Магістр ДонНТУ Землякова Євгенія Миколаївна Автобіографія

АВТОБІОГРАФІЯ

Сенс життя в тому, щоб досягти

досконалості та розповісти про це іншим

(Річард Бах «Чайка Джонатан Лівінгстон»)

Дитинство

Увечері 28 вересня 1989 року в стінах пологового будинку № 7 м. Макіївки пролунав дзвінкий голосок, що супроводжувався пронизливим плачем, новонародженої. Як Ви вже здогадалися, це була я, зі зростом в 52 см і вагою − 3,4 кг. Я перша й довгоочікувана дитина для моїх батьків: Землякова Миколи Павловича й Землякової Олени Вікторівни. З перших хвилин життя я була оточена їх теплом і безмежною турботою, за що я їм щиро вдячна. За розповідями батьків я була досить слухняною і дуже товариською дитиною, виявляла величезний інтерес до всього, що мене оточувало.

Школа

1 вересня 1996 для дівчинки з великим білим бантом і величезним букетом польових квітів, тобто для мене, пролунав перший дзвоник у загальноосвітній школі № 72 м. Макіївки. Я чітко пам'ятаю цей день, адже з нього почався новий етап мого життя, в якому багато чого відбувалося вперше: 1-а клас, перша вчителька, перша оцінка (це звичайно ж було сонечко з п'ятьма промінчиками), перше свято та незабутня перша любов…

Всі мої шкільні роки пройшли в стінах однієї школи. У старших класах навчалася за програмою поглибленого вивчення фізики й математики. Хоча гуманітарні науки мене теж привертали, особливо правознавство. Протягом всього шкільного життя була активним її учасником. Перебувала в редколегії, багаторазово готувала стінгазети на різну тематику, брала участь в олімпіадах з правознавства та біології, брала участь практично у всіх шкільних заходах, була членом команди КВК.

Весь педагогічний колектив школи № 72 це не тільки висококваліфіковані фахівці, які наділили мене багажем знань, а й добрі чуйні люди, які при необхідності завжди надавали допомогу. Хотілося б всім їм сказати велике спасибі за те, що вони зробили для мене і висловити особливу подяку моїй першій вчительці − Манжалій Тетяні Валентинівні. Саме ця людина заклала всередині мене зерно працьовитості, справедливості, людяності й сприяла його проростанню протягом всіх подальших років.

Університет

Завдяки моїй наполегливості та багатократним зусиллям, ще до закінчення школи, я успішно здала рейтинги й вступила до Донецького національного технічного університету на економічний факультет. При виборі спеціальності я цілком і повністю довірилася своїй інтуїції. Так я вибрала спеціальність «Управління персоналом і економіка праці», аж надто її назва була довгою та інтригуючою. У наступні навчальні роки моя інтуїція себе виправдала, оскільки навчання за спеціальністю УПЕП є цікавим і досить актуальним у наші дні. Жодна солідна компанія не обходиться без фахівця з кадрів, адже як сказав І.В. Сталін: «Кадри вирішують все!».

Чотири роки бакалаврату пролетіли непомітно, залишивши тільки спогади про незабутнє студентське життя. Влітку 2010 року я на відмінно здала державний іспит і вирішила продовжити навчання в магістратурі за тією ж спеціальністю.

Логічним завершенням мого навчання стало написання магістерської роботи на тему: «Вдосконалення системи охорони праці на підприємстві». Вивчення й вирішення проблем, пов'язаних із забезпеченням здорових і безпечних умов, у яких протікає праця людини − одне з найбільш важливих завдань у розробці нових технологій і систем виробництва. Комфортні й безпечні умови праці − один з основних факторів, який впливає на продуктивність і безпеку праці, здоров'я працівників.

У написанні магістерської роботи неоціненну допомогу мені надає мій науковий керівник − кандидат економічних наук, доцент кафедри УПЕП Следь Олександра Миколаївна.

Я вважаю, що університет дає людині набагато більше, ніж диплом про вищу освіту, він надає своєрідну перепустку до вже дорослого життя.

Плани на майбутнє

Як і більшості молодих фахівців, мені б хотілося знайти гідну й перспективну роботу, з плином часу просуватися по кар'єрній драбині і реалізовувати свій творчий потенціал. Головне для мене − ніколи не зупинятися на досягнутому й завжди бути оптимісткою по життю!

Землякова Євгенія Миколаївна