ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Вступ

Інтерес багатьох держав до Китаю з роками лише посилюється, що пов'язано, перш за все, з високими темпами розвитку країни та її значущої ролі у світових процесах. Однак, коли європейська сторона підходить до вивчення китайської культури грунтуючись  на на принципі взаємозбагачення і взаємовпливу культур, то даний підхідвиявляється нежиттєздатним. 

І вся причина полягає в тому, що для того, щоб відбулося взаємозбагачення цих країн європейській стороні необхідний аналіз глибинних шарів китайської культури, а це, в першу чергу, дослідження етноцентрістскій концепції Конфуція (Кун фуцзи), так як саме завдяки цьому напрямку, яке задало основу сприйняття китайцями інших народів, в Китаї склався нинішній китайський менталітет. 

1. Актуальність теми

Актуальність теми дослідження обумовлена тим значенням, яке знаходить конфуціанство в умовах глобалізації в сучасному культурному контексті китайського суспільства в 20 столітті

Конфуціанство виникло ще в другому столітті до н.е., воно має грунтовну позицію впливу на сучасну модель розвитку  культурних традицій китайського суспільства і є основою духовної культури, політичного життя і суспільного ладу Китаю.
   Проблема орієнтації на конфуціанство в сучасному Китаї є магістральним напрямом в китайському суспільствознавстві і займає основне місце в китайському суспільстві. 

Це певним чином, пов'язано з проблемами до підходу визначення основоположних цінностей конфуціанської культури з боку влади Китаю.

2. Мета і задачі дослідження 

Метою даної роботи є дослідити особливості трансформації конфуціанської концепції людини під впливом змін в сучасному Китаї. В процесі данного дослідження ми вважаємо за необхідне виконати наступні завдання:

1. Визначити механізми впливу конфуціанства на світогляд в сучасному Китаї

2. Дослідити феномен конфуціанського ідеалу людини в умовах соціальних змін

3. Показати причини актуальності конфуціанства у визначенні сенсо-життєвих цінностей сучасного китайця

Об'єктом досліджень виступає феномен конфуціанства в контексті
сучасних історичних та культурних змін Китаю.

Предметом досліджень є аналіз культурного розвитку людини в конфуціанської моделі культури.

3. Предбачувана наукова новизна

В рамках даного дослідження планується отримання таких наукових результатів як:

1. Підтвердження запропонованої гіпотези даного дослідження

2. Отримання результатів практичного дослідження

3. Створення ілюстрованого зразка людини в китайській моделі культури

4. Предбачена практична значущість дослідження

Отримані результати дослідження можуть бути використані для створення навчального курсу студентам спеціальності релігієзнавство, а також історичних дисциплін. Результати дослідження з даної теми, також можуть мати подальшу свою розробку.

5. Огляд існуючих досліджень і літератури за темою

Серед досліджень конфуціанства, його самобутності і традицій, історії і вплив на інші аспекти життя китайського суспільства займають вагоме місце серед досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів. Серед високорозвинених країн світу є велика кількість прихильників вивчення китайської моделі культури і самобутності китайської ментальності.
У досліджуваній темі магістерської роботи використовується комплекс джерел, який включає в себе історичні та давньокитайські філософські праці. Далі виділимо джерела, до яких звернувся автор. Оригінальні праці представлені такі, як «Лунь юй»[1], «Ши цзин», «Лі цзи» та інші, що було зроблено для розуміння істинного сенсу старокитайських текстів.
Безумовно, розуміння старокитайських філософських текстів неможливо без використання коментар до текстів цієї традиції, тому дане дослідження звертається до думок таких визнаних коментаторів, як Сюй Гуан, Чжен Сюань, Ду Юй та інших. Використана інтерпретація цих давньокитайських текстів автор дає з перекладами в зіставленні з такими вітчизняними сходознавцями, як Л. С. Васильєв [5,8,12], В. М. Алексєєв [3,4], А. С. Мартинов [25], Л. С. Переломов [22], П. С. Попов, А. Е . Лук'янов [20], С. Кучера [6], Р. В. Вяткіна, В. Г. Бурова [13] та ін.

Відтворена культурна складова епохи зародження та розвитку конфуціанства, а також аналіз ролі в житті китайського суспільства основних конфуціанських категорій, автор спирався на роботи Л. С. Васильєва, Л. С. переломовим, А. А. Маслова, В. М. Алексєєва, В . С. Колоколова, А. М. Карапетьянц, А. П. Дев'ятова, А. А. Горєлова, А. С. Мартинова, В. А. Рубіна, Є. П. Спіцина та ін
У праці використано з історії Китаю роботи наступних авторів Л. С. Васильєв, А. А. Писарєв, С. Л. Тихвинський, З. Г. Лапіна та ін

У працях Ду Веймінь, Чжан Лівеня, Ван Син-го і Синь Лічжоу розробляється феномен глобалізації в Китаю, конфуціанські цінності та їх вплив на соціальну реальність, а також їх взаємовідносини з процесами модернізації, реформ всередині країни.

Завдяки тому, що китайське суспільство знаходиться в пошуку нових стратегій свого розвитку - воно привернуло увагу світових вчених фахівців до аналізу модернізується конфуціанського традиціоналізму з сучасними реаліями, а також до своєрідної реконструкції етичної системи в традиційному китайському суспільстві.

Китай як об'єкт створення нової культурної платформи, в умовах глобалізації, є центральною ланкою в дослідженнях таких вчених, як Янь Шаотан «Напрям духу будівництва сучасної нової культури Китаю і« конфуціанська революція», Ся Ліпін і Цзян Сіюань, Гао Хуанпін і Чжао Чжідуна «Про основи національної традиційної культури», а також інші.

Існуючі наукові праці зарубіжних та вітчизняних авторів дозволяють зробити висновок про те, що пізнання основ китайської цивілізації є ключовим у збереженні національної ідентичності Китаю і в стратегії його національної ідентичності, а також основою в стратегічному розвитку в сучасних умовах глобалізації.


6. Місце, роль і призначення людини в конфуціанській моделі культури 

Згідно з існуючими моделями культур, конфуціанська модель культури є античної або ще її називають платонівської моделлю. Ця модель означає бути людиною освіченою, здатним раціонально утворювати існуючу дійсність. Платонівська антична модель в міру свого існування доповнювалася на Сході, особливо, в Китаї, де панувало конфуціанство. Завдяки саме конфуціанству культурна людина знайшов більш насичену наповненість і став людиною моральних правил.

На сьогоднішній день китайська цивілізація є однією з найбільш древніх цивілізацій у світі, адже в міру своєї трансформації в те, якою вона стала в традиційному розумінні - феноменом не мають аналогів у всьому світі.Конфуціанство сягає своїм корінням у глибоку друвность, а китайський народ ставлячись з шануванням і повагою до неї, зміг пронести цю традицію через багато століть, і при цьому без істотних змін у самій традиції.
Конфуціанство виникло як реакція на ті соціальні зміни, які відбувалися в Китаї в період, коли руйнувалися традиційні інститути влади і до влади приходили ті, хто не міг претендувати на неї з точки зору традиційних етичних норм. Основна ідея конфуціанства - перетворення суспільства відповідно до традиційними нормами моральності [10, 11]. Конфуцій був переконаний, що тільки «моральний закон» здатний змусити народ коритися державним указам. Ця ідея лежить в основі його доктрини «виправлення імен» (чжен хв), яка висувала вимоги відповідності дійсного поведінки та соціального становища людини його етико-ритуального статусу.«Виправлення імен» має теоретично допомагати практичного самопізнання, для того щоб могло виникнути суспільний устрій, засноване на розумі і дає індивіду можливість не тільки займатися самовдосконаленням, але й виконувати своє призначення в діях для всіх. Відносини між людьми в державі на всіх рівнях повинні були бути встановлені за зразком саркалізованной сім'ї, коли не тільки влада правителя, а й влада батька сімейства розглядалася, як вираз Волі Неба [3, 4].

Ідеал конфуціанського суспільства - це таке суспільство, де люди не виступають засобом друг для друга, а спільно реалізують Волю Неба. У своїх роботах "Велике вчення» і «Вчення про середину» Конфуцій розкриває основний зміст п'яти простих і великих, на його думку, чеснот, що знаходяться у відповідності з законами природи і є найважливішими умовами розумного порядку в спільному житті людей. Це 1) мудрість, 2) гуманність, 3) вірність, 4) шанування старших, 5) мужність, - які в певній мірі і певних межах повинні бути визнані. Практично це означає сумлінність і глибоку повагу до себе та інших, на що дійсно здатні, звичайно, лише обрані і повноцінні люди. Згідно зауваженням російського синолога В.В.Малявіна, "Конфуцій розглядає людське життя, або, як можна сказати, життя, гідне людини, як постійний і вічно незавершений процес навчання і виховання" [3, 4].

Відповідно, прагнення до знань, різні шляхи досягнення істини, розглядаються в його вченні як безумовне благо, що перевищує за своїм значенням цінність самого людського життя: "Хто вранці чує про шлях, той може ввечері і померти спокійно" [1, 3]. 

Таким чином з всього вище сказаного випливає те, що не дивлячись на тривалий процес свого формування конфуціанство в процесі розвитку Китаю, продемонструвало надзвичайно незалежну силу відособленості як єдиного цілого в умовах історичних доль, які власне і породили китайське суспільство. Але також, конфуціанство зіграло головну роль у структуруванні китайського суспільства, виділивши в ньому панівний клас. Можна також виразно передбачається, що конфуціанство є основним складовим компонентом традиційної китайської цивілізації. І враховуючи те, що ідеї конфуціанства ще сходять корінням до давнини, вони і по сьогодні є визначальними у формуванні та існуванні основи китайського менталітету і цивілізації.

7. Конфуціанська парадигма як ідеологічний фактор захисту та збереження національної самобутності Китаю в умовах глобалізації


Однією з найважливіших характеристик традиційних цінностей культурної традиції Китаю є їхня загальна залученість в ціннісну середу китайської ментальності, їх головним завданням є трансформує функція всіх існуючих ціннісних імперативів в дійсну базу культурних цінностей Китаю. Філософсько-культурна методологія є ключем до сприйняття основних ціннісних базових платформ китайської цивілізації, благодяря яким китайська нація без праці сприймає все відбуваються зміни і нововведення, які становлять сутність основ політики, економіки, культури, безпеки, освіти та інших сфер Китаю та їх нові трансформації в умовах глобалізаційного процесу.
   Культура колишньої та існуючої політики Китаю орієнтована в цілому на вже існуючі ціннісні імперативи в суспільстві, які є м'якою ідеологічною силою забезпечує мирне гармонійне існування китайського народу, а також захистом від деструктивного впливу інших держав у різних сферах життя на китайську самобутність та ін.

Детерміновані залишається культурна спадщина Китаю, а також вся його різноманітна життєдіяльність, але безсумнівно процес глобалізації зачіпає і трансформує складові елементи китайської нації. Але Китай показує на прикладі сучасного прогресивного розвитку, реформованих успішно сфер життєдіяльності те, що у нього є той самий імунітет захисту від деструктивного внутрішнього впливу зовнішніх чинників, цей захист є щось на прикладі решета, через який відстежується проникнення не безпечних для Китаю «зовнішніх камені ». У Китаї існує певна генетична зв'язок між Потік держави та ціннісної китайською культурою, що виражається у веденні зовнішньої і внутрішньої політики керівництва державою Китай, який безсумнівно воплошаются у своєму практичному застосуванні і мають великий успіх.

Аналіз дослідницьких робіт проконфуціанської культури свідчать про те, що Китай єглибоким ще не докінцядосліджуваним територіальнимланкою.Учені визначаютьвчення Конфуція як трансформуються з часом цінності, якіпозбавлені, властивої ще більш древнім вченням, той не зрозумілості і таємничості, завдяки чому вони легко змогли увійти в повсякденне життя китайців та стати базовою ціннісною основою китайського народу і його традицій.

Створення досліджень на основі анлізірующіхся елементів трансформаціїконфуціанських цінностей, ставлять своєю метою оновлення етичної системи істворення нової, але з елементами старої, для того, щобвони не втрачаючи своєїцінної самобутностімогли пристосувавшись використовуватися в процессах управління державою, а також стали ідеологічною базою, яка забезпечить перехід країни до процесів глобалізації.

Малюнок 2. Образ людини в конфуціанській моделі культури
(анімація : 3 кадри, 20 Кб)

8. Висновки

Таким чином, на основі викладеного матеріалу, слід зазначити, що значення Конфуція в історії філософії Китаю відіграє найважливішу ціннісне значення, враховуючи його трансформує роль культурної спадщини в переході поколінь, воно не тільки зберегло національну самобутність китайської цивілізації від деструктивного зовнішнього впливу в історичних умовах, а й стало визначальною ланкою Китаю в даний період глобалізаційних процесів, зберігаючи тим самим його культурну основу.
 В рамках даного дослідження було виконано:
1. Проведено аналіз достатнього обсягу спеціальної літератури, яка присвячена проблемі людини в конфуціанської моделі культури та сучасним процесам глобалізації в сучасному Китаї.
2. Попередній аналіз теоретичних даних, джерел та літератури.
3. Зазначено і оформлено велику кількість джерел, літератури і посилань по темі магістерської роботи в даному рефераті.
   При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: грудень 2012 року. Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його наукового керівника після зазначеної дати. 

9. Список використаних джерел і літератури

  1. Конфуций. Лунь юй. – М.: Мир книг, 2001. – 168 с.
  2. Конфуций. Я верю в древность/ Сост.,пер. с древнекит. и англ.,коммент. И.И. Семененко. – М:Терра-Кн. Клуб: Республика,1998. – 382 с.
  3. Малявин В.В. Китайская цивилизация. – М.: Астрель, 2000. – 378 с.
  4. Се Цзин. Принципы конфуцианства в системе формирования духовной культуры личности.[Електронний ресурс] – Московичи С. Век толп. Наука о массах <Режим доступу> – http://intkonf.org/se-tszin-printsipyi-konfutsianstva-v-sisteme-formirovaniya-duhovnoy-kulturyi-lichnosti/
  5. Васильев Л. С. Предисловие / Л. С. Васильев, А. И. Кобзев // Этика и ритуал в традиционном Китае. – М., 1988. – С. 3-15.
  6. Введение в традиционную культуру Китая. – М: Изд. Дом "Муравей",1998. – 287 с. 
  7. Бубенцов Е. В. Духовный мир и традиции китайского крестьянства/ РАН. Ин-т Дальнего Востока. Информ. бюлл. – М.,1998. – №7. –101 с.
  8. Васильев Л. С. Проблемы генезиса китайской мысли: (Формирование основ мировоззрения и менталитета). – М.:Наука,1989. –307 с. 
  9. Голыгина К.И. "Великий передел": Китайская модель мира в литературе и культуре ( I-XIII вв.). – М: Восточная литература,1995.–360 с.
  10. Классическое конфуцианство./.Пер., статья., коммент. А. Мартынова, И. Зограф.- СПб.: Нева; M.: Олма-Пресс, 2000. – Т.1.Лунь юй. – 381 с.; Т.2.Мэн цзы, Сюнь цзы. – 205 с
  11. Конфуцианство в Китае: Проблемы теории и практики/Отв. ред. Л.П. Делюсин. – М:Наука, 1982. – 264 с.
  12. Васильев Л. С. Проблемы генезиса китайской мысли (формирование основ мировоззрения и менталитета) / Л. С. Васильев. – М. : Наука, 1989. – 309 с.
  13. Бичурин Н. Я. Китай в гражданском и нравственном состоянии / Н. Я. Бичурин. – М. : Вост. дом, 2002. – 432 с.
  14. Алексеев В. М. Китайская литература : избр. тр. / В. М. Алексеев ; авт. вступ. ст. Л. 3. Эйдлин ; отв. ред. Н. Т. Федоренко. – М. : Наука, Гл. ред. вост. лит., 1978. – 594 с.

    9.1. Додатковий список джерел і літератури 


  1. Кобзев А. И. «Шань хай цзин» / А. И. Кобзев, А. Г. Юркевич // Духовная культура Китая : энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. М. JI. Титаренко. – М., 2006. – Т. 1 : Философия. – С. 614-615.
  2. Кобзев А. И. Чжуан-цзы // Духовная культура Китая : энциклопедия : в 5 т./ гл. ред. М. JI. Титаренко . – М., 2006. – Т. 1 : Философия.  С. 584-589.
  3. Конфуций. Я верю в древность/ Сост.,пер. с древнекит. и англ.,коммент. И.И. Семененко. – М:Терра-Кн. Клуб: Республика,1998. – 382 с.
  4. Проблема человека в традиционных китайских учениях/ Отв. ред. Т.П. Григорьева. –М.:Наука,1983.–262 с.
  5. Кульпин Э. С. Человек и природа в Китае.–М.:Наука,1990.–245 с.
  6. Лукьянов А.Е. Начало древнекитайской философии: "И цзин", "Дао дэ цзин", "Луньюй". – М.:Радикс,1994.–112 с.
  7. Древнекитайская философия : собр. текстов : в 2 т. : пер. с кит. / авт. предисл. В. Г. Буров ; М. JI. Титаренко. – М. : Мысль, 1972. – Т. 1. –363 с.
  8. Григорьева Т. П. Образы мира в культуре: встреча Запада с Востоком // Культура, человек и картина мира / отв. ред. А. И. Арнольдов, В. А. Кругликов. М., 1987. – С. 262-299. 
  9. Горелов А. А. История мировых религий / А. А. Горелов. 2-е изд. –М.: Флинта : МПСИ, 2006. – 360 с.
  10. Васильев Л. С. История Востока : в 2 т. / Л. С. Васильев. 3-е изд., испр. и доп. - М. : Высш. шк., 2003. – Т. 2. – 568 с.
  11. Крюков В.М.Ритуальная коммуникация в Древнем Китае. – М.: ИВ РАН,1997. – 198 с
  12. Васильев Л. С. История Востока : в 2 т. / Л. С. Васильев. 3-е изд., испр. и доп.  – М. : Высш. шк., 2003. – Т. 1. – 512 с
  13. Васильев Л. С. История религий Востока / Л. С. Васильев.  –  М. : Университет, 1999.  – 432 с.
  14. Быков Ф. С. Зарождение общественно-политической и философской мысли в Китае / Ф. С. Быков.  – М. –.Наука, 1966. – 242 с.
  15. Крюков М.В. Язык иньских надписей. – М.:Наука,1973. – 135 с.
  16. Беседы и суждения Конфуция / сост., подг. текста, прим. и общ. ред. Р. В. Грищенкова, предисл. Л. С. Переломова. – СПб. : Кристалл, – 2001 –1120 с.
  1. Васильев Л. С. Древний Китай : в 3 т. / Л. С. Васильев. М.: Вост. лит., 2006. – Т. 3 : Период Чжаньго (V - III до н. э.). – 679 с.
  2. Кульпин Э. С. Человек и природа в Китае.-М.:Наука,1990. – 245 с.