БІОГРАФІЯ

Я, Черкашин Павло Павлович, народився 12 грудня 1989 р. у великому індустріальному місті Дніпропетровську.

Мої батьки: батько – Черкашин Павло Миколайович, по поверненню з служби в Афганістані вступив в технічний ВНЗ міста Дніпропетровська, в цей час працює головним майстром на шахті міста Красноармійськ;

Мати – Черкашина Тетяна Миколаївна, закінчила медичний інститут міста Дніпропетровська і в цей час працює завідуючою дитячим відділенням в міській лікарні № 7 міста Макіївка.

У 1990 р. переїхав в маленьке затишне містечко під назвою Першотравенськ, Дніпропетровська область. У дитячий сад під назвою ‘‘Сонечко’’ пішов у віці 3 років. Єдиний спогад про цей дитячий сад – те, що моя ‘‘улюблена’’ вихователька Анна Іванівна, в силу своєї не компетентності не відпускала на тихій годині дітей в туалет, що спричинило за собою мою неприязнь до цього часу.

У 1996 р. ми переїхали в місто Макіївка, і я пішов в дитячий садок ‘‘Перлинка’’. Мене визначили до групи ‘‘Жартівники’’, що шалено подобалося мені на той час.

У 1997 р. я пішов у перший клас ЗОШ № 86 міста Макіївки, де провчився 4 роки. Моєю першою вчителькою була чудова жінка, прекрасний педагог – Надія Олександрівна, яка дала нам перші базові знання, прагнення до навчання і яка намагалася виховати в кожному з нас особистість. Після чого в 2002 році перейшов в Навчально–виховний комплекс № 49 ‘‘Надія’’, міста Макіївки, де і продовжив своє навчання. З шостого класу крім школи по вихідних я їздив на додаткові заняття з логістики в Донецький національний університет, брав участь у багатьох шкільних олімпіадах і одного разу в міській олімпіаді з математики. Також крім навчання я займався в клубі спортивно–бальних танців ‘‘Глорія’’.

До сьомого класу з усіх предметів мені подобалося тільки малювання, але надалі з'явилося бажання вивчати точні науки. За період навчання в школі моєю нижчою оцінкою була четвірка. Ще, що забув згадати, це звичайно, мій випускний бал, який, як і у більшості школярів, запам'ятався найбільше. Бал за традицією було відкрито кружляючими у вальсі школярами зі своїми вчителями. Це і було моїм останім спогадом з шкільних років.

Логічним завершенням шкільних років стало вступ вже в три престижних ВНЗ: Донецький національний технічний університет (ДонНТУ), Донбаську національну академію будівництва та архітектури (ДонНАБА) і Донецький державний університет управління (ДонДУУ), але з усіх вище перерахованих НВЗ я вибрав Донецький національний технічний університет. І вдало здавши рейтингові іспити вступив на факультет комп'ютерних інформаційних технологій і автоматики, кафедру електронної техніки, спеціальність: ‘‘Електронні системи’’.

Після вибору ВНЗ, де я хотів здобути вищу освіту, виникла нова проблема вибору спеціальності. У той час я мало розумів, що дає кожна з них, тому я поклався на рекомендацію одного з викладачів спеціальності електронні системи (ЕлС). Добре запам'яталося 1 вересня 2007... В цей день, я відчув себе подорослішим, що одночасно тішило і лякало мене. В університеті я зустрів абсолютно різних людей, моїх одногрупників, які, як мені тоді здавалося, набагато старші і розумніші за мене. Як з'ясувалося надалі, я помилявся.

Під час навчання в університеті я вивчав величезну кількість найрізноманітніших наук, кожна з яких в тій чи іншій мірі прігождаются мені в процесі навчання.

На молодших курсах особливо запам'яталися такі предмети як фізика і вища математика. Все, звісно, залежало саме від викладачів! Локтіонов Ігор Костянтинович читав вищу математику, ніколи не давав нудьгувати на своєму предметі. І Редько Олександр Леонідович, який читав фізику, – дуже розумний викладач, ерудований в багатьох галузях наук, завжди міг зацікавити студента своїми прикладами з життя.

На старших курсах мені особливо запам'яталися дисципліни, що викладаються Сеньком Віктором Федоровичем і Вовною Олександром Володимировичем Ці викладачі по-справжньому вміють донести до студента свій предмет, хоча користуються різними методиками. Завдяки цим і багатьом іншим викладачам я отримав свій багаж знань, що допомагає мені як в ході навчання, так і при написанні магістерської роботи.

По закінченні бакалаврату та отримання диплома я вже визначився зі своєю магістерською роботою. Справа в тому, що мене досить давно цікавили альтернативні джерела енергії, що й послужило вибором моєю подальшої наукової роботи.

У магістратурі моїм науковим керівником став дуже компетентний у своєму напрямку викладач – Сенько Віктор Федорович. Вибір наукового керівника зводився до вибору викладача найбільш компетентного в цій галузі науки.

На найближче майбутнє пріоритетом є написання і успішний захист магістерської роботи. Після чого очікування завершення навчання моєю коханої дівчини для спільної поїздки закордон.