блоці «Черга запитів» вбудована можливість призначення пріоритету, що дозволить позачергово виконувати запити, що вимагають негайної обробки. Блок «ЦупБД» безпосередньо працює з базою даних. Його основним завданням є надсилання запиту, а також отримання даних з БД. Після того, як БД повертає дані за запитом, «ЦупБД» відправляє паралельно звіт в блок «реєстрація» і підблока «розархівування». Після чого кінцеву інформацію щодо виділеного раніше id отримує користувач.
Висновок
У даній роботі була описана архітектура підсистеми баз даних, призначена для роботи в розпаралелювальній системі[5]. Архітектура реалізовує всі основні можливості звичайної СУБД (введення, висновок, реєстрація та управління даними), а так само враховує деякі особливості притаманні лише для даної моделі [4](ідентифікація та визначення прав клієнта, високорівнева API для роботи з БД, пріоритетна чергу запитів). Представлена структура дозволяє виконати всі поставлені завдання, а так само задовольняє основним вимогам щодо реалізації баз даних в розпаралелювальних системах[6].
-
Розробка та дослідження підсистеми топологічного аналізу мережних динамічних систем як об'єктів моделювання
Автор: Мирошниченко Кирилл Владимирович
Научный руководитель: Святный Владимир Андреевич
-
Анализ
существующих решений и задачи разработки топологического анализатора
сетевых динамических объектов в составе распределенной параллельной
моделирующей среды
Автор: Мирошниченко Кирилл Владимирович
Научный руководитель: Святный Владимир Андреевич
-
Подсистема топологического анализа в распределенной параллельной моделирующей среде
Автор: Мирошниченко Кирилл Владимирович
Научный руководитель: Святный Владимир Андреевич
-
Розробка та дослідження клієнтського інтерфейсу підсистеми візуалізації розподіленого паралельного моделюючого середовища
Автор: Терентьев Вячеслав Юрьевич
Научный руководитель: Святный Владимир Андреевич
-
Функции и системная организация клиентского интерфейса подсистемы визуализации распределенной параллельной моделирующей среды
Автор: Терентьев Вячеслав Юрьевич
Научный руководитель: Святный Владимир Андреевич
-
Організація підсистеми діалогу в розподіленому паралельному моделюючому середовищі
Автор: Макогон Владимир Николаевич
Научный руководитель: Святный Владимир Андреевич