Башкевич Юлія Володимирівна

Факультет: Економіки

Кафедра: Економіки підприємства

Спеціальність: Економіка підприємства

Тема випускної роботи:

Обгрунтування напрямків розвитку промислового підприємства

Керівник: д.е.н., проф., зав. кафедри “Економіка підприємства” Хобта Валентина Михайлівна

Зміст

Вступ

Огляд досліджень за темою в ДонНТУ

Огляд досліджень за темою в Україні та у світі

Основні результати

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність теми. На сучасному етапі економічного розвитку України діяльність суб'єктів господарювання є недостатньо ефективною. Про це свідчить питома вага збиткових підприємств, яка в цілому по Україні за 2010 рік збільшилася з 40,3% до 41,8%. До того ж не має стабільного росту обсягів виробництва, так в 2008 р. темпи їх зростання складали 96,9%, в 2009 р. лише 78,1%, а у 2010 р. спостерігається збільшення обсягів промислового виробництва на 11,2% відносно попереднього періоду. Рентабельність підприємств України становить 3,9%, що є досить низьким рівнем. Половина всіх наявних основних засобів в Україні зазнає фізичного (матеріального), економічного спрацювання, або техніко-економічного старіння. При цьому розмір капітальних інвестицій в 2009 р. скоротився на 79196 тис.грн., порівняно з рівнем 2008 р. у 272074 млн. грн., тобто цього недостатньо, щоб здійснювати постійне відтворення основних засобів. Тому необхідним є розробка можливих заходів з напрямків розвитку суб'єктів господарювання, які забезпечать підвищення ефективності їх роботи.

Мета і завдання дослідження. Метою магістерської роботи є поглиблення теорії та удосконалення практичних інструментів з обґрунтування напрямків розвитку промислового підприємства.

Досягнення поставленої мети здійснено за допомогою вирішення наступних задач:

• проаналізовано результати діяльності промислових підприємств України, з'ясовано тенденції їх розвитку і визначено необхідність подальшого вдосконалення теоретичних основ і методичного інструментарію забезпечення їх розвитку;

• уточнено сутність розвитку підприємства, здійснено систематизацію його класифікаційних ознак;

• проаналізовано можливі шляхи та напрямки розвитку підприємства;

• досліджено методи обґрунтування напрямків розвитку підприємства;

• запропоновано використання методичних підходів до оцінки розвитку підприємства на основі визначення його потенціалу;

• сформовано рекомендації з управління підприємством на основі функціонально-вартісного аналізу;

• визначено очікуваний економічний ефект від заходів щодо вдосконалення управління підприємством;

• сформовано пропозиції з напрямків розвитку промислових підприємств.

Об'єктом дослідження є процеси регулювання розвитку підприємств в умовах динамічного зовнішнього середовища.

Предметом дослідження є науково-методичні засади обґрунтування і використання інструментів забезпечення розвитку промислових підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою роботи є фундаментальні положення економічної теорії, наукові праці і методичні розробки провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з питань управління розвитком і підвищення ефективності господарської діяльності підприємств.

Інформаційну базу досліджень становлять законодавчі та нормативні акти України з питань регулювання господарської діяльності підприємств, офіційні дані Держкомстату України, Донецького обласного управління статистики.

Основні наукові результати полягають у поглиблені теоретичних основ і обґрунтуванні практичних рекомендацій щодо напрямків розвитку промислових підприємств. Удосконалено визначення сутності розвитку підприємства крізь призму законів діалектики як циклічного процесу функціонування підприємства на основі конкретизації мети, системи цілей і основних оціночних показників за сферами господарської діяльності, яке дозволяє посилити економічну підтримку розвитку; систему показників розвитку на основі комплексної діагностики з врахуванням специфіки функціональних сфер господарювання і особливостей розвитку як взаємообумовлених кількісних, якісних і структурних змін.

Практичне значення одержаних результатів. До результатів, що мають практичне значення, належать методичні рекомендації щодо обґрунтування напрямків економічного зростання підприємств, визначення економічного ефекту від запроваджених заходів з підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання. На підставі цього стає можливим формування реальної і об'єктивної узагальнюючої оцінки розвитку підприємства.

Огляд досліджень за темою в ДонНТУ

Проблемою обґрунтування напрямків розвитку промислового підприємства займалися Євдокимов Ф.І., Краченко С.І., Крапівницька С.Н., Лисяков В.Ф., Мізіна О.В., Попова О.Ю., Хобта В.М., Шилова Л.І., Шилова О.Ю. та інші. Серед випускників, що займалися вивченням розвитку підприємства можна назвати: Бушуев В.Л., Василиха О.Б., Заворотнева Е.Ю., Запорожец К.Г., Когтева Е.М., Мороз В.В. та інші.

Огляд досліджень за темою в Україні та у світі

Питанням обґрунтування напрямків розвитку підприємства присвячені праці як вітчизняних, так і зарубіжних вчених: Афанасьєва Н.В., Богатирьова І.О., Буряк Л., Варналій З.С., Василенко В.О., Ващенко К.О., Воротіна В.Є., Геєць В.М., Єрмошенко М., Запасної Л.С., Кононенко І.В., Кужель Е.М., Лібанова О.В., Масленікової Н.П., Погорєлова Ю.С., Пономаренко В.С., Раєвнєвої О.В., Стороженко О., Шаблиста Л., Шилової О.Ю., Хобти В.М. та ін. Дослідженням принципів, факторів, методів і досвіду впровадження системи менеджменту, спрямованих на забезпечення сталого розвитку підприємств, займалися такі вітчизняні вчені, як Василенко А.В., Коршунова О.Д., Пушкар О.І., Ситник Л.С., Стасюк В.П., Тридід В.М., Хміль Ф.І., Черних А.В. Але недостатньо висвітлені в літературі та потребують поглибленого наукового опрацювання питання обґрунтування вибору використання ресурсних можливостей суб'єктів господарювання, розробки чіткої методики визначення ефективності їх діяльності.

Основні результати

Вдосконалення структури національного господарства в Україні, з одного боку, супроводжується розвитком підприємництва, що обумовлює появу цілої низки підприємств різних організаційно-правових форм, які повинні знайти своє місце в суспільному виробництві. З іншого боку, цей процес супроводжується неминучим припиненням діяльності цілого ряду суб'єктів господарювання, які виявляються не в змозі виконати складні завдання, що стоять перед ними. Це супроводжується незадовільним станом основних фондів і низькою ефективністю їх використання, падінням обсягів виробництва, зниженням конкурентоспроможності, недостатнім розміром капітальних інвестицій. Це обумовлює необхідність поглиблення теорії та удосконалення практичних інструментів з обґрунтування можливих напрямків подальшого розвитку підприємства, які забезпечать підвищення ефективності його роботи [1].

В роботі було досліджено сутність терміну “розвиток підприємства”. Трактування терміну “розвиток підприємства” з позицій різних науковців представлено в табл. 1.

Таблиця 1 — Трактування терміну “розвиток підприємства”

В роботі пропонується розглядати розвиток підприємства як довготривалу сукупність процесів кількісних та якісних змін в діяльності суб'єкта господарювання, які приводять до поліпшення його стану шляхом збільшення потенціалу, адаптації до зовнішнього середовища та внутрішньої інтеграції, що сприяє підвищенню здатності підприємства протидіяти негативним впливам зовнішнього середовища та його життєздатності.

Виходячи з вище наведеного визначення розвитку підприємства, можна виділити наступні його елементи або складові, які дозволять уточнити і конкретизувати поняття (рис. 1).

Рисунок 1 — Складові визначення розвитку підприємства [9]

Оскільки категорія розвитку є достатньо складною, причому як на загальнонауковому рівні, так і в галузі економіки, представляється доцільним розглянути критерії систематизації розвитку та його різноманітні типи. В роботі запропоновано класифікацію розвитку на рівні підприємства, яка приведена на рис. 2.

Рисунок 2 — Класифікація видів розвитку підприємства [10]

Одним із важливих етапів аналізу та розробки дій з підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання є визначення резервів і факторів підвищення ефективності їх діяльності. Одним з факторів збільшення прибутку є розширення виробництва товарів і послуг. Наростити виробництво можна двома шляхами:

1) шляхом збільшення кількості залучених у виробництво факторів (екстенсивний шлях) (рис. 3);

2) за рахунок поліпшення технологій (інтенсивний шлях) (рис. 4).

Для загального розвитку підприємства необхідно встановити його ресурсні можливості, здійснити вибір їх використання, що забезпечить підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання в умовах їх обмеженості. Важливою складовою забезпечення розвитку підприємства є обґрунтування вибору використання ресурсних можливостей за допомогою методичних інструментів.

Рисунок 3 — Фактори екстенсивного розвитку виробництва

Рисунок 4 — Фактори інтенсивного розвитку виробництва

Сутність процесу розвитку, з точки зору функціонування підприємства, становить зростання рівня його організації, коли в міру накопичення інформації зменшується невизначеність. Розвиток повинен здійснюватися таким чином, щоб усі зміни, що відбуваються на підприємстві, дозволяли в динамічних ринкових умовах зберегти й поліпшити рентабельність і стабільність. Особливості середовища і необхідність постійних змін потребують також змін підходів, в рамках яких відбувається управління організаціями [11].

В науковій літературі існує декілька різних підходів до класифікації методів обґрунтування управлінських рішень. Один з найбільш поширених способів класифікації представлено на рис. 5.

Рисунок 5 — Класифікація методів обґрунтування управлінських рішень

Проведене дослідження різних методологічних підходів дозволило зробити висновок, що потрібна розробка інтегрованої наукової концепції, що визначає ключові параметри розвитку підприємства та дозволяє обґрунтовано вибирати напрямок і принципи вдосконалення управління виробничо-економічними системами. Тому для побудови несуперечливого методологічного підходу до стратегічного управління розвитком підприємства необхідно здійснювати об'єднання окремих складових різних теоретичних концепцій. Це дозволяє аргументувати вибір ситуаційного підходу до управління розвитком підприємства як методологічної основи. Використання ситуаційного підходу в управлінні розвитком підприємства дозволяє серед усіх існуючих методів управління вибрати той, який максимально адаптований до конкретної ситуації і найбільш відповідає їй, що дозволяє досягти більш ефективних результатів управління.

Передумовою стратегічного розвитку підприємства в умовах ринку є збалансований розвиток і правильне використання його потенціалу. Досягнення максимального зростання потенціалу при мінімальних витратах можливе лише за умови правильного відбору управлінських рішень щодо його посилення. Від уміння правильно використовувати наявні можливості у вирішальній мірі залежить ефективність функціонування підприємства, темпи та якість розвитку його бізнесу. У зв'язку з цим велике значення набувають виявлення і кількісна оцінка потенціалу підприємства, його реалізованої й нереалізованою частин [12].

Одним з найсучасніших інструментів автоматизованої оцінки та управління потенціалом є графоаналітичний метод аналізу, названий “Квадрат потенціалу”. У даному методі виділяють такі чотири складові потенціалу підприємства: виробництво, розподіл та збут продукції; організаційна структура та менеджмент; маркетинг; фінанси. Алгоритм застосування даного методу має наступний вигляд:

1. Вихідні дані оформлюються у вигляді матриці, якою є таблиця. У цю таблицю заносяться назви показників і їх значення.

2. Для кожного показника обирається його найменше значення з урахуванням коефіцієнта чутливості і виконується ранжування із визначенням відповідного місця.

Скориговане значення (СЗ) розраховується за формулою 1:

СЗ = З * К_ч/100%                (1)

де З — значення показника;

К_ч — коефіцієнт чутливості, який розраховується за формулою 2:

К_ч = 100% - Y_в                (2)

де Y_в — вагомість показника, %.

3. Визначається загальна сума місць.

4. Перетворення суми місць у кількісне значення вектора, що характеризує квадрат потенціалу.

Розраховується значення векторів, які характеризують квадрат потенціалу за формулою 3:

В_к = 100 - (Р_j - n) * 100 / (n * (m-1))                (3)

де Р_j — сума місць; n — кількість показників; m — кількість періодів.

5. Графічна інтерпретація кількісного значення векторів для кожного блоку. Квадрат потенціалу підприємства має чотири зони, які відповідають розділам, які застосовані в розглянутій системі показників, і чотири вектори, які створюють його.

6. Після побудови квадрата потенціалу підприємства, робляться відповідні висновки та надаються рекомендації.

Представлений метод оптимізації потенціалу підприємства надає можливості встановити причинно-наслідкові, тобто якісні і кількісні взаємозв'язки між окремими складовими потенціалу, оцінити рівень розвитку і конкурентоспроможності і на підставі цього обґрунтувати, прийняти і своєчасно реалізувати управлінські рішення для забезпечення ефективності функціонування підприємства.

В свою чергу безпосереднім інструментом вирішення завдань управління підприємством визнано функціонально-вартісний аналіз затрат. Цей метод аналізу найкращим чином здатен створювати уяву про структуру повної собівартості продукції підприємства, даючи можливість встановлювати місця виникнення надвитрат. Функціонально-вартісний аналіз полягає в інформаційній взаємодії планування та обліку затрат на здійснення загальних функції підприємства. Однак, в управлінні затратами, як процесу виконання функцій управління та об'єктно-орієнтованих діях, спостерігається дифузія, зумовлена недостатньою взаємодією функцій управління, які спрямовані на формування затрат з метою досягнення цільового співвідношення отриманих вигод і понесених затрат, пов'язаних із діяльністю промислового підприємства [13].

Для пошуку найбільш економічних, з точки зору споживача і виробника, варіантів того чи іншого практичного вирішення за допомогою аналізу повинні вирішуватися такі завдання: загальна характеристика об'єкта дослідження; деталізація об'єкта на функції; угруповання виділених функцій на головні, додаткові і непотрібні; визначення та групування витрат відповідно до виділених функцій; обчислення суми витрат на виготовлення виробів при виключенні зайвих функцій і використання інших технічних і технологічних рішень; розробка пропозицій по технологічному та організаційному вдосконаленню виробництва.

Економічний ефект у сфері управління досягається за рахунок зниження трудомісткості виконання функцій управління в результаті позбавлення від дубльованих функцій, а також зайвих зв'язків, зайвої документації і вибору найбільш економічних способів виконання функцій, передачі ряду функцій на ЕОМ.

Ефект в управлінні пропонується розраховувати за формулою 4:

Э_у=Э_Д+Э_К                (4)

де Э_Д — ефект в управлінні від позбавлення від дубльованих функцій, грн.;

Э_К — ефект в управлінні від підвищення кваліфікації працівників, грн.

Ефект в управлінні від позбавлення від дубльованих функцій визначається як сумарні витрати на виконання функції, в свою чергу ефект в управлінні від підвищення кваліфікації працівників визначається як річна економія після підвищення кваліфікації працівників відділу.

Функціонально-вартісний аналіз являє собою ефективний спосіб виявлення резервів скорочення витрат, який ґрунтується на пошуку більш дешевих способів виконання головних функцій (шляхом організаційних, технічних, технологічних та інших змін виробництва) при одночасному виключенні зайвих функцій.

Висновки

Основний результат проведених теоретичних і практичних досліджень полягає в розробці комплексу теоретичних положень і методичних рекомендацій щодо обґрунтування напрямків розвитку суб'єктів господарювання.

У першому розділі встановлені тенденції розвитку промислових підприємств, розкрито необхідність подальшого вдосконалення підходів щодо визначення сутності, особливостей, напрямків забезпечення розвитку підприємства.

У другому розділі здійснено удосконалення теоретичних положень і основних підходів із забезпечення розвитку підприємства, запропоновано використання методичних підходів до оцінки розвитку підприємства на основі визначення його потенціалу.

У третьому розділі сформовано рекомендації з управління підприємством на основі функціонально-вартісного аналізу, визначено очікуваний економічний ефект від заходів щодо вдосконалення управління підприємством та сформовано пропозиції з напрямків розвитку промислових підприємств.

Використання запропонованих рекомендацій сприяє підвищенню якості управлінських рішень щодо обґрунтування напрямків розвитку підприємства і дозволяє визначити економічний ефект від запровадження заходів з підвищення ефективності діяльності суб'єкта господарювання. Це забезпечує подальший розвиток підприємства шляхом виявлення потенційних можливостей і створення дієвих методів їх використання.

ПРИМІТКА

При написанні даного реферату кваліфікаційна робота магістра ще не завершена. Остаточне завершення заплановане на грудень 2011 року. Повний текст роботи та матеріали по темі роботи можуть бути отримані у автора або його наукового керівника після зазначеної дати.

Список використаних джерел

Формирование хозяйственных решений / Под общ. ред. В.М. Хобты — Донецк: «Каштан», 2003. — 416 с.

Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. — М.: Дело, 1994. — 680 с.

Василенко В.А. Организационно–циклическая и структурно-функциональная модели развития организации // Культура народов Причерноморья. — c. 100–107.

Раєвнєва О.В. Управління розвитком підприємства: методологія, механізми, моделі: Монографія. — Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2006. — 496 с.

Крынская Л.И. Системный подход к построению модели развития регионов // Культура народов Причерноморья. — 2004. — N55, Т.3. — c. 96–101.

Шубравська О. Сталий економічний розвиток: поняття і напрямки дослідження // Економіка України. — 2005. — №1. — c. 36–42.

Пономаренко В.С., Тридід О.М., Кизим М.О. Стратегія розвитку підприємства в умовах кризи: Монографія. — Х.: Видавничий Дім “ІНЖЕК”, 2003. — 328 с.

Афанасьев Н.В., Рогожин В.Д., Рудыка В.И. Управление развитием предприятия: Монография. — Х.: Издательский Дом «ИНЖЭК», 2003. — 184 с.

Погорєлов Ю.С. Розвиток підприємства: поняття та види [Електроний ресурс] // Культура народов Причерноморья. — c. 75–81. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Articles/Kultnar/knp88/knp88_75-81.pdf

Запасна Л.С. Економічна сутність розвитку підприємства [Електроний ресурс] // Культура народов Причерноморья. — c. 33–37. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Articles/Kultnar/knp96/knp96_33-37.pdf

Турлакова С.С. Методологические подходы к управлению развитием промышленных предприятий. [Електроний ресурс]. // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії. — №1Е (6). — 2006. — с. 238-244. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/VDDMA/2006-1e6/06TSSRPP.pdf

Кущев В.Ю. Модель количественной оценки потенциала предприятия.// Вісник СевДТУ. Вип. 92: Економіка и фінанси: зб. наук. пр. — Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2008. — с. 123-127.

Шаповалова С.М. Функціонально-вартісний аналіз в управлінні затратами підприємства.// Економіка. Менеджмент. Підприємництво. — №22(І). — 2010.

Хобта В.М., Лазарева Т.С. Формування інтегрального показника оцінювання потенціалу підприємства в умовах інноваційної моделі розвитку економіки [Електроний ресурс] / Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна. Випуск 35. — 2008. — с. 154-161. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Npdntu_ekon/2008_35/35_21.pdf

Лазарева А.С. Оцінювання сталості розвитку підприємства / А.С. Лазарева, В.М. Хобта; А.С. Лазарева, В.М. Хобта // Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі. — Донецьк, 2005. — Ч.2. — c. 7-9.

Шилова О.Ю. Організаційно-економічне забезпечення розвитку підприємства. Автореферат дисертації на здобуття ступеня кандидата економічних наук. — 2009.

Державний комітет статистики України [Електроний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua