Розвиток промисловості України неминуче пов'язане з будівництвом нових, більш глибоких, і реконструкцією діючих вугільних шахт. Вертикальні стволи даних підприємств споруджують в комплексі з постійними і тимчасовими виробками, безпосередньо пов'язаними до стовбура і мають різне призначення, форму, розміри і розташування. Такі вироблення отримали назву пристволових, а особливе місце займає тут споруда сполучень. Вітчизняний і зарубіжний досвід свідчить, що, не дивлячись на значні досягнення в цьому, традиційна технологія кріплення стовбурів бетоном залишається материалоемкой, має значну собівартість і зумовлює низькі темпи будівництва [1-5].

Призначення, число і конструкція пристволових виробок залежать від типу вертикального стовбура, до якого вони примикають. Рассечка сполучення може здійснюватися як в період будівництва стовбура в процесі його проходки, так і в період експлуатації стовбура і призводить до зміни встановленого рівноважного стану системи "кріплення - масив", не менш складним є і подальша експлуатація цих ділянок стволів у зоні впливу пристволових виробок.

Актуальність теми

Комплексні натурні дослідження ділянок сполучень 200 глибоких (понад 600 м) вертикальних стволів у Донбасі, виконані ПОЧУЙ, показали, що ділянки вертикальних стовбурів, що перебувають у зонах впливу пристволових виробок, є найбільш складними з точки зору роботи кріплення і армування. Більше 75% порушень кріплення вертикальних стволів у Донбасі припадає на райони сполучень. Характерними видами пошкоджень є сколювання і відшарування кріплення, тріщини і заколи у кріпи, вывалы кріплення і порід, деформації арматурних елементів, вигини розстрілів і провідників. При це чітко простежується тенденція погіршення стану кріплення і армування на ділянках сполучень з пристовбурними виробками по мірі зростання глибини стовбурів.

Рис. 1. Характерні зони ділянок сполучень вертикальних стовбурів

За ступеня навантаження і напружено-деформованого стану кріплення сполучення з горизонтальними виробками навколостовбурного двору виділяють чотири зони [6] (рис.1): I - зона примикання стовбура до горизонтальної вироблення; II - те ж, до землі горизонтальної вироблення; III - зона найбільш ослабленого перетину сполучення; IV - зона найбільш ослабленого перетину горизонтальної вироблення.

Таким чином, існує гостра необхідність пошуку шляхів вдосконалення кріплення сполучення вертикальних стовбурів, за рахунок зменшення матеріалоємності кріплення [7,8], розробки технологічних і технічних рішень, що дозволяють суттєво збільшити термін їх безремонтної експлуатації [9,10], що є актуальним завданням.

Об'єкт дослідження - ділянки сполучень стовбурів вугільних шахт.

Предмет дослідження- спеціальна бетонна кріплення вертикальних стовбурів вугільних шахт, що споруджуються в неоднорідному породному масиві.

Ідея даної роботи полягає в збільшення термінів безремонтної експлуатації кріплення сполучень стовбура з околоствольными дворами за рахунок розробки спеціальної кріплення, удосконалення технології виробництва робіт, підвищення гідроізоляційних властивостей монолітною бетонної кріплення за рахунок застосування спеціальних добавок до складу бетонної суміші для забезпечення необхідного зрощування в місці бетону стовбура з новим технологічним бетоном сполучення.

Наукова новизна роботи

Визначена структура залежності показника величини поширення порушень кріплення в районі сполучень вертикальних стовбурів від гірничо-геологічних і гірничо-технологічних умов.
Обґрунтовані параметри монолітною бетонної кріплення вертикальних стовбурів в районі сполучень з околоствольными дворами видобувних горизонтів шахт при спорудженні вертикальних стовбурів шахт за сполученою схемою проходки для поліпшення техніко-економічних показників їх будівництва та експлуатації.
Аналіз бази журналів "ШСК Шахтопроходка" дозволив отримати емпіричні залежності і графіки, що дозволяють на їх базі розробити регламенти зведення спецкрепи зазначених ділянок.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій роботи підтверджена: використанням апробованих методик проведення досліджень; застосуванням методів математичної статистики при обробці результатів експериментальних досліджень; застосуванням обчислювальної техніки; надійністю лабораторних досліджень на моделях (неузгодженість розрахункових і експериментальних даних не перевищує 30%); застосуванням комплексної методики досліджень, що включає методи інженерного аналізу, наукового узагальнення вихідних даних. Наукове значення роботи полягає у встановленні закономірностей поширення порушень в районі сполучень з горизонтальними виробками, реалізованих у вигляді емпіричних досліджень і графіків і обґрунтуванні на їх базі параметрів і регламентів кріплення дозволяють на їх базі розробити регламенти зведення спец-кріплення зазначених ділянок.

Практична цінність результатів роботи

Практичне значення роботи:

вдосконалена методика комплексної оцінки системи "кріплення - породний масив" з використанням сукупності геофізичних методів;
обґрунтовані і підтверджені розрахунком параметри спеціальної бетонної сполучень;
розроблено технічний регламент кріплення стовбурів в районі сопряжіннями із застосуванням спеціальної бетонної кріплення;
забезпечено застосуванням розробленої технології проходження сполучень стовбурів з темпами не нижче нормативних.

Наукове значення роботи полягає у встановленні закономірностей поширення порушень в районі сполучень з горизонтальними виробками, реалізованих у вигляді емпіричних залежностей і графіків і обґрунтуванні на їх базі параметрів і регламентів кріплення дозволяють на їх базі розробити регламенти зведення спецкрепи зазначених ділянок.

Практичне значення роботи

вдосконалена методика комплексної оцінки системи "кріплення - породний масив" з використанням сукупності геофізичних методів;
обґрунтовані і підтверджені розрахунком параметри спеціальної бетонної сполучень;
розроблено технічний регламент кріплення стовбурів в районі сопряжіннями із застосуванням спеціальної бетонної кріплення;
забезпечено застосуванням розробленої технології проходження сполучень стовбурів з темпами не нижче нормативних.

Основні завдання досліджень полягають у наступному

Оцінка основних гірничо-технологічних умов і геомеханічних особливостей споруди сполучень вертикальних шахтних стволів з позиції застосування ресурсозберігаючої кріплення;
Виконання на базі аналітичних досліджень кількісної та якісної оцінки стану вертикальних ділянок сполучень стовбурів і встановлення закономірностей між основними факторами,домінуючими які впливають на стійкість стовбура;
Обґрунтування на базі лабораторних і аналітичних експериментів доцільності застосування спеціальної бетонної кріплення сполучення;
Комп'ютерні дослідження системи "спеціальна бетонна кріплення - породний масив";
Розробка методики розрахунку параметрів технології спорудження сполучень.

Методи досліджень: аналіз і узагальнення науково-технічних досягнень попроблеме; математична і статистична обробка результатів експериментальних і лабораторних досліджень; лабораторні експерименти із застосуванням комплексних геофізичних методів; аналітичні дослідження з використанням ЕОМ і з застосуванням положень механіки суцільних і підземних споруд; техніко-економічний аналіз.

Апробація роботи

Основні положення роботи доповідалися на внутрішній університетської конференції на міжнародних конференціях кафедри "Будівництво шахт і підземних споруд" Доннту (2007 - 2011г.г.), на розширених засіданнях кафедри "Будівництво шахт і підземних споруд" Доннту (2007 - 2011г.г.), на міжнародній науково-практичної конференції "Проблеми геоінформатики при комплексному освоєння надр" МДАУ (р. Дніпропетровськ, 29 жовтня 2011 р), на міжнародній конференції у ТулГУ (Жовтень 2010р.), Г.Тула, на міжнародних конференціях Шахтинського інституту (ф) ЮРГТУ (НПІ) (2009 - 2011г.г.), р. Шахти, на міжнародних конференціях кафедри "Геостроительство і гірські технології" " Сучасний стан і перспективи розвитку гірництва та підземного будівництва" КПІ (25 травня 2010р. і 8 квітня 2011 р), Форумі-конкурсі молодіжних робіт в СППГИ (20-22 квітня 2011 р.), р. Санкт-Петербург.

Основний зміст роботи

У комплексі гірничих виробок сучасної шахти на частку стовбурів припадає 25...30% вартості та 35...50% загального часу будівництва [11,12]. Особливу займає спорудження сполучень. Вітчизняний і зарубіжний досвід свідчить, що кріплення сполучень стовбурів залишається матеріалоємним, малопродуктивним і дорогим. Незважаючи на значні матеріальні витрати при кріпленні, майже 48% стовбурів вугільних шахт мають деформоване кріплення, а 50% їх сполучень з горизонтальними виробками вимагає термінового ремонту (НИИОМШС) [13,14].

Виконані Укрнімі обстеження сполучень вертикальних шахтних стволів Донбасу показали значне невідповідність фактичної товщини кріплення розрахункової (76%) [15]. Порушення кріплення у районі сполучень призводять до її вывалам, зміни геометрії контуру стовбура, відхилення армування, що у свою чергу порушує ритмічність роботи підйому, а у деяких випадках призводить і до зупинки стовбура.

У звичайних умовах вертикальні стовбури і прилеглі до них вироблення кріплять монолітним бетоном класу В15...25 по міцності, товщина кріплення становить 300...500мм. У складних гірничо-геологічних умовах (у зонах очікуваної концентрації напруг) застосовують масивні бетонні, залізобетонні, метало бетонні або багатошарові кріплення. При цьому збільшення товщини кріплення на кожні 50 мм дає приріст вартості стовбура на 5...6%, а застосування монолітного залізобетону призводить до збільшення цієї вартості по відношенню до вартості звичайної бетонної кріплення в 2,5 рази. Одночасно на 35% зростає трудомісткість робіт і на 60% знижуються темпи проходки.

Таким чином, результати аналізу стану вертикальних стовбурів шахт Донбасу [15,16] дозволяють зробити висновок про те, що застосовувані кріплення і технології їх зведення в районі сполучень у більшості випадків не відповідають висунутим до них сучасним вимогам.

Сучасний рівень науково-технічних знань в області, яка вивчається накопичений в результаті тривалих досліджень і фундаментальних робіт, виконаних науково-дослідними, проектно-конструкторськими організаціями ІГТМ НАН України, ПОЧУЙ, ІГТ ім. А.А. Скочинського, НИИОМШС, ЦНИИПодземмаш, Півдгіпрошахт, Днепргипрошахт, Донгіпрошахт, Доноргшахтострой, КузНИИшахтострой, Кривбаспроект, та ін., а також поряд вчених і інженерів: Н.М. Покровським, М.М. Протодъяконовым, П.М. Цимбаревичем, Р.Р. Литвинською, Ю.З. Заславським, Б.М. Усаченко, О.М. Шашенко, А.М. Козелом, О.М. Динником, Н.С. Булычевым, В.П. Друцко, В.В. Левітом, С.В. Борщевським, М.А. Выгодиным, А.П. Максимовим, О.М. Насоновим, М.М. Фотиевой, Ц.Р. Страданченко, А.Ю. Прокопова, М.С. Плешко та ін.

Впровадження спеціальних кріплень в вертикальних стовбурах [17] вимагає експериментальних і теоретичних обґрунтувань з використанням наявного досвіду споруди спряжений [18].

Для цього на базі натурних спостережень проведена якісна та кількісна оцінка стану вертикальних ділянок сполучень стовбурів, для виявлення основних домінуючих факторів, що впливають на стійкість стовбура [19].

як досліджуваних були визначено 20 стовбурів шахт, які мають двостороннє товариш і пологе залягання порід.

Узагальнюючим параметром, що характеризує зону порушення і що визначає вибір технології кріплення, є очікувана висота поширення порушень над сполученням в районі технологічних стиків.

Стійкість підземних гірських виробок визначається величезною кількістю гірничо-геологічних і гірничотехнічних факторів, ступінь впливу яких неоднакова. Оцінювали вплив різних факторів, на висоту поширення порушень над сполученням. Слід також відзначити, що О.М. Шашенко, О.В. Дзвонів та ін. вчені показали залежність стійкості капітальних виробок, пройдених одним і тим же способом в однакових гірничо-геологічних умовах від напрямку проходки по відношенню до площини ослаблення. Ці спостереження [20-22] дають підстави вважати, що закономірність є глобальною і повною мірою відноситься і до сопряжениям вертикальних стовбурів.

Серед безлічі факторів, на основі аналізу методом групового урахування аргументів, виявлені найбільш що впливають на прояв гірського тиску поблизу гірського вироблення. Отримано статистичні залежності висоти поширення порушень над сполученням (Y) від спрямований кута проведення сопрягающейся зі стовбуром горизонтальної вироблення (Х1), відношення ширини вироблення до діаметра стовбура у світлі (Х6), умови споруди (Х5).

Найкраща з розглянутих моделей з похибкою 11,6% має лінійний вигляд:

Y=20X5+5,42X6-0,18X1 (1)

Для визначення характеру взаємозв'язку кожної вхідної змінної з вихідним значенням, був використаний пакет програм CurveExpert1.3

К.т.н. Бородуля А.А., у свою час, отримав наступні залежності висоти поширення порушень від:

спрямований кута осі сполучення (А):

(2)
від умови споруди ():

(3)

де R_t - наведена тривала міцність що вміщає породного масиву на видаленні 20r (де r - радіус стовбура у світлі, м); g- об'ємна вага порід, кН/м³; Н - глибина, м.
від відносин ширини сопрягающейся горизонтальної виробітку (В) і діаметра стовбура в світла (D):

(4)

Узагальнююча формула для визначення висоти поширення порушень в залежності від трьох виявлених домінуючих факторів має вигляд:

Анімація: 6 кадрів, 8 ціклів, розмір 9 кбайт, зроблено у Gif animator.

(5)

Мінімальний розмір зони порушення над сполученням при дирекционном куті проведення горизонтальної вироблення 40...600.

Графік залежності h_н=f() [6] підтверджує факт необхідності закладення сполучень у породах міцністю не нижче 6...7.

При інтерпретації залежності h_н=f(B/D) [6] слід виділити три характерні зони: 0,5...0,7; 0,7...0,9; 1,0...1,2. Незначні величини порушень у першій зоні переважно пов'язані з тим, що при малих розмірах ширини сполучення (В) досить мала його роль як розвантажувальної вироблення. В інтервалі відносин B/D=1,0...1,2 має місце вирівнювання концентрації напруг навколо стовбура і що примикає вироблення, що істотно зменшує величину h_н, а величини зсуви порід переважно паралельні циліндричної утворює кріплення стовбура. У разі, коли B/D=0,7...0,9 по ряду технологічних причин має місце зростання обсягів потенційно обрушаемого масиву і, як наслідок, радіусу непружних деформацій, що в сукупності з величиною концентрації напруг є причиною найбільшої протяжності деформування кріплення над сопряжіннями, досягає 65 м.

Якісний характер процесів що відбуваються в реальному стовбурі моделювався в лабораторних експериментах по методикою ІГТМ НАН України [22,23]. При цьому багатошаровий сложноструктурный масив і металеві елементи спецкрепи змодельовані на основі еквівалентних матеріалів, зміни азимута проведення горизонтальної вироблення моделювався зміною напрямку щодо нашарування. На підставі отриманих залежностей поздовжнього й поперечного деформацій від стискального напруги, обґрунтовано доцільність застосування спецкрепи, що входить до складу постійної на ділянках сполучень стовбурів.

Комплекс геофізичних досліджень показав, що перетині стовбурами слабких порід, відпрацьованих просторів, ділянок сполучень, створюються передумови для геомеханічні подальшого утворень в породах тріщин і деформацій кріплення в напрямку "повстання - падіння".

Для боснование величини зони порушення стовбура в районі сполучення були проведені аналітичні дослідження [24,25]. При побудові математичної моделі враховано, що товариш стовбура з горизонтальною виробленням є складної просторової системою, тому для спрощення розглянута плоске завдання взаємного впливу стовбура і горизонтальної вироблення на стійкість стовбура над сполученням. Виявлені статанализом домінуючі фактори, включені в математичну модель [22] при визначенні еквівалентних напруг на контурі горизонтальної вироблення.

На базі натурних спостережень [1] проведена якісна та кількісна оцінка стану вертикальних ділянок сполучень стовбурів, виявлено, що одним з основних факторів, що впливають на стійкість вертикальних ділянок стовбура над сопряжіннями, є дирекційний кут проведення сопрягающейся зі стовбуром горизонтальної вироблення.

Рис.2 Постановка завдання

Сполучення стовбура з горизонтальними виробками є складної просторової системою (рис.2), тому логічно, роблячи деякі припущення, розглянути вплив окремих складових частин сполучення на стійкість стовбура. Щоб виключити вплив вузла пари (2), на достатній відстані виконаємо два плоских перетину I-I і II-II (мал. 2 б, в) стовбура (1) і що примикає горизонтальної вироблення (3).

Очевидно, що напружено-деформований стан породного масиву навколо стовбура не змінюється при різній орієнтації щодо північного напрямку, еквівалентні напруги по всьому контуру рівні (мал. 2 б).

Розглядаючи безпосередньо вузол примикання двох виробок, видно, що вплив на стан стовбура над сполученням надає тільки концентрація підвищених напруг у кутах примикання і не змінюється в залежності від повороту щодо направлення "північ - південь".

Слід також зазначити обстеження ряду вугільних шахт Донбасу (А.Н. Шашенко, О.В. Дзвонів) [26,27], які показали, що стійкість капітальних виробок, пройдених одним і тим же способом в однакових гірничо-геологічних умовах, але в різних напрямках по відношенню до площини ослаблення, істотно відрізняється. Ці спостереження дають підстави вважати, що закономірність є глобальною і в повною мірою відноситься і до горизонтальних виробок сполучень вертикальних стовбурів, що впливають, у свою чергу, на вертикальні ділянки. Очевидно, що істотний вплив на процес формування картини напружено-деформованого стану що вміщає масиву порід надає бічне тиск гірських порід lgН, яке формується на кордонах окремого шахтного поля, через коефіцієнт бічного розпору l.

Слід зазначити, що до числа важливих гірничо-технічних завдань виділяється задача визначення орієнтації закладення що примикає до стовбура горизонтальної вироблення. Специфіка постановки завдання пов'язана, головним чином, з урахуванням векторів головних напруг, діючих в породному масиві, його физико-механічних властивістю шаруватості, співвідношення вертикальних і горизонтальних компонент напруг.

У процесі виконання магістерської роботи буде виконано конечноэлементное моделювання сполучення стовбура у шаровому масиві

Висновок

У результаті аналізу літературних джерел визначені мета і завдання даної магістерської роботи.

Встановлені залежності, що характеризують вплив пригрузок на міцність твердіє бетон класів В20, В25, В30 з добавками для прискорення схоплювання;

Отримані залежності і результати комп'ютерного моделювання геомеханічних процесів в околиці сполучення вертикального стовбура і навколостовбурного двору дозволили сформулювати рекомендації за оптимального вибору спецкрепи і класу бетону при спорудженні сполучення стовбура у різних гірничо-геологічних умовах.

Важливе зауваження

При написанні даного реферату магістерська робота ще не закінчена. Остаточне завершення: грудень 2011 р. Повний текст роботи й матеріали по темі можуть бути отримані в автора або його керівника після зазначеної дати.

Література

Левит В.В., Сергієнко В.М., Бородуля А.А. Методика і результати фізичного моделювання та натурного діагностування стану сполучення "ствол - горизонт" // Геотехнічна механіка. Сб. научн. тр. - Дніпропетровськ. - 2000. - Вип. 23. - З. 116-125.
Б.А. Картозія, Федунець Б.І., Шуплик М.Н., Малишев Ю.М., Смирнов В.І., Лернер В.Г., Рахманінов Ю.П., Корчак А.В., Філімонов Б.А., Резуненко В.І., Левицький A.M. Вища гірське освіта: Шахтне і підземне будівництво. Підручник для вузів, 2-е видання, перероблене і доповнене. Тому I / Академії гірничих наук. - Москва. - 2001.
Гузєєв А.Г., Гудзь А.Г., Пономаренко А.К. Технологія будівництва гірничих підприємств. - К.; Донецьк: Вища школа. Головне вид-під. - 1986. - 392 с.
Борщевський С.В., Бородуля А.А. Геомеханічне обґрунтування конструктивних параметрів комбінованої технології проходки вертикальних виробок із застосуванням передовий свердловини // Зб. наук. праць. Національної гірничої академії України, Дніпропетровськ. - 2001. - №12. - С.95-100.
Бородуля А.А. Нові технології кріплення глибоких вертикальних стовбурів і їх сполучень // Вугілля України. - 2002. - №4. - С.32-34.
Бородуля А.А. Обґрунтування параметрів анкерно-бетонного кріплення під час спорудження сполучень вертикальних стволів вугільних шахт: автореф. дис. канд. техн. наук: 05.15.04/ Нац. гірн. ун-т. - Дніпропетровськ, 2002. - 18 с.
Бородуля А.А., Макаровський А.А. Визначення параметрів раціонального закладення сполучень вертикальних шахтних стволів // Зб. наук. праць.- Донецьк: ТОВ "НОРД Комп'ютер", 2001- С.19-20.
Левит В.В., Сергієнко В.М., Бородуля А.А. Методика і результати дослідження процесу руйнування моделей тришарового масиву, яке містить сполучення "ствол - горизонт" // Геотехнічна механіка. Сб. научн. тр. - Дніпропетровськ. - 2001. - Вип. 29. - З. 209-215.
Левит В.В., Бородуля А.А., Резник А.В. Оцінка тривалої міцності багатошарового масиву порід при спорудженні вертикальних стовбурів вугільних шахт // Труды Доннту. Випуск 45. Серія гірничо-геологічна. Донецьк. - 2002. - С.13-17.
Борщевський С.В., Бородуля А.А., Скальський А.В. Особливості споруди вертикальних стовбурів за кордоном // Зб. наук. праць.- Донецьк: ТОВ "НОРД Комп'ютер", 2002- С. 11-12.
Борщевський С.В. Фізико-технічні та організаційні основи інтенсивних технологій спорудження вертикальних стволів у породного масиві з підвищеною водоносністю: автореф. дис. докт. техн. наук: 05.15.04/ Нац. гірн. ун-т. - Дніпропетровськ, 2008. - 38 с.
Казакевич Е.В. Кріплення вертикальних стовбурів шахт монолітним бетоном / Надра. - Москва - 1970 р. - З. 32-33.
Ягодкін Ф.І. Науково-методичні основи проектування ресурсозберігаючих технологій будівництва глибоких вертикальних стовбурів: автореф. дис. докт. техн. наук: 05.15.04 / Дніпро. гірськолижного ін-т. - Дніпропетровськ, 1991. - 33 с.
руководство по проектированию підземних гірських вироблень і розрахунку кріплення /ВНИИОМШС, ПОЧУЙ/ М.: Стройиздат, 1983. -272с.
Кокунько І.М. Вдосконалення технології будівництва вертикальних стовбурів шахт буро підривним способом: автореф. дис. канд. техн. наук: 25.00.22/ ТулГУ. - Тула, 2001 - 17 с.
Сиркін С.П. Ресурсозберігаюча технологія будівництва вертикальних глибоких стовбурів: автореф. дис. канд. техн. наук: 05.15.04/ ЮрГТУ. - Новочеркаськ, 2001 - 18 с.
Мінделі Е.О., Тюркян Р.А. Спорудження та поглибила вертикальних стовбурів шахт. М.: Надра, 1982. - 312 с.
Борщевський С.В., Руднєв А.І., Торубалко Д.Т.Совершенствование бетонної кріплення вертикальних стовбурів шахт в районі стиків. // Удосконалювання технології будівництва шахт і підземних споруд. Сб. научн. трудов. Вып. 17. - Донецьк: "Норд-Прес", 2011С.101-105.
Вказівки за визначенням параметрів і конструкцій кріплення вертикальних стовбурів і пристволових камер на великих глибинах в гірничо-геологічних умовах Центрального і Стаханово-Первомайського районів Донбасу. Л.ВНИМИ, 1981, 72 с.
Борщевський С.В., Руднєв А.І., Плешко М.С. Лабораторні дослідження роботи кріплення вертикальних стволів у призабойной зони. //Проблеми гірського тиску, Зб.наук.праць, №18, ДТУ, 2010. 150-159.
Борщевський С.В., Харін С.А., Руднєв А.І. Вплив контурного підривання на темпи споруди горизонтальних виробок.// Збірник праць МДГУ 2009. - С.125 -131.
Тютькін О.Л., Борщевський С.В, Руднєв А.І. Розробка чисельної моделі колонної станції // Удосконалювання технології будівництва шахт і підземних споруд. Сб. научн. трудов. Вып. 15. - Донецьк: "Норд-Прес", 2009. 127-129.
Борщевський С.В., Руднєв А.І., Плешко М.С. Особливості взаємодії анкерного кріплення з породними масивом при проходці вертикального стовбура з потокової технології // Известия Тульського державного університету. Природничі науки. Серія "Науки про землю". Вып. 4, Тула: Гриф і ДО, 2009. - С.37-48.
Борщевський С.В., Руднєв А.І., Плешко М.С. Оцінка ефективності переходу на сталефибробетонную кріплення в різних породах.// Проблеми та перспективи розвитку залізничного транспорту: Тези 69 Міжнародної науково-практичної конференції. - Д.: ДІІТ, 2009. - З. 189.
Харін С.А., Борщівський С.В., Руднєв А.І. Облік інтенсивності проходки вертикальних стовбурів від продуктивності навантажувальних коштів. // Вдосконалення технології будівництва шахт і підземних споруд. Сб. научн. трудов. Вып. 15. - Донецьк: "Норд-Прес", 2010 Р.141-143.
КД 12.01.01.502-98 Система забезпечення надійного та безпечного функцюювання гірничих виробок із анкерним кріпленням. Порядок та організація. - З. 41-53.
Наукове відкриття № 131, від 14 грудня 1999 р. Закономірність зміни стійкості оголень в виробках / А.Н. Шашенко, В.Г. Агєєв, С.В. Кужель, Е.А. Сдвижкова, С.Б. Тулуб, О.М. Шашенко.

|Резюме|Біографія