Біографія

Зізнаватися у своїх недоліках, коли нам докоряють в них, - це скромність, відкривати їх своїм друзям - простодушність, довірливість, виставляти ж їх перед усіма - гордість.

(тут і далі - Конфуцій)







Дитинство

Блажен, хто нічого не знає: він не ризикує бути незрозумілим.



Народився я 17 квітня 1989 року в місті Донецьку. Пройшло зовсім небагато часу, щоб батьки зрозуміли, що людинка з'явилась досить енергійна - часу на сон мені багато не потрібно. Трохи пізніше стало ясно, що я ще й досить допитливий. Коли мені в 3 роки в руки потрапив непотрібний старшій сестрі буквар, то у мами з'явилися нові складності. Її ранок (як, втім, і мій, але прокидався-то я раніше!) Починалося з фрази «Мама, навчи мене читати!». Мені хотілося пізнавати світ, а для цього потрібні нові навички. До речі, свого я домігся дуже скоро - пройшло небагато часу, і я читав уже досить бігло. Читати мені подобалося, і я думаю, що любов до книг я пронесу через усе життя.

Також в дошкільному віці у мене з'явилися перші 2 справжніх друга (мене радує, що з одним з них я дружу дотепер). З ними ми завжди щось вигадували, грали в детективів і спец. агентів, щось будували і т.і. На самоті, звичайно, я теж рідко нудьгував, але все-таки мені завжди було цікаво грати в компанії.

Дошкільний період мого життя закінчився випуском з дитячого саду і підготовкою до «дорослого», шкільного життя.

Школа

Людина здатна зробити шлях великим, але великим людину робить шлях.



У 1996 році прийшов час йти у школу. Перед початком осені в моїй кімнаті стало трохи менше місця, зате з'явився музичний інструмент, який мені було призначено освоїти першим - фортепіано. І з 1 вересня я почав освоювати не тільки загальноосвітні науки, а й пізнавати музичне мистецтво.

Вчитися в школі мені було цікаво. Найбільший інтерес я виявляв до російської мови (особливо щодо написання творів) і до математики (вирішувати задачі мені подобалося не менше). Трохи пізніше до них додалася ще й любов до географії та економіки. Це призвело до того, що у восьмому класі був обраний економічний профіль.

Вже в шкільні роки моє життя було насиченим і цікавим - було і участь у шкільних спектаклях, і захоплення баскетболом, і гра на саксофоні (другий інструмент з мого списку), і перші публічні виступи на конкурсах молодих композиторів.

У старшій школі це переросло у написання пісень і віршів, захоплення громадською діяльністю і фанатским рухом, першими уроками гри на гітарі.

Життя склалося так, що за 10 років навчання я вчився в шести школах. Так сталося і з-за кількох переїздів, і через прагнення моїх батьків (а потім і мого) відправити мене в кращу школу із можливих варіантів.

Але позитивний момент тут все-таки є - далеко не в кожного випускника до закінчення школи за плечима є такий досвід налагодження відносин з новими колективами. Так що завдяки наявності 6 шкіл у моєму житті моя вроджена комунікабельність отримала хорошу поживу, а я придбав цінний досвід спілкування з різними людьми та колективами.

Університет. Бакалавріат

Три шляхи ведуть до знання:
шлях роздумів - це шлях найблагородніший, шлях наслідування - це шлях найлегший, і шлях досвіду - це шлях самий гіркий.





Всупереч інтересу до економіки, навіть в 11 класі я не знав, на кого ж я хочу вчитися. Філологія і журналістика першими зійшли з дистанції, і вибір припав на ДонНТУ, куди я пішов на підготовчі курси по математиці. Тепер залишалося тільки вибрати напрямок. Відчуваючи муки вибору, я поступив на спеціальність радіотехнічного факультету «Технічний захист інформації та автоматизація її обробки».

З трьох шляхів, описаних в епіграфі, це виявився третій ...

Мене намагалися навчити одним речам, а навчився я абсолютно іншим. За 4 роки в статусі студента-радіотехніка я навчився домагатися результату, знаходити виходи з будь-яких ситуацій, домовлятися з людьми і вирішувати проблеми. Якими б тяжкими не виявилися для мене роки навчання в бакалавріаті, я можу сказати тільки одне: це найкраща школа життя, яка в мене могла бути, і я вдячний тим вчителям (адже життю вчать, вірно?), З якими мені довелося познайомитися в рамках навчання на РТФі.

На четвертому курсі я дізнався про нову спеціальність - «Управління інноваційною діяльністю» Інституту економіки та менеджменту, на магістратуру якої приймають бакалаврів будь-якого напрямку. І я побачив у цьому шанс виправити свій плачевний стан горе-студента.

І вже через 2 тижні після держ. іспиту, маючи на руках диплом бакалавра з інформаційної безпеки, я вирушив підкорювати приймальну комісію економічного факультету...

Магістратура

Єдина справжня помилка – не виправляти своїх минулих помилок.



І ось 1 вересня 2010 року я вже знайомився з новими одногрупниками та викладачами. З перших же днів я відчув себе як риба у воді – я розумів, про що говорять викладачі, мені цікаво те, чому нас вчать і я в захваті від того, як нас вчать.

За цей рік я отримав розвиток своїх аналітичних здібностей, навички роботи в команді, і продовжив розвивати у собі лідерські здібності .

Також було отримано гарні навички підготовки та проведення презентацій, який зараз необхідний у будь-якій сфері економічної діяльності.

Тема магістерської роботи – «Управління вартістю інноваційних проектів». Тема роботи була обрана внаслідок мого інтересу до областей управління проектами та впровадження інновацій, і до проектної діяльності в цілому.

Плани на майбутнє

Мудрець соромиться своїх недоліків, але не соромиться виправляти їх.



Планів на майбутнє досить, і я б не хотів виносити їх на суд громадськості. Якщо ж описати коротко, то збираюся досягти в житті успіху. А для початку необхідно успішно захиститися і отримати диплом магістра.