Автобіографія
Сім'я
Я, Артем Володимирович Пашинін, народився 29 липня 1990 року в місті Горлівка Донецької області в родині електрика.
У моїй родині четверо людей: батьки, я і брат. Моя мати, Юлія Томавна Пашинін, родом з України. Вона народилася в Донецьку у 1969 році. У її сім'ї була не одна моя мама, у неї було кілька братів і сестер, з дітьми яких (моїми двоюрідними братами і сестрами) я і зараз підтримую тісні відносини. Моя мати працює в ПАТ „Укртелеком” вже 7 років.
Мій батько, Володимир Анатолійович Пашинін, народився в Україні, в місті Горлівка, де живе і зараз. Його батьки родом з Росії. Мій рід бере свої витоки з далекого сходу Росії, звідки мої предки переїжджали на північ держави, а після цього в Україну. Мій батько вчився на електрика. Він працював в шахті кілька років, після чого перейшов в ПАТ „Укртелеком”, де працює електриком і зараз.
Доля мого брата, Олександра Володимировича Пашиніна, склалася схожою на мою. Він, як і я, змінив три школи. Після закінчення школи вступив до училища. Далі влаштувався на роботу в ПП „Автосіті” на посаду автомеханіка, де пропрацював до минулого (2011-го) року. Зараз працює в рекламному бізнесі.
Школа
Після закінчення дитсадка був зарахований до першого класу середньої загальноосвітньої школи № 41 у м. Горлівка. Провчившись один клас з ініціативи батька в 1998 році перейшов в середню загальноосвітню школу № 20 у тому ж місті, де провчився до шостого класу (тобто до 2001 року). Причиною переходу в ЗОШ № 20 була більш жорстка дисципліна для учнів та якісно краще матеріальне забезпечення школи, що й привернуло увагу моїх батьків.
У 2001 році школі присвоїли статус гімназії. З цієї причини навчання стало платним, і разом зі своїми численними товаришами з різних класів я перейшов в середню загальноосвітню школу № 53 м. Горлівки, де і провчився до 9-го класу.
Коледж
Закінчивши дев'ять класів шкільної освіти, в 2005 опинився на роздоріжжі з дилемою мільйонів вчорашніх школярів - на кого вчитися? В моєму випадку вибір припав на Горлівський машинобудівний коледж (денне відділення), спеціальність - „Обслуговування верстатів з числовим програмним управлінням і робототехнічних комплексів”, або по-народному інженер-механік.
Університет
Закінчивши з червоним дипломом у 2009 році Горлівський машинобудівний коледж, я вирішив навчатися далі і вступити в Донецький національний технічний університет за спеціальністю „Технологія машинобудування”. Так як у коледжу з університетом укладено договір про співпрацю, я зміг перейти відразу на третій курс, пропустивши ті предмети, які вже проходив раніше.
Мені дуже пощастило з одногрупниками: це люди відповідальні, чуйні, незарозумілі. Тому вдалося з перших днів налагодити з усіма дружні відносини, і навчання в бакалавраті пролетіло непомітно. Я завжди хотів отримати закінчену вищу освіту, тому далі йшли випускний державний іспит, вступні іспити, і з 2011 року я навчаюся в магістратурі.
Керівником моєї магістерської роботи є викладач кафедри „Технологія машинобудування”, кандидат технічних наук, доцент Чернишов Євген Олександрович. Тема роботи: „Розробка комплексної теоретичної моделі вібрацій при точінні”. На мою думку ця тема дуже актуальна на сучасному етапі машинобудування, так як основні тенденції розвитку цієї галузі пов'язані з високошвидкісною обробкою, а саме вібрації в цьому випадку є обмежуючим режими фактором. Тому необхідно вишукувати всілякі шляхи їх гасіння.
Моїми улюбленими викладачами в університеті завжди були: Чернишов Є.О. (за всебічну розвиненість мислення і цікавий погляд на багато речей), а також Іщенко О.Л., Фенік Л.М. і Голубов&nbps;М.В. (за великий життєвий і професійний досвід і вміння зацікавити студентів).
Улюбленим предметом для мене завжди була нарисна геометрія, напевно, тому, що виконувати завдання з цього предмету у мене завжди виходило на відмінно.
Навчаючись в коледжі і університеті, я встиг взяти участь в наступних студентських олімпіадах:
- міська олімпіада з „Нарисної геометрії” (5 місце);
- олімпіада з „Деталей машин та основ проектування” (3 місце);
- олімпіада з „Взаємозамінності, стандартизації та технічних вимірювань” (2 місце);
- олімпіада з „Технології машинобудування” (2 місце);
- всеукраїнська олімпіада з „Деталей машин та основ проектування” (7 місце);
- всеукраїнська олімпіада з „Технології машинобудування” (3 місце).
Плани на майбутнє
В найближчому майбутьньому я збираюся стати волонтером при проведенні чемпіоната по футболу UEFA EURO 2012. Моєю метою в майбутньому є реалізація свого потенціалу як інженера. Я хотів би знайти роботу конструктора з перспективою кар'єрного росту. Що стосується не професійної сфери, хотілося б зайнятися парашутним і велоспортом.