Мариконь Ганна Вікторівна

          Мені було всього 6 років, коли мене відправили до школи. За результатами першої співбесіди у своєму житті, я потрапила за розподілом до 1А класу загальноосвітньої школи №57 міста Донецька. Яскравим спогадом для мене на все життя залишиться 1 вересня - мій перший дзвінок, перший класний керівник, перший урок. З задоволенням переглядаю відео цього яскравого дня, зображеного на плівці. Чарівні дітки в шкільній формі, дівчата з великими білими бантами, з трохи наляканими, але в той же час щасливими обличчями, завжди змушують мене посміхнутися.
          Вчилася я завжди старанно, 1-3 класу закінчила на відмінно. Була допитливою дитиною, завжди прагнула бути першою і кращою, так би мовити, прикладом для наслідування. Саме тому, з 8 класу була призначена старостою і відмінно справлялася зі своїми обов'язками, тому що наш клас не одноразово перемагав у номінації "Клас року". Улюбленими предметами в школі були математика, мови і література. Дуже любила уроки праці, де ми корисно проводили час: вишивали, і в'язали, і готували. Проявляла себе активно в житті школи, брала участь як у спортивних, так і в інтелектуальних змаганнях, і перемагала.
          Завжди захоплювалася людьми, які чудово вміли танцювати, відчували ритм та енергію танцю. У 13 років вирішила спробувати себе в цьому і записалася в ансамбль сучасного танцю «Вікторія». Я розуміла, що при великому бажанні і прагненні доводити розпочату справу до кінця, можна домогтися успіху. Тому вирішила для себе не просто відвідувати уроки танців, а брати участь у змаганнях, перемагати, як власне кажучи, і вийшло. Однак, я прийняла неправильне рішення і покинула своє улюблене заняття, про що зараз дуже шкодую.
          У 11 класі, коли прийшов час замислитися про своє майбутнє, а саме, про подальше навчання, я, разом зі своїми батьками, прийняли рішення, що піду по стопах своєї старшої сестри, яка на той момент навчалася в Донецькому національному технічному університеті за спеціальністю «Управління персоналом і економіка праці».           З вересня місяця я ходила на додаткові курси по математиці в ДонНТУ, що безумовно, допомогло мені при вступі. Я для себе чітко вирішила, що хочу вчитися саме в цьому університеті, проте вирішила випробувати свої сили і подала документи в Університет управління. Дізнавшись, що за результатами іспитів я була зарахована до обох університетів на бюджет, я все ж зупинилася на ДонНТУ, і дуже рада цьому рішенню.