Біографія
Дитинство
Сонячним зимовим днем 22 січня 1990 року в пологовому будинку міста Донецька народилася я. Але чекали батьки хлопчика, тому ім'я дівчинці вибирали цілий місяць. Шляхом довгих суперечок дівчинку вирішили назвати Анною. І це була я – Петухова Анна Юріївна.
Мама – Олена Євгенівна Петухова, працює завідувачем їдальні в комбінаті шкільного харчування. Тато – Юрій Олександрович Петухов – пенсіонер.
Я була тихою, спокійною дитиною, яка не доставляв батькам проблем. Виховували мене вдома, в садок не віддавали, так як батики дуже мене любили і не хотіли розлучатися зі мною. Крім того, у мене була найкраща подруга Олена, з якою гралися разом. Ми з нею дружимо, як наші мами говорять, з пелюшок.
Коли мені було 2,5 роки, на світ з'явився мій братик – Олександр. Він був дуже енергійною дитиною.
З 5 років займаюся спортивною гімнастикою. Цей вид спорту мені дуже подабається. Я завжди брала участь у змаганнях і посідала призові місця.
Шкільні роки
У 1997 році я і моя подруга пішли в 1-ий клас ДЗОШ № 44. Мою першу шкільну вчительку звали Юлія Володимирівна, вона для мене як друга мама. Вже з початкових класів улюбленими предметом була математика і обслуговуюча праця. Мені дуже подобається виступати перед аудиторієб, тому вже на святі Букваря я була Попелюшкою. Це був мій перший виступ в школі.
Починаючи з 5 класу займалася англійською мовою. На мій погляд, потрібно знати англійську мову, так як це міжнародна мова.
Також подобається танцювати, любов до танців взяла верх над спортивним духом. Тому в 2000 році я почала займатися танцями в ансамблі народного танцю "Зірниця". Моя фізична підготовка допомогла досягти успіхів у танцювальному мистецтві.
Після 6 класу я кожного літа відпочивала в дитячих оздоровчих таборах. Там у мене з'явилося багато друзів. Розлучаючись, ми з нетерпінням чекали літа, щоб зустрітися знову.
Ще одним захоплень є шиття . Моя перша велика дитяча мрія – стати відомим модельєром. Так у 7 класі я стала займатися в будиноку творчості дітей та юнацтва Ленінського району в студії модельного мистецтва "Імідж-мікс". Там ми вчилися шити, а також брали участь у показах одягу, яку шили самі. Через 4 роки я отримала свідоцтво про позашкільну освіту з відзнакою. Але дитяча мрія залишилася в дитинстві.
Я довго не знала, яку професію вибрати, куди піти вчитися. І коли навчалася в 11 класі випадково потрапила в школу юного хіміка. Цей предмет мене зачарував. Я зрозуміла, що це моє покликання.
Студентські роки
За результатами рейтингів я вступила в Донецький національний технічний університет на спеціальність "Технологія тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів". Зараз можу сказати, що дуже задоволена своїм вибором. Вже з перших днів навчання в інституті я брала участь у багатьох заходах факультету (танцювала, брала участь в конференціях і отщо). Мені це дуже подобалося. Перший курс дався важко, топу всю себе віддавала навчанню. Але вже на другому курсі я увійшла в ритм занять, з'явився час на заняття танцями.
Влітку мені запропонували попрацювати вожатою в таборі Орлятко
, який знаходиться в Брусино (Краснолиманський район). У моєму загоні були найменші дітки (6-7 років). Після закінчення табірної зміни я вирішила поїхати працювати в табір на березі азовського моря "Морська республіка" в місті Бердянську. Це дуже цікава, але складна робота.
Навчаючись на 4 курсі я зустріла свою першу і єдину любов. І навесні мій коханий зробив мені пропозицію руки і серця. Трохи подумавши, я погодилася. 12 серпня 2011 року я стала Іващенко Анною Юріївною. Це один з кращих днів у моєму житті.
У 2011 році успішно закінчила навчання на бакалавра і знову вступила на 1 курс, тепер вже магістратури. Моїм науковим керівником є доцент Сергій Віталійович Горбатко. Разом з ним я вибрала тему магістерської роботи: "Дослідження екзотермічних сумішей для ремонту шамотної футеровки коксових батарей". Це одно з найцікавіших і найбільш актуальних на сьогоднішній день напрямків.
Плани на майбутнє
Найближчим часом переді мною стоїть мета – успішно закінчити магістратуру. Також хотілося б знайти високооплачувану роботу з перспективою кар'єрного зростання. Для цього я готова багато і наполегливо працювати, і я вірю, що в мене все буде гаразд.