Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

Високі технології, зростання обсягів та номенклатури виробництва, поява унікальних за складностю виробів, безпрецедентне розмаїття товарів і послуг, формування масштабних інформаційних мереж, динамічні зміни у зовнішньому і внутрішньому середовищі підприємств, змінюючи характер виробництва, спосіб життя людей, породжують цілий ряд проблем забезпечення адекватного управління. Проблеми сучасного наукового управління визначаються прискореними темпами науково–технічного прогресу, постійним розширенням і ускладненням об'єктів управління з відповідним стрімким зростанням потоку інформації, необхідністю якнайшвидшої підготовки та постійної перепідготовки кадрів для управління, підвищенням вимог до якості стратегічного управління, планування і прогнозування.

Науково–технічний прогрес надзвичайно прискорив темпи впровадження останніх досягнень в області інформаційних технологій в усі сфери соціально–економічного життя суспільства. В управлінні економічними процесами впровадження інформаційних технологій передбачає, перш за все, підвищення продуктивності праці працівників за рахунок зниження співвідношення вартість/виробництво, а також підвищення кваліфікації та професійної грамотності зайнятих управлінською діяльністю фахівців. Сьогодні нерідко говорять про поєднання в розвинених країнах двох революційних процесів – в інформаційних технологіях і в бізнесі. З появою комп'ютерів і розвитком засобів зв'язку, інформаційні технології стали швидко перетворюватися на домінуючу галузь економіки.

1. Актуальність теми

Значні витрати на розробку, придбання та впровадження ІТ в поєднанні зі стрімким розширенням областей і масштабів їх використання визначає високу актуальність завдань оцінки ефективності інвестицій в інформаційні технології і, перш за все, в інформаційні системи управління різного рівня. Це зумовило вибір теми роботи, привело до необхідності вивчення і аналізу множини, що має місце сьогодні, часто не стикується між собою, принципово відрізняється по суті, методичних обгрунтувань і технічних рішень, підходів і методів оцінки ефективності вкладень в ІТ.

2. Мета і задачі дослідження та заплановані результати

Метою даної роботи є розробка оптимальної моделі та алгоритму для оцінки ефективності інвестування інформаційних технологій.

Досягнення поставлених цілей в рамках цього дослідження зумовило необхідність вирішення таких основних завдань:

  • вивчити суть і природу інформаційних технологій (ІТ);
  • визначити специфіку оцінки ефективності інвестування ІТ;
  • провести порівняльний аналіз найбільш використовуваних у вітчизняній і зарубіжній практиці методів (методик) оцінки ефективності ІТ;
  • розробити модель і алгоритм оцінки ефективності інвестування в ІТ.

Об'єкт дослідження: процес впровадження і оцінки ефективності інформаційних технологій на сучасних підприємствах.

Предмет дослідження: питання аналізу, зіставлення, вибору, формування, розвитку, вдосконалення та впровадження методів оцінки ефективності інформаційних технологій.

3. Огляд досліджень та розробок

Оцінкою ефективності застосування інформаційних технологій в діяльності підприємств присвячені праці таких вчених, як А. Басовский [1] (Економічний аналіз), С. Іляшенко, Н. Кустова [9] (аналіз інвестиційної діяльності підприємства), І. Корнєв, В. Касьяненко, Ю. Лисенко, Л. Мельник [3], В. Плескач, Ю. Рогушина, О. Оліфіров та інших. Однак запропоновані ними показники оцінки інформаційних технологій не відображають досить повну інформацію і зачіпають досліджувану тему поверхово.

Теоретичну і методологічну основу проведених досліджень визначили основоположні закони економіки, системний аналіз, теорія фірми, теорія менеджменту, праці вітчизняних і зарубіжних вчених з актуальних проблем економіки, управління, прогнозування, оцінки ефективності: Акофа Р., Ансоффа І. [14], Буркова В.М., Віханського О.С., Гребенникова В.Г., Зотова В.В. [6], Канторовича В.Л., Каплана Р.С., Коуза Р., Лівшиця В.Н., Макарова В.Л., Мільнера Б.З., Норта Д., Преснякова В.Ф. [10], Скрипкіна К.Г., Страссмана П.

Різноманіття відносин і складні схеми взаємодії між ІТ та бізнесом створюють перешкоди при отриманні дійсно об'єктивних показників ефективності інформаційних систем, але для більшості підприємств ними є фінансові показники. Інструменти отримання цих метрик – це різні методи фінансово економічного аналізу [6].

Існуючі методи оцінки ефективності зазвичай ділять на чотири групи [5]:

  1. метод інвестиційного аналізу;
  2. якісний метод;
  3. імовірнісний метод;
  4. метод фінансового аналізу.

Суть кожного з них полягає в наступному.

Інвестиційний аналіз включає метод розрахунку терміну окупності інвестицій, метод визначення внутрішньої дохідності, розрахунок індексу прибутковості інвестицій та показника середньої прибутковості інвестицій.

Якісні методи оцінки, звані також евристичними, доповнюють кількісні розрахунки, що може допомогти оцінити всі явні і неявні фактори ефективності ІС і пов'язати їх із загальною стратегією компанії. Ця група методів дозволяє фахівцям самостійно вибирати найбільш важливі для них характеристики систем в залежності від специфіки продукції та діяльності підприємства, встановлювати між ними співвідношення, наприклад за допомогою коефіцієнтів значущості.

В імовірнісних методах використовуються статистичні та математичні моделі, що дозволяють оцінити вірогідність виникнення ризику. Дані методи потрібні для оцінки майбутнього ефекту від застосування інформаційної системи, але поки ще не так широко поширені в практиці, як кількісні та якісні.

4. Алгоритм оцінки ефективності інвестиції в ІТ-проекти

Завдання порівняльного аналізу та відбору інвестиційних заходів виникають як при підготовці окремого інвестиційного проекту, так і при формуванні інвестиційної програми, що складається із сукупності проектів. Важливість завдань попереднього відбору визначається тим, що на цій стадії зазвичай розглядається досить широкий спектр альтернативних варіантів проекту, або самих проектів (При формуванні програми), детальний аналіз яких призводить до істотних витрат ресурсів і часу. Крім того, інвестиційна програма зазвичай включає (в залежності від пріоритетності тих чи інших напрямків розвитку) проекти різної важливості (першочергові, бажані і т.п.). У такій ситуації проведення детального фінансово–економічного аналізу передує етап попередньої експертизи проекту (сукупності проектів). При великій кількості розглянутих проектів особі, що приймає рішення, доводиться стикатися з трудомістким, що вимагає широкої інформаційної бази, великих витрат ресурсів і часу процесом детального моделювання грошових потоків кожного інвестиційного проекту [13].

У ситуації, коли запропоновано безліч альтернативних варіантів інвестиційних програм, на першому етапі актуальне застосування механізмів експертних оцінок для відбору найбільш значущих проектів для даного підприємства. Відбір проектних пропозицій здійснюється виходячи з їх відповідності визначеним критеріям. Попередньо оцінюється загальна інформація про проект, що включає відомості про тип інвестиційного проекту, відповідно цілям і стратегії підприємства, потребам ринку, актуальність і своєчасність, а також потенціал росту і розвитку організації.

Після відсіювання проектів, які не відповідають пропонованим критеріям, відібрані проекти розглядаються більш докладно.

Ключовим етапом проходження проекту є оцінка його інвестиційних якостей на основі комплексного аналізу техніко-економічного обгрунтування. На цьому етапі здійснюється розрахунок часу окупності проектів, обсяг запитуваної фінансування, прибутковість, а також можливе виявлення проектних ризиків, розробка заходів по їх диверсифікації та зниження. За результатами оцінки приймається рішення про доцільність ведення переговорів про фінансування інвестиційного проекту [11].

Наведемо модель оцінки інвестиційних проектів на основі запропонованого алгоритму. Нехай підприємству запропоновано 8 альтернатив інвестування інформаційних технологій. Стоїть завдання вибору найбільш ефективного вкладення інвестицій з метою отримання максимального корисного ефекту від впровадження.

Однією з перших стоїть завдання вибору критеріїв для відбору альтернатив. Метою поставимо вибір найбільш ефективного проекту з точки зору новизни і перспектив розвитку. Таким чином, можна виділити такі критерії:

  1. актуальність і своєчасність;
  2. адекватність функціональності існуючої моделі бізнес-процесів підприємства;
  3. можливість росту і розвитку;
  4. технічна підтримка;
  5. розширюваність;
  6. якість розробок.

Один із широко використовуваних методів порівняльної оцінки багатокритеріальних об'єктів прийняття управлінських рішень в практиці управління – метод узагальнення лінійних критеріїв [11].

У цьому методі передбачається визначення вагових коефіцієнтів a1 ... as приватних критеріїв k1, ... ks, що містять велику інформацію про порівняльну важливість критеріїв, ніж їх вимірювання в шкалі порядку.

Вимірність оцінок важливості приватних критеріїв у шкалі відносин робить коректною процедуру порівняльної оцінки багатокритеріально оцінюваних альтернативних варіантів за допомогою узагальненого лінійного критерію:

де  – вагові коефіцієнти приватних критеріїв;
 – приватні критерії по кожній з альтернатив;
s – кількість альтернатив.

Результати отриманих експертних оцінок та їх вагові коефіцієнти представимо у вигляді таблиці.

Таблиця 1

Критерії оцінки інвестиційних проектів


Цей узагальнений лінійний критерій дозволяє встановити ставлення лінійного порядку (переваги) на множині оцінюваних за допомогою декількох критеріїв альтернативних варіантів, що і є одним із способів вирішення завдання вибору найкращого альтернативного варіанта найбільш ефективного управлінського рішення.

Найкращим визнається альтернативний варіант ai, для якого справедливе наступне співвідношення [8]:

Якщо необхідно вибрати k найбільш бажаних альтернативних варіантів, то ними будуть k альтернативних варіантів, отримали найбільші оцінки за критерієм (2). В нашому випадку це альтернативи 2, 5 і 6. Далі буде проводитися аналіз тільки цих інвестиційних проектів.

На наступному етапі проведемо аналіз ефективності проектів з фінансової точки зору.

Розглянемо інвестиційні проекти, грошові потоки яких характеризуються рівномірним розподілом на фазах інвестування та функціонування виробництва (рис. 1) [13].

Грошові потоки з равномірним розподіломна фазах інвестування і функціонування віроюництва

Рисунок 1 – Грошові потоки з равномірним розподіломна фазах інвестування і функціонування віроюництва
(анімація: 7 кадрів, 5 циклов повторення, 38,9 кілобайт)

де CF – грошові потоки, що виникають в процесі реалізації инвестиційного проекту;
t – час (дискретна величина);
tc – тривалість інвестиційної фази проекту;
 – час виходу проекту на номінальну потужність;
T – термін служби обладнання (період амортизації);
d – норма амортизації (обернено пропорційна терміну служби обладнання);
I – величина загального обсягу інвестицій в проект;
r – проста норма прибутку;
dI – амортизація за період;
 – дисконтный коефіцієнт.

Для даної дискретної моделі розподілу грошових потоків, значення основного інтегрального показника NPV розраховується як [7]:

З використанням властивостей ануїтету, умови економічної ефективності інвестиційного проекту – NPV>0 і з урахуванням заміни T = 1/d вираз (3) можна замінити на [12]:

Вираз (4) відображає умову прибутковості та економічної ефективності інвестиційного проекту.

Для знаходження аналітичного виразу, що визначає кількісну оцінку ефективності прирівняємо NPV нулю і з використанням властивостей ануїтету вираз (3) приймає вигляд:

Враховуючи, що для великих реальних інвестиційних проектів тривалість фази інвестування на практиці становить 3–5 років, виходу проекту на номінальну потужність –  рік, фази функціонування виробництва 15–20 років, наближену оцінку IRR можна виразити як [11]:

Для отримання більш точного аналітичного вираження IRR використовуємо метод послідовних наближень, де в якості початкової точки наближення виберемо вираз (6). Для цього перетворимо вираз (5) до виду . Проведений аналіз поведінки функції на відрізку допустимих значень показав, що для реальних інвестиційних проектів < 0.25, а при збільшенні значення прагне до 0,05, що забезпечує хорошу збіжність ітераційного процесу до точного значення IRR. Після проведення однієї ітерації з використанням методу послідовних наближень та відповідних алгебраїчних перетворень більш точний вираз приймає вигляд:

Проведені розрахунки, а також оцінки похибки значень аналітичного виразу (7), застосованого до реальних інвестиційних проектів, наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Підсумкові розрахунки


З таблиці 2 видно, що кількісні оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів, отримані з використанням виразу (7) мають невелику похибку. Найбільш ефективним є інвестиційний проект 2, тому що термін його окупності 5 років, що більше, ніж у проекту 1, однак очікуваний дохід в даному випадку більше – 35 700 грн. Похибка проведених розрахунків в даному випадку склала 7%.

Розглянуті методи аналізу застосовуються для оцінки значень фінансово-економічних показників проекту, що характеризують потік чистих платежів для інвестованого капіталу.

Висновки

Інвестиційна стратегія реалізується через прийняті інвестиційні проекти. Вибір і прийняття проекту супроводжується його всебічною оцінкою і аналізом.

В даній роботі проаналізовано методи оцінки ефективності інвестування інформаційних систем. Запропоновано алгоритм проведення експрес-аналізу таких проектів за допомогою механізму експертних оцінок з метою попереднього відбору найбільш значущих проектних рішень. Метод багатокритеріального експертного оцінювання ІП заснований на порівнянні критеріїв вибору ІП, складених з урахуванням думок експертів, зі ступенями важливості характеристик і елементів існуючих систем.

Розглянуті на другому етапі аналізу методи застосовуються для оцінки значень фінансово-економічних показників проекту, що характеризують потік чистих платежів для інвестованого капіталу.

Застосування цих алгоритмів дозволяє узгодити результати інвестування IT-проектів з бізнес-цілями підприємства.

При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Дата остаточного завершення: грудень 2012 року. Повний текст роботи та матеріали за темою можуть бути отримані у автора або його керівника після зазначеної дати.

Перелік посилань

  1. Басовский Л.Е., Лунева А.М., Басовский А.Л. Комплексный экономический анализ хозяйственной деятельности. – М.: Инфра-М, 2008. – 222 с.
  2. Богатырев В.Д. Механизмы согласованного управления инвестициями в ИТ-проекты[Текст] / В.Д. Богатырев, Д.Г. Гришанов, О.В. Павлов // Сб. тр. мол. уч. Выпуск 4. – М.: ИПУ РАН, 2007. – С. 35–39.
  3. Беренс В. Хавранек П.М. Руководство по оценке эффективности инвестиций, перевод с английского "Manual for the Preparation of Industrial Feasibilty Studies" – UNIDO, М.: «Интерэксперт», 2005.
  4. Деверадж С., Кохли Р. Тайны ИТ: измерение отдачи от инвестиций в информационные технологии. – М.: Бук-пресс, 2006. – 198с.
  5. Дыбов А.М. Особенности оценки инвестиционных проектов с учетом факторов риска и неопределенности [Текст] / А.М. Дыбов // Вестн. удм. унив. Экономика, №3. – 2010. – С. 7–14.
  6. Зуев О.М. Экспертные технологии в управлении инвестициями [Текст] / О.М. Зуев // Тр. межд. науч-практ. конф. Том 2. – М.: ИПУ РАИ, 2003. – С.92–93.
  7. Информационные технологии в бизнесе / Под ред. М. Желены. – СПб: Питер, 2002. – 1120 c.
  8. Крылов Э.И., Власова В.М., Чеснокова В.В. Основные принципы оценки эффективности инвестиционного проекта / СПбГУАП. – Спб.: 2003, 28с.
  9. Кустова Т.Н. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия. – Рыбинск: РГАТА, 2003. – 200 с.
  10. Пересада А. А., Онікієнко С. В., Коваленко Ю. М. Інвестиційний аналіз. – К.: КНЕУ, 2003. – 134 с.
  11. Подиновский В.В. Парето-оптимальное решение многокритериальных задач / В.В. Подиновский, В.Д. Могин. – М.: Наука, 2004. – 257 с.
  12. Шабалин А.Н. Инвестиционный анализ. – М.: Моск. фин.-пром. ак., 2004. – 78 С.
  13. Юрченко С.С. Экономические методы экспресс-анализа инвестиционных проектов [Текст] / С.С. Юрченко // Сб. тр. мол. уч. Выпуск 4. – М.: ИПУ РАН, 2009. – С. 35–39.
  14. Ansoff H. I., Stewart J. M. Strategies for a Technology-Based Busi-ness//Harvard Business Review. 1967.