Біографія

Дитинство

Поки весь світ відходив від святкування великого жіночого дня в сім'ї автомеханіка Мусенка Олексія Андрійовича та інженера-будівельника Мусенко Наталії Олексіївни, що живуть в славному місті Донецьку, народилася я. Це знаменний, не дуже похмурий але сльотавий день був 11 березня 1990.

Вперше мене побачив світ у вигляді маленького, пухленького створіння зростом у 48 см і вагою у 3.600кг. В сім'ї я була другою дитиною. Мій брат, відомий як Андрій Олексійович, не дуже зрадів моїй появі на світ - хотів братика, хоча згодом я його не розчарувала і не давала йому нудьгувати. Андрій - перший з тих нечисленних людей, вплив яких істотно позначився на моєму майбутньому житті. Дощовою ранньою восенню 1993 року мої улюблені батьки вирішили відправити мене в дитячий сад. Водити мене доручили моєму улюбленому дідусеві Мусенку Андрію Митрофановичу. У своєму юному віці я володіла приголомшливими дипломатичними здібностями і умовила дідуся не водити мене туди більше. У зрештою в дитячому саду випала честь мене бачити лише близько трьох днів. Але дідусь мій - була натура специфічна, саме він прищепив мені любов до праці і природи.

Школа

Росла я дитиною розумною й розважливою. 1го вересня 1997 відправили мене на десять років в школу № 135 Будьоннівського району того самого міста Донецька. Ці чудесні шкільні роки не пройшли для мене даремно. З початкових класів я виділялася дивовижною тягою до знань. Зі своїх дорогих викладачів я висмоктувала всі знання разом з кров'ю. В подяку їм написала пару наукових робіт з фізики, історії та правознавства, хоча саме ці предмети не зіграли у моєму житті головних ролей. Про мене дізналася не тільки моя школа, а й вся Донецька область, яку я ощасливила своїм проектом про неї саму, який отримав перемогу у конкурсі.

В кінці 9го класу я зрозуміла, що шлях мій лежить через точні науки і вступила на фізико-математичний профіль свого ліцею. Ці два роки були нічим непримітні і пішли на підготовку до вищого навчального закладу.

Серед великої кількості вчителів у школі у моїй пам'яті залишиться тільки один, який був моїм класним керівником останні два роки. Це Кононова Наталія Едуардівна, яка згуртувала весь наш різнобарвний клас, як одну велику родину.

Університет

За десять років навчання у школі я зрозуміла, що настає вік комп'ютерних технологій і треба крокувати в ногу разом з ним. Я вирішила піти на курси інформатики в Донецький національний технічний університет. Тут мене турботою і увагою оточив чудовий викладач Сергій Васильович Теплинський, зам декана факультету комп'ютерних наук і технологій (а на той момент обчислювальної техніки та інформатики). Він буквально бачив у мені перспективного програміста. І ось воно! Здійснилося! У квітні 2007 року ще до успішного закінчення 11го класу я вступила на перший курс вищеназваного факультету на спеціальність Системне програмування. Закінчивши школу (на той момент вона була вже ліцеєм) із золотою медаллю я вирушила в чіпкі і надійні лапи суспільства системних програмістів.

У роки навчання я теж не вдарила в бруд обличчям. Бакалаврат я закінчила з червоним дипломом із середнім балом 4.8, тим самим порадувавши моїх улюблених батьків. Але студентське життя було для мене не тільки суцільний навчанням. Я знаходила час і на суспільне життя. Всі чотири роки я пробула чудовою старостою групи СП-07Н, а також була членом студентського самоврядування та згодом заступником студентського самоврядування та профкому.

Вступивши до магістратури зробила висновок, що пора вдосконалювати себе як спеціаліста, а також займатися науковою роботою. В кінці 4го курсу стала вивчати одну з технологій веб-програмування, як ASP.net і продовжую удосконалюватися в цьому напрямку.

Вже в магістратурі багато часу присвятила вивченню мови Java. На даний момент займаюся написанням своєї магістерської роботи, тема якої Розробка підсистеми баз даних у розподіленому паралельному моделюючому середовищі. Важливе значення для написання моєї магістерської роботи має той факт, що в березні 2012 року я була стипендіатом Leonhard Euler Programme. Практику проходила в центрі високопродуктивних обчислень Штутгартського університету. Ця поїздка для мене була чудовою можливістю почерпнути нові знання та вміння, зустрітися з цікавими людьми, вона дала мені мотивацію зробити світ хоч трішечки кращим.

Так от впевненими кроками ми дійшли до мене сьогоднішньої. Я з нетерпінням чекаю продовження цієї біографії ...