ДонНТУ   Портал магістрів

Шляхи підвищення прибутковості підприємства

Зміст

Введение

1. Актуальність теми

В умовах ринкових трансформацій, функціонування підприємств усе більше ускладнюється під впливом динамічних змін різних факторів навколишнього середовища. Першочерговим завданням розвитку економіки України є забезпечення стабільних темпів економічного зростання. Зростання прибутку значною мірою визначає темпи економічного розвитку країни, окремих регіонів, збільшення суспільного багатства і підвищення життєвого рівня населення. Прибуток підприємства забезпечує зростання обсягів власних фінансових ресурсів, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання. Їх нестача спричиняє ризик виникнення боргів, що у підсумку може призвести до банкрутства підприємства. У цьому контексті, формування механізму управління прибутком підприємств і його адаптація до ринкових умов має важливе теоретичне й практичне значення.

2. Мета та завдання дослідження, заплановані результати

Мета роботи: : Метою дослідження є поглиблення теоретичних засад та вдосконалення методичного інструментарію управління формуванням, розподілом та використанням прибутку підприємств.

Для досягнення мети в роботі поставлені наступні завдання:


Об’єкт досліджень: процес управління прибутком підприємства.


Предмет досліджень: сукупність теоретичних, практичних та методичних інструментів управління прибутком на підприємстві.

Методи дослідження: Теоретичною основою магістерської роботи виступає діалектичний метод пізнання економічних явищ, фундаментальні теоретичні положення економічної науки в області управління прибутком підприємств, що були розвинуті в працях відомих вітчизняних і закордонних вчених-економістів, законодавчі нормативні акти України, Укази Президента України, урядові рішення й постанови, галузеві методичні рекомендації. При проведенні наукових досліджень, залежно від поставлених конкретних цілей і завдань було використано метод економічного аналізу, метод логічного узагальнення, метод економіко-математичного, методи структурного аналізу, експертних оцінок, графічного аналізу, угрупування.

Науковий результат дослідження. У дослідженні виконано теоретичне та методичне обґрунтування управління прибутковістю підприємств вугільної промисловості, що дозволяє підвищити ефективність використання фінансово-економічних ресурсів з метою максимізації прибутку підприємств.

Апробація результатів роботи. Основні результати дослідження були представлені на IX Міжнародній научно-практичній конференції «Облік,контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (18-19 квітня 2012 року).

3. Огляд досліджень та розробок

Теоретичні та практичні аспекти управління прибутком підприємств розглянуті в працях таких вчених як: І.А. Бланка, Л.Д. Буряка, Ф.Ф. Бутинця, Є.Р. Квасовського, А.М. Поддерегін, В.В. Сопко, Н.М. Цал-Цалко, В.П. Привалова, Р.С. Сайфуліна, Г.В. Савицької, А.Д. Шеремета та ін. Серед западних економістів дослідження прибутку знайшло відображення в роботах А. Баба, Л. Г. Брейлі, Е. Брігхема, А. Гропеллі, К. Друрі, Б. Коласса, С. Росса, Г. Холта. В той самий час, в специфічних умовах трансформаційної економіки та соціально-економічних особливостей розвитку господарської діяльності в Україні на сучасному етапі окремі теоретичні висновки та методичний інструментарій з питань управління прибутком підприємств потребують певної конкретизації нових підходів. В першу чергу це стосується уточнення понятійно-категоріального апарату даної проблеми, поглиблення методологічних засад системного управління прибутком підприємств та оцінки його результативності, більш широкого врахування фактору ризику в процесі формування прибутку, вдосконалення методичного інструментарію розподілу прибутку по окремих напрямах за критерієм забезпечення ефективного розвитку підприємств та зростання їх ринкової вартості, впровадження ефективних систем контролю за використанням прибутку. Недостатня розробленість окремих питань даної проблеми, їх теоретичне і практичне значення для забезпечення ефективного розвитку підприємств зумовлюють актуальність теми магістерської роботи, її мету і задачі.

4. Перший розділ – «Теоретичні основи фінансових результатів підприємства».

В сучасних умовах економічного розвитку України та формування реальної самостійності суб’єктів господарювання відбуваються значні зміни у ставленні до прибутку на користь зростання його ролі в господарському механізмі підприємст-ва, тому що прибуток є не тільки стимулом його діяльності, а й основним джерелом розвитку. Управління прибутком є дуже важливим та актуальним питанням для підприємства, що зумовило актуальність дослідження в роботі низки питань щодо управління прибутком підприємства, а саме економічної природи прибутку; його ролі та значення в діяльності підприємства; правомірності та доцільності розгляду прибутку як об’єкта управління; інструментарію управління прибутком. За результатами дослідження цих питань у роботі зроблено такі висновки [1].

Історія економічної думки налічує значну кількість теорій щодо походження прибутку та визначень суті цієї категорії. Критичний огляд різних точок зору щодо визначення сутності категорії прибутку свідчить, що переважна більшість учених розглядають прибуток як форму додаткової вартості, що формується в процесі виробництва та виражає відносини власності між найманими працівниками та власниками капіталу. На сучасному етапі розвитку вітчизняної економічної думки серед науковців немає єдиного визнання концептуальних основ природи та утворення прибутку. Прибутком підприємства традиційно називають позитивний фінансовий результат суб’єкта господарювання, що обчислюється як різниця між сукупними доходами та витратами підприємства.

Дослідження різних точок зору вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів щодо походження, сутності прибутку, дозволяє уточнити його визначення. Автором пропонується розуміти прибуток як форму комплексного доходу, що утворюється в результаті реалізації права власності на капітал у різних сферах його застосування, яка виступає одночасно об’єктом і інструментом управління фінансами.[2].

В управлінні прибутком велике значення має його класифікація, яка в економічній літературі представлена різними критеріями. Автором запропоновано доповнити її такими ознаками: за врахуванням витрат, які впливають на формування прибутку (достовірні, альтернативні та загальні); за формою власності підприємства (приватна, колективна, комунальна, державна, змішана); за методом планування прибутку підприємства (ресурсний метод, цільовий метод); за становищем підприємства на ринку товарів та послуг (монопольний прибуток та прибуток, одержаний у реалізації конкурентних переваг) (рис. 1).

Рис.1 Класифікація видів прибутку підприємства

Ураховуючи значення прибутку для діяльності підприємства, було досліджено функції прибутку – облікову, розподільчу, стимулюючу. За результатом аналізу статистичних даних про показники діяльності підприємств Донецької області встановлено, що функції прибутку виконуються не повною мірою, особливо стимулююча. Це веде до зниження інвестицій у капітал підприємств, а отже, до регресивних тенденцій у його діяльності. Таким чином, відтворення стимулюючої функції прибутку підприємства, яку необхідно вважати найголовнішою, потребує зосередити управлінські зусилля саме на цьому аспекті управління прибутком.

На основі дослідження підпорядкування прибутку підприємства управлінським діям у класичному їх розумінні – аналізу, плануванню, обліку, мотивації та контролю –встановлено, що прибуток відповідає всім ознакам об’єкта, на який доцільно спрямовувати дію відповідних управлінських інструментів. Це зумовило необхідність аналізу інструментарію управління прибутком підприємства.

За результатами аналізу інструментарію управління прибутком зроблено висновок, що найбільшого розвитку та використання набули методи управління прибутком підприємства, дослідження яких виявило їх розмаїття та, крім того, велику кількість думок науковців і практиків щодо методів управління та їх класифікації. Це переконую в тому, що для дієвого управління прибутком підприємства необхідне комплексне та системне використання сукупності методів, що дозволить спрямувати методичний апарат управління прибутком саме на ті аспекти управління, які є найбільш важливими для підприємства як сьогодні, так і у стратегічному плані. Використання методів управління прибутком підприємства в такому аспекті потребує розробки комплексного інструменту управління прибутком.

5. Другий розділ – «Сучасний стан управління прибутком в умовах української економіки».

Проведено аналіз ефективності виробництва на підприємствах вугільної промисловості України; обґрунтовано необхідність удосконалення управління прибутком в сучасних умовах господарювання; удосконалено модель управління всіма складовими об'єктами прибутку, що характеризує роль цього прибутку підприємства в ринкових умовах.

Встановлено, що управління прибутком полягає в тому, щоб знайти і забезпечити оптимальний спосіб виробництва продукції (як зараз, так і в перспективі, що піддається прогнозуванню). Загальна політика управління прибутком підприємства встановлює як цілі, так і найважливіші результативні показники планів формування прибутку на майбутній рік, дозволяє пов'язати ці показники із загальною системою планів формування і використання прибутку підприємства. Система цих планів дозволяє використати різні методи планового формування прибутку і забезпечити взаємозв'язок всіх основних показників розвитку операційної діяльності підприємства з обсягами виробництва, собівартістю і прибутком в майбутньому періоді.

Виконані в роботі дослідження показали, що в процесі управління операційним прибутком необхідно враховувати різні методи планування: метод екстраполяції; метод прямого розрахунку; нормативний метод; метод "CVP" або метод планування операційного прибутку з використанням системи "взаємозв'язок витрат, обсягу реалізації і прибутку"; метод цільового формування прибутку; метод прогнозування грошового потоку; метод моделювання впливу факторів на прибуток. Таким чином, залежно від вибраного методу розрахунків, планування формування прибутку може розглядатися як завершальний або як початковий етап планування всієї операційної діяльності підприємства.

Грамотне, ефективне управління формуванням прибутку передбачає побудову на підприємствах вугільної промисловості відповідних організаційно-методичних систем забезпечення цього управління, знання основних механізмів формування прибутку, використання сучасних методів його аналізу і планування.

Комплексний характер управління формуванням прибутку відображає необхідність управління всіма складовими прибутку і тому автором запропоновано розширену модель, що характеризує роль прибутку підприємства в ринкових умовах.

Фактори, що впливають на прибуток підприємства поділяються на дві групи: зовнішні фактори і внутрішні. Автор пропонує внутрішні фактори розділити на фактори безпосереднього (обсяг продукції, що випускається; собівартість виробництва; ціна реалізованої продукції; асортимент продукції, що випускається) і опосередкованого впливу (після продажний сервіс; динаміка зносу основних виробничих фондів; реклама; співвідношення власного та залученого основного капіталу). Так, виходячи із прийнятої фінансової стратегії підприємство може збільшувати або зменшувати величину валового прибутку за рахунок вибору того або іншого способу оцінки майна, порядку його списання, встановлення строку використання, вибору методів управління витратами та організації центрів прибутку.[9].

6. Третій розділ – «Рекомендації щодо підвищення прибутковості підприємства».

Надані науково–практичні рекомендації щодо методів управління прибутком підприємств в умовах української економіки, та рекомендації стосовно управління прибутком на прикладі промислового підприємства. Проведений розрахунок ефективності наданих рекомендацій.

Висновки

Отже, можно зробити висновок, що проблема поліпшення, та управління прибутком є найбільш актуальною. Механізм ефективного управління прибутком повинен сприяти підвищенню ефективності виробництва і стимулювати його розвиток. В сучасних складних умовах господарювання промислові підприємства змушені постійно проводити факторний аналіз отриманого прибутку та рентабельності, а також шукати резерви підвищення цих показників. Систематичний аналіз факторів та причин відхилень в роботі підприємства необхідний не тільки для підвищення об'єктивності результатів його діяльності. Аналіз повинен носити попереджувальний характер для того, щоб своєчасно впливати на результати роботи, знаходити шляхи усунення відхилень в наступному циклі та передбачити їх в новому плані.

Перелік джерел

  1. Податковий кодекс України. – К.: ДП "ІВЦ ДПА України", 2010. – 336 с.
  2. Суботович Ю.Л. Прибуток в господарській діяльності підприємницьких структур // Фінанси України. – № 12 . – 2010. – С. 96-102.
  3. Игнатова Е.А., Пушкаре'ва Г.М. Анализ финансовых результатов деятельности предприятия. – М.: Финансы и статистика, 1990. – 96 с.
  4. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств. – 3-е вид. перероб. та доп. – К.: 2000. – 384 с.
  5. Покропівний С.Ф. Економіка підприємства. – 2-ге вид перероб га доп. – К.: 2000. – 258 с.
  6. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учебное пособие для вузов. - 4-е изд. перераб и доп. – Минск., 2000. – 688 с.
  7. Раитский К.А. Экономика предприятия: Учебник для вузов . – 2-е изд. – М., 2000. – 696 с.
  8. Ковалёв А.И., Привалов В.П. Анализ финансового состояния предприятия. – М.: Центр экономики и маркетинга, 1999. – 216 с.
  9. Дворецкий В.И. Как организовать экономический анализ на предприятии. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 94 с.
  10. Баканов М.И., Шеремет А.Д Теория экономического анализа: Учебник для экономических специальностей вузов. – 4-е изд. – М.: Финансы и статистика, 1998 . – 416 с.
  11. Бороненкова С.А., Бондарь Ю.Г. Экономический анализ – основа поиска резервов. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 90 с.
  12. Маркин Ю.П. Анализ внутрипроизводственных резервов. – М.: Финансы и статистика, 1991. – 160 с.
  13. Гончарук В.А. Развитие предприятия. – М.: Дело, 2000. – 208 с.
  14. Безь М.А. Планування рентабельності виробництва // Економіка України. – №2. – 2000. – С. 40-46.
  15. Гордановская В.П. Снижение себестоимости продукции в условиях интенсификации производства. – К.: Техника, 1990. – 119 с.
  16. Денисова И.П. Управление издержками и ценообразование. – М.: Экспертное бюро, 1997. – 224 с.
  17. Игумнов Ю.С., Луценко К.Ф. Себестоимость и пути её снижения в промышленности. – К.: Наукова думка, 1986. – 224 с.
  18. Фінансова діяльність підприємства / О.М. Бандурка та інші. – К.: Либідь, 1997. – 317с.

    Примітка! При написанні даного автореферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: грудень 2012 року. Повну версію автореферата та роботи можуть бути отримані у автора або керівника після вказаної дати.