Біографія
Дитинство
Я,
Скрипай Вікторія Володимирівна, народилася 12
грудня 1990 року в місті Донецьку. До чотирьох років виховувалася
вдома. У чотири
роки, разом з братом, якому було три, нас віддали в садок
Чайка
, про який у
мене залишилися тільки добрі спогади, особливо про нашу виховательку
Ольгу
Альбертівну. У садку ми разом з товаришами грали, ставили вистави,
вчилися
рахувати і читати, малювали, вчили англійську.
Школа
1
вересня 1997 я прийшла на лінійку в якості
першокласниці в загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів № 54 (нині
Донецький
багатопрофільний ліцей № 54). На лінійці, за шкільним звичаєм,
першокласники
дарують квіти учням випускних класів, а ті в свою чергу – щось їм
натомість.
Нам вручили маленьких плюшевих тигренят, це була перша іграшка, яку
мені
подарували не батьки. Я потрапила в 1–А клас, який був першим
експериментальним
класом, де всі предмети викладалися українською мовою.
У
першому класі я стала ходити в гурток орігамі. Я
була цілком захоплена цим мистецтвом, мене дивувало як з простого листа
паперу
можна зробити стільки всього гарного і об'ємного. Однак я ходила туди
лише рік,
гурток переїхав, і я втратила зв'язок з керівником. Проте, в третьому
класі, за
компанію з однокласницями, я пішла в гурток вишивання в будинок
творчості дітей
та юнацтва Київського району, і яке ж було моє здивування, коли я через
місяць
виявила, що мій старий гурток орігамі переїхав саме сюди. Звичайно ж я
повернулася до орігамі, але й вишивку кидати не стала. Мої роботи брали
участь
у багатьох виставках і конкурсах, і займали призові місця.
Після
восьмого класу батьки наполягли, щоб я
поступила в Донецький ліцей Інтелект
, і я їм дуже за це
вдячна. Так як
восьмий клас я закінчила з похвальним листом, то мені необхідно було
пройти
тільки співбесіду з географії, а вона мені дуже подобалася, тому я
успішно
здала співбесіду і вступила в економічний клас. Тут я знайшла справжніх
друзів.
Вчитися було цікаво і весело, безліч позакласних заходів не давали нам
нудьгувати. Однак довелося залишити гуртки через нестачу часу.
Університет
Вибір
вузу не був питанням, тому що ліцей перебував
при Державному університеті інформатики і штучного інтелекту. Я
вирішила вступити
на економічний факультет, а оскільки в мене завжди була схильність до
технічних
наук, то вибір спеціальності був очевидний – економічна
кібернетика. Я
поступила по рейтинговим іспитам в квітні, і на відміну від всіх інших
абітурієнтів, літо у мене було вільним і безтурботним. 1 вересня 2007 я
стала
студенткою. Зі студентським життям нашу групу познайомила наш перший
куратор –
Барило Ірина Вікторівна. Вона зробила наш перший курс незабутнім,
передружила
групу. Що б не трапилося ми завжди відчували її підтримку. Незабаром
університет став нам другою домівкою, а викладачі не тільки вчителями
але і
наставниками. Походи в кіно, дебют першокурсника і підготовка до нього,
дні
факультету, конференції та багато іншого не давали нам занудьгувати.
У
2011 році Державний університет інформатики і
штучного інтелекту став структурним підрозділом Донецького
національного
технічного університету (ДонНТУ). Спеціальність Економічна
кібернетика
об'єднали, і всі магістри продовжили навчання в ДонНТУ.
Моїм
науковим керівником призначили к.т.н., с.н.с.,
доц. Андрюхіна Олександра Івановича. Він запропонував мені тему моєї
магістерської роботи: Порівняльний аналіз методів
вейвлет-ентропії і
дискретного Фур'є-продовження при оцінці динаміки фінансових
ринків
. Для мене
цей напрямок був привабливий можливістю застосувати математичні методи
до
складно прогнозованих процесів.
Плани на майбутнє
Я
буду займатися своєю магістерською роботою, і
сподіваюся, що зможу успішно захистити її в кінці 2012 року. Я збираюся
знайти
собі роботу за фахом і піднятися по кар'єрних сходах. Хочу, щоб
майбутня робота
дала мені можливість подивитися світ, є безліч місць, де я хочу
побувати. І,
звичайно ж, планую створити свою власну сім'ю.