Факультет комп'ютерних наук і технологій
Спеціальність: Системне программування
Актуальність
Наука і технології не стоять на місці - вони стрімко розвиваються в усіх галузях людської діяльності. При цьому майже будь-яка розробка або дослідження потребують експериментальне підтвердження своїх результатів. Часто технічно неможливо або не доцільно проводити експерименти. У цьому випадку необхідна побудова моделі та моделювання в певному середовищі.
Багато галузей науки і техніки досягли вже такого рівня розвитку, що звичайні однопоточні моделюючі середовища не можуть впоратися з часовими або деталізуючими вимогами моделювання. Таким чином - необхідно впровадження нових методів моделювання і побудови моделюючих середовищ. Однією з систем, яка виконує більшість технологічних запитів, є - розподілене паралельне моделююче середовище (РПМС).
Одним з важливих моментів при проведенні чисельних експериментів є візуалізація отриманих даних і взаємодія з користувачем. Коли проміжних результатів замало, наприклад важливо відобразити лише факт закінчення чергової ітерації. Однак найчастіше виникає необхідність візуалізувати проміжні результати, отримані після закінчення кожної окремої ітерації. Іноді отримана картинка може вплинути на рішення про доцільність подальшого рахунку. Наприклад, якщо побачена динаміка процесу далека від очікуваної, то це може свідчити про можливі помилки в чисельному алгоритмі або невірних початкових і граничних умовах завдання.
Цілі і завдання
Метою роботи є розробка моделюючого програмного забезпечення, яке реалізує функції клієнтського інтерфейсу підсистеми візуалізації РПМС, яке дозволить поліпшити дружність РПМС до користувачів і розробникам моделей і розширити сферу застосування засобів паралельного моделювання в різних предметних областях.
Новими завданнями цієї проблеми є розгляд РПМС як об'єкта діалогу користувача і розробника моделей (експерта предметної області) з багатоплановими ресурсами середовища, а також візуалізація проміжних і кінцевих результатів обчислень. Теоретичне обґрунтування та розробка засобів ефективної підтримки цього діалогу на всіх етапах побудови різнопланових моделей і візуалізації результатів моделювання динамічних систем.
Основні завдання, які підлягають вирішенню:
Наукова новизна
Будуть розроблені нові підходи до розпаралелювання, розвинуто методику побудови складних динамічних систем у рамках функцій підсистеми, експериментально підтверджено доцільність декомпозиції РПМС на підсистеми і працездатність моделюючого програмного забезпечення.
Плановані практичні результати
Планується побудова експериментального зразка системи, а також використання моделюючого програмного забезпечення підсистеми в навчальному процесі та в складі діючої РПМС.
Розподілене паралельне моделююче середовище (РПМС) є доброзичливою до користувача моделюючою системною організацією паралельних апаратних засобів, архітектурно-залежного програмного забезпечення, зокрема, спеціально розробленого моделюючого програмного забезпечення, що складається з моделюючих та системних підсистем, яка підтримує всі етапи паралельного моделювання складних динамічних систем з зосередженими (СДСЗП) і розподіленими (СДСРП) параметрами з найбільш повним урахуванням сучасних вимог.
Виходячи з визначення, РПМС складається зі спеціалізованих підсистем, які відповідають за певні функції, що реалізують всі етапи паралельного моделювання. Підсистеми РПМС:
Таке розкладання було запропоновано виходячи з функцій і вимог до розподіленого паралельного моделюючого середовища, що пред'являються сучасними умовами моделювання різних процесів, а також цільовою архітектурою.
Підсистема візуалізації РПМС відповідає за всі дії, пов'язані з відображенням для користувача необхідної йому інформації. Звідси випливає, що основними функціями підсистеми є:
Серед сучасних інформаційних технологій (ІТ) домінує Інтернет. Глобальний доступ, незалежність від платформ, мінімізація технічного обслуговування, можливість повторного використання та функціональна сумісність - ось його основні аспекти та вимоги.
Інтеграція веб-технологій та технологій моделювання забезпечує нову методологію для розв'язання проблем побудови моделей з радикально зниженим обсягом робіт. Такий спосіб моделювання називається веб-базованим моделюванням, яке являє собою поєднання методологій комп'ютерного моделювання та програм у "Всесвітній Павутині" (World-Wide Web, WWW).
Користувачеві необхідно встановити клієнтську програму, яка буде з'єднаються з веб-сервером, який є точкою входу на супер-ЕОМ. Потім веб-сервер, отримавши заявку від користувача, обробить її на кластері і передасть необхідні дані клієнтського комп'ютера, на якому власне і буде проводитися візуалізація отриманих даних. Дані можуть змінюватися безперервно з затримкою тільки на виконання моделі і на час передачі даних через Інтернет. Узагальнена схема представлена на рис. 1.
Рисунок 1 - Віддалене моделювання та передача даних (Анімація: розмір - 131 Кб, кіл. кадрів - 5, затримка між кадрами - 0,9 с)
З функцій видно, що підсистема візуалізації тісно взаємодіє з підсистемою ІТ-підтримки. Але насправді за допомогою ІТ-підтримки підсистема візуалізації взаємодіє практично з усіма підсистемами РПМС. Взаємодія підсистеми візуалізації з іншими підсистемами зображено на рис. 2.
Рисунок 2 - Взаємодія з іншими підсистемами
У сучасному світі до перспективних апаратно-програмних засобів та мов моделювання пред'являються наступні вимоги:
Аналіз цих вимог дозволяє зробити висновок, що є необхідність у розробці проблемно-орієнтованого паралельного моделюючого середовища (ПОПМС). Проблемна орієнтація середовища повинна полягати в дружньому для користувача описі об'єкта моделювання та завдань, які вирішуються, в специфічному поданні результатів моделювання, а також в загальному складанні інтерфейсу користувача. Будучи новою формою системної організації роботи паралельних обчислювальних ресурсів, ПОПМС є актуальним об'єктом досліджень і розробок в сучасному моделюванні.
Дослідження за темою "розподіленого паралельного моделюючого середовища" в ДонНТУ ведуться давно і завдяки цьому були досягнуті добрі результати. У даному напрямку займалися багато викладачів, магістрів, аспірантів та студентів. У числі вищеперелічених такі викладачі як Фельдман Л.П., Святний В.А., Анопрієнко А.Я., Молдованова О.В., Солонін А.М., Надєєв Д.В., Бондарева О.С., Гусєва А. Б., а також магістри Степанов І.С., Стародубцев Д.М., Меренков О.В., Дудін Т.С., Войтенко А.В., Войтов А.В. та інші.
Завдяки дисертаціям, магістерським роботам і статтями, написаним цими людьми, були отримані нові вирішення актуальних проблем у галузі паралельного моделювання.
В Україні ця тема не нова, цим напрямком займаються такі університети як Донецький національний технічний університет, Київський політехнічний інститут та інші. Зокрема такі автори як Томашевський В.М., Жданова Є.Г., Жолдак А.А., які у своїх роботах розглядають практичні завдання комп'ютерного моделювання (у т.ч. СДС).
Тема паралельного моделювання дуже актуальна зараз у світі, так як все більше і більше досліджень і експериментів неможливо без попереднього моделювання і взагалі без нього. Провідними країнами з розвитку паралельного моделювання та розробці моделюючих систем є Сполучені Штати Америки, Великобританія, Німеччина та Україна. Також останнім часом цьому питанню стали більше приділяти увагу та інші розвинені країни.
У роботі був проведений комплексний аналіз функціональності підсистеми візуалізації (ПВ) розподіленого паралельного моделюючого середовища. В якості теоретичної частини, запропонована структура ПВ РПМС, яка забезпечує системну організацію засобів моделювання РПМС та їх взаємодія при виконанні всіх етапів побудови і дослідження моделей ДС, а також при спостереженні та управлінні реальними об'єктами. Розроблено загальну концепцію та набір основних функцій ПВ.
Запропонована концепція підсистеми візуалізації розподіленого паралельного моделюючого середовища як форми системної організації засобів моделювання ДСЗП і ДСРП відкриває позитивні перспективи ефективного використання наявних сучасних паралельних обчислювальних ресурсів та комплексного вирішення проблеми.
Підсистема візуалізації грає важливу роль в комплексному функціонуванні РПМС, тому що вона реалізує діалог з користувачем і відображає дані, які необхідно обробляти або аналізувати. Таким чином, дослідження і розробка цієї підсистеми - це ще один крок постійного розвитку РПМС і систем моделювання в цілому.
При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: грудень 2011 р. Повний текст роботи і матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після зазначеної дати.