Євгеній Грішковєц

На мій погляд, сьогодні кожному знайоме це ім’я. Можливо, не усім відома його творчість. Можливо, є ті, хто негативно до нього ставиться. Проте, як великий поціновувач цього творчого діяча, я сподіваюсь, що ці люди у меншості.

Тож, у двох словах для тих, хто не знає.

Євгеній Валерійович Грішковєц – російський письменник, режисер, актор, композитор.

Ця людина стала популярною завдяки власному непересічному почерку. Використовуючи мінімум декорацій та костюмів, Євгеній Грішковєц може змусити глядачів перейнятися сюжетом та повірити, що йдеться саме про нього, про кожного з них.

Мені здається, феномен мистецтва полягає далеко не у завчених роками репліках, епатажних костюмах та новітніх декораціях. Насамперед, кожна людина прагне до щирості, чого Грішковцеві не займати!

Режисер, постановник, сценарист, костюмер та виконавець власних спектаклів, Євгеній Грішковєц, створює неймовірно теплу атмосферу довіри та порозуміння. У основі майже кожного спектаклю лежить розповідь актора про його життя, причому у такій формі, що глядач мимоволі відчуває, що лунає не чиясь автобіографія, а розповідь про нього самого.

Театральні постановки

Серед спектаклів Євгенія Грішковця, що найглибше вразили мене, хотілося б виділити наступні: Як я з’їв собаку/Как я съел собаку, Водночас/ОдноврЕмЕнно, за По/по По, Дредноути /Дредноуты.

Як я з’їв собаку/Как я съел собаку – перша постановка Євгенія Грішковця, представлена на суд широкого загалу. У цьому спектаклі розповідається про проходження головним героєм військової служби на Тихоокеанському флоті. Сам Грішковєц називає цей спектакль універсальною історією дорослішання. У цій п’єсі показано особисті хвилювання, спогади про дитинство та школу, сум за домом, знайомі кожному. Проте, найбільше, на мій погляд, ця п’єса близька та зрозуміла людям, що проходили армійську службу.

У спектаклі своїми словами переповідаються сюжети творів Едгара Алана По. У тандемі з Олександром Цекало, вони створили приємну та стильну виставу, де два чарівних оповідача, перебиваючи одне одного, розповідають знайомі з дитинства історії, прикрашаючи та довільно доповнюючи їх. Розповідають так, як людина пам’ятає оповідання, які вона не перечитувала з дитинства. З 2009 року Олександра Цекало замінив Ігор Золотовицький. Тепер спектакль за По/по По Євгеній грає з ним.

Не слід дивуватися тому, як написане це слово. Справа у тому, що у російському етимологічному словнику вказано, що у слові ОдноврЕмЕнно<> наголос можна ставити як на перше, так і на друге Е, й головне, що одночасно зробити наголос на обидва ці склади неможливо. Цей спектакль сприймається/q скоріше як задушевна розповідь актора про те, як важко знайти себе, як важко та важливо щось відчути, як важко живеться, коли камінчик за камінчиком пізнаєш уклад світу. Та головне – як навчитись водночас і розуміти, і відчувати, а відповідно – як знайти щастя.

Дредноути/Дредноуты – п’єса про найпотужніші військові кораблі часів королеви Вікторії. Сам Грішковєц називає Дредноути/Дредноуты спектаклем для жінок. Актор розповідає історію Ютландської битви подібно до того, як хлопчик викладає друзям захоплюючу казку про великі кораблі та морські бої. Грішковєц дробить велику історію на крихітні уламки людської долі. У спектаклі він поєднує короткі епізоди боїв, причому тільки ті з них, у яких закарбувалась історія чоловічого благородства.

Бібліографія Євгенія Грішковця

Романи

• 2004 – Рубашка
• 2008 – Асфальт

Повісті

• 2005 – Ріки/Реки
• 2010 – А…..а

Збірки п’єс

• 2005 – Зима
• 2010 – Сатисфакція/ Сатисфакция

Збірки оповідей

• 2006 – Планка
• 2007 – Сліди на мені/Следы на мне

Книги, засновані на ЖЖ

• 2008 – Рік жжиття/Год жжизни
• 2009 – Продовження жжиття/Продолжение жжизни
• 2011 – 151 епізод жжиття/151 эпизод жжизни
• 2012 – Від жжиття до життя/От жжизни к жизни

Кіно та музика

Євгеній Грішковєц знявся у таких картинах:

• 2002 – Гроші/Деньги
• 2002 – Азазель – Ахимас Вельде
• 2003 – Прогулянка/Прогулка – Сева
• 2005 – Не хлібом єдиним/Не хлебом единым – слідчий
• 2005 – У колі першому/В круге первом – Галахов
• 2008 – Тринадцять місяців/Тринадцать месяцев
• 2010 – Московський фейерверк /Московский фейерверк – Амак
• 2010 – Сатисфакція /Сатисфакция – Саша

Крім іншого, Людина-оркестр, як його часто називають, також долучена й до музикальної галузі. Відмінним вокалом Грішковєц, звісно, не відрізняється, але це не заважає йому залишатись незмінним солістом гурту Бігуді.

Творчість цього гурту не може залишити байдужим. Ненав’язливий інструментальний фон та легкий вокал на другому плані доповнюють короткі монологи Грішковця. У цих піснях є і глибокі хвилювання (про кохання, дружбу, вірність), і просте бажання виконавця розділити зі слухачем настрій важкого тижня або, навпаки – приємні спогади з дитинства. Такі композиції створюють враження бесіди з дуже близькою людиною, яка без слів все розуміє й якій беззастережно хочеться вірити.

Хочеться додати, що висловлюватися про письменника неймовірно складно – завжди є відчуття якоїсь недорікуватості, але все-таки я сподіваюсь, що якщо Ви досі не були знайомі з творчістю Євгенія Грішковця, моя стаття переконає Вас передумати!

При написанні цієї статті було застосовано електронні ресурси:
- http://ru.wikipedia.org/wik...
- http://man-band.ru/
- http://www.livelib.ru/author/29727/quotes

Детальнішу інформацію про Євгенія Грішковця Ви зможете отримати тут:
- Біографія – http://www.bestpeopleofrussia.ru/persona/Evgeniy-Grishkovec...
- Завантажити відеоспектаклі – http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=2458842
- Офіційний сайт – http://odnovremenno.com/