Біографія
Я народилася 22-го грудня – це день зимового сонцестояння. У північній півкулі Землі наступають самі короткі дні, і самі довгі ночі в році. Цей день вважається початком астрономічної зими. Після нього Сонце хоч "на пташиний скок", а висоту додає. Для стародавніх людей це було божественне диво – перемога світла над темрявою.
Мої батьки, Тимофій Андрійович і Катерина Андріївна Некрасови, були дуже раді появі в родині другої дитини, а, особливо, дівчинки. Я народилася в сім'ї професійного пожежного – папи та інженера-програміста – мами. Ім'я мені придумав старший брат Андрій. Мені пощастило рости в родині, в якій велика увага приділялася вихованню дітей.
Дитинство
Дитинство моє було безтурботним. Зростала я дуже уважною і самостійною дитиною. Мені було близько двох років, коли я сама знайшла ополоник, і налила собі у тарілку з каструлі борщу. Дідусь, спостерігаючи цю картину, з великим задоволенням зауважив, що "така з голоду не пропаде".
Мені подобалося слухати розмови дорослих. І потім дуже дивувала навколишніх своєю недитячою обізнаністю і оригінальними висловами.
Так само, як і всі діти, я ходила у дитячий садок. Там моє дитинство проходило без особливих пригод.
Школа
У 1994-му році батько привів мене до школи на перше в моєму житті співбесіду, на якому вчителька зазначила, що у мене дуже гарна логіка.
Спочатку навчання мені не давалося. Я розважалася на уроках і приносила додому двійки. Мама зі мною займалася домашніми уроками і сварила, коли я не зосереджувалася на них. Так що, коли після закінчення першого класу я принесла додому книгу "Золотий гусак", подаровану за успіхи у навчанні, вона була дуже здивована.
Одного разу мама прийшла на батьківські збори, де вчителька давала всім дітям характеристики, причому, не завжди гарні. Мама з тривогою очікувала моєї характеристики, і була дуже задоволеною, коли мене назвали діловою.
У старших класах я вчилася добре, місцями навіть відмінно. З навчальних предметів найбільше подобалася російська література, напевно, завдяки доброму вчителю та моєї духовної схильності. Мені подобалося акуратно вести свої зошити. Мамі досі шкода їх викидати.
У випускному 9-ому класі я брала участь у міських олімпіадах з восьми предметів (була навіть на олімпіаді з трудового навчання), з географії та біології вдалося зайняти 3-і місця. Так що різнобічна особистість я... Подальше продовжила своє навчання у технікумі, тому що у нього була дуже гарна репутація у місті.
Технікум
У 2003-му році я, склавши вступні іспити, була зарахована до Антрацитівського технікуму радіоелектронного приладобудування (зараз перейменований в Антрацитівський коледж інформаційних технологій та економіки) на спеціальність "Обробка матеріалів на верстатах і автоматичних лініях". Перший курс навчання у технікумі був досить складним, так як ми проходили шкільну програму 10-11-го класу за 1 рік.
Вчитися в технікумі мені подобалося більше, ніж у школі. Це був вже новий рівень. До занять ставилася дуже відповідально. Улюбленими предметами були: англійська мова, література, і деякі предмети за спеціальністю: креслення, інженерна графіка.
Після проходження виробничої практики на Антрацитівському рудоремонтному заводі я отримала свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації "Токар 2-го розряду".
Брала активну участь у суспільному житті технікуму: оформляла стінгазети, брала участь у самодіяльності. Була старостою групи протягом усього навчання.
У 2007-му році я отримала диплом з відзнакою молодшого спеціаліста за фахом "Обробка матеріалів на верстатах і автоматичних лініях".
Університет
У 2008-му році я, склавши іспит зі спеціальності, була зарахована на 2-й курс Донецького національного технічного університету (ДонНТУ) на спеціальність "Металорізальні верстати та системи".
Вчитися в університеті було складніше, ніж в технікумі, але дуже цікаво. Особливо подобалися практичні та лабораторні заняття. Після першого семестру навчання я стала старостою групи. Добре встигаючи з усіх предметів, із задоволенням допомагала своїм одногрупникам. В університеті у мене з’явилося багато нових друзів, з якими мені цікаво спілкуватися і проводити вільний час.
В 2011-му році я, склавши державний іспит на "5", отримала диплом бакалавра з відзнакою і вирішила продовжити навчання у магістратурі.
Після здачі іспиту з англійської мови в тому ж році я була зарахована в магістратуру ДонНТУ на ту ж спеціальність, де навчаюся і зараз.
Моїм науковим керівником є професор кафедри "Металорізальні верстати та системи" – професор, доктор технічних наук Петро Григорович Матюха. Разом з ним була розроблена тема магістерської роботи "Визначення режимів алмазного шліфування внутрішніх поверхонь важкооброблюваних матеріалів колами з надтвердих матеріалів". Ця тема є актуальною в умовах сучасної промисловості.
Плани на майбутнє
У майбутньому я сподіваюся успішно захистити магістерську роботу і знайти цікаву роботу за фахом з гідною оплатою. Для розширення кругозору планую вивчити кілька іноземних мов. Не зупиняючись на досягнутому, хочу стати професіоналом у своїй галузі.