Біографія
Дитинство
Я народилася 15 березня 1990 року, в четвер, під кінець робочого дня. Мама моя часто жартувала з мене, пов'язуючи годину мого народження з природним спокоєм, навіть деякою лінню, на противагу моєму молодшому братові, який народився о сьомій ранку - активному і рухомому. Дошкільні роки свої я пам'ятаю дуже смутно. Спливають окремі моменти: як в чотири роки я одна всій групі в дитячому саду зав'язувала шнурки і шарфи; у п'ять років ми з бабусею і дідусем в останній раз разом копали в селі картоплю, а в шість років мою маму привезли з пологового будинку з маленьким пупсом, який упродовж багатьох років не давав мені забути, що я відповідальна людина. Мама, порівнюючи мене з братиком, завжди говорила, що в дитинстві я була слухняною і спокійною, шкідництвом іграшок майже не займалася, зате рано заговорила і довго базікала з близькими.
Школьні роки
Прийшовши до першого класу я виявила в собі здібності до математики краще, ніж у однокласників. Проте з літературою довго не складалося. І все ж, за іронією долі, у своєму житті я воліла гуманітарні науки точним. Чесно зізнатися, техніка читання моя і зараз не блищить. Віддаю перевагу вдумливому читанню, зупиняючись по кілька разів на важливих місцях. І зараз, закінчуючи своє навчання вже в магістратурі можу з точністю сказати, що техніка читання ще нічого не означає і ні на що не вказує. Початкова школа мало чим для мене запам'яталася. Крім конкурсів малювання і захопленням валеологією. Прийоми, яким мене там навчили, застосовую і до цього дня, до речі кажучи. Прийшовши в старшу школу, я виявила в собі новий талант - мені вдалося підкорити вчительку з літератури своїми творами, за що та нахвалювала мене перед усіма класами до самого мого випуску. Крім літературних інтересів, була дуже велика зацікавленість у вивченні іноземних мов. Проте в моїй гімназії з самого першого класу, (на відміну від інших шкіл, де іноземну мову починали вивчати в п'ятому класі, що також стосувалося і вивчення інформатики), надавалося вивчення лише англійської мови. Залишившись в англійському класі при розформуванні (на англійський, математичний і правознавчий) у мене була можливість вивчати улюблений предмет 5 днів на тиждень з 6 навчальних. А в десятому класі, коли з'явився курс технічного перекладу і курс англійської літератури, ми займалися англійським 9 уроків на тиждень. Уже на початку 11 класу я була впевнена, що не хочу розлучатися з вивченням англійської. Однак у березні 2007 року, не чекаючи випускних іспитів, я вирішила себе спробувати в олімпіаді з історії, що проводилась тоді ще Інститутом Штучного Інтелекту за можливість вступу на бюджетну освіту, про яку я дізналася з інформаційного листа. І так! Моя участь увінчалося успіхом. Вже в кінці березня я знала, що за мною в інституті припасене місце і не стала більше нікуди вступати. Коли подавала документи на спеціальність «Релігієзнавство» та приймала остаточне рішення, мені обіцяли вивчення різних іноземних мов, що позбавило мене від всяких коливань.
Студентське життя
Обіцяні іноземні мови обмежилися все тією ж англійською та курсом латини в один семестр. Лише на третьому курсі я з'ясувала, що в інституті, який вже встиг стати університетом відкриті для всіх бажаючих заняття з різних мов; я вибрала для себе вивчення японської та івриту. До IV курсу я відчувала прихильність більше до філософських дисциплін, а на останньому курсі більше захопилася релігієзнавчими. Переконуюся, що так і мало бути, тому що диплом бакалавра видали з підписом «викладач філософії», а диплом магістра стверджує релігієзнавчу освіту. Можливо, комусь здасться, що я перебільшую, проте я ніколи не сумнівалася, що спеціальність вибрала правильно. Не уявляю, чим би я ще в своєму житті могла б займатися з таким же інтересом. Так, як і скрізь, бували труднощі, не вистачало часу на якісь види робіт, відчувався страх перед кожною сесією, але з цим стикається кожен, хто вчитися своїми силами. Я не пошкодувала ні про одну прочитану філософську книгу, ні про одне зроблене релігієзнавче дослідження. Хоча взятися за справу було вкрай важко, в наслідок все тієї ж моєї деякої ліні. Але якщо вже змушувала себе взятися, то доводила все до кінця з усією відповідальністю і серйозністю. Моє рішення вступити в магістратуру викликано специфікою самої спеціальності, яка не дуже поширена і як втілити її в життя, окрім як у викладацькій діяльності, мені не уявлялося. Мене не лякає думка про майбутню наукову діяльність в колективі зі сформованим подібним моєму баченням світу. Бо, на жаль, учень на філософському факультеті все більше звужує коло свого спілкування і знаходить все менше однодумців. Тему своєї наукової роботи «Компаративний аналіз танатологічних вчень в Авраамічних релігіях» я розробляла поступово, починаючи з II курсу разом з моїм науковим керівником Луковенко Іллею Геннадійовичем. І в магістратурі продовжила вивчення теми під керівництвом Додонова Романа Олександровича, який підтримав мій інтерес до танатологічної проблематики. Щороку я розробляла тематику смерті в Авраамічних релігіях і в кінці навчання вирішила звести всі свої напрацювання в один об'ємний труд.
Мої плани на майбутнє
Я хотіла б і далі розвивати цю та близькі їй теми. Адже усвідомлення людиною її смертності і відрізняє її від інших істот. Думки про неминучий кінець життя не дають спокою всім людям без винятку, і саме ставлення до цих думок задає весь спосіб життя кожної конкретної людини - і це велика таємниця, що заслуговує особливого інтересу й уваги. Навіть зараз, у вік розвинених технологій і приголомшливих часом наукових досягнень питання про смерть приховане під сімома замками. Крім іншого, незалежно від того, як складуться мої стосунки з наукою, мені б неодмінно хотілося створити сім'ю і мати дітей. Адже посада мами не менш серйозна і важлива.