Біографія
Дитинство
Народилася я холодним осіннім, але, тим не менш, сонячним днем – 13 жовтня 1989 року у місті Донецьку. Мої батьки, мати – Карабут Ганна Нориківна, тато – Карабут Геннадій Георгійович, добрі, товариські і чуйні люди. З самого мого народження мама робила все можливе, щоб забезпечити мені безтурботне дитинство, за що я їй дуже вдячна. Особливу роль у моєму вихованні зіграли бабусі й дідусі. За розповідями моїх рідних, я росла веселою, енергійною, непосидючою і дуже самостійною дитиною. Ходила в дитячий садок, де дуже любила грати зі своїми друзями. Також у дитячому садочку брала активну участь у дитячій самодіяльності.
Шкільні роки
Вчилася я у Донецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 88, де почала свій серйозний і копіткий шлях до знань. У перший клас мене було прийнято 1 вересня 1997 року. Тоді ж я познайомилася зі своєю шкільною подругою, з якою продовжую спілкуватися й досі. Улюбленими предметами з першого класу для мене стали українська мова і література. Щорічно, починаючи з третього класу, я брала участь в олімпіадах з української мови та конкурсах знавців української мови ім. П. Яцика. Неодноразово займала призові місця. Надалі брала участь і в інших предметних олімпіадах. Також брала активну участь у шкільній самодіяльності, організації тематичних шкільних свят та ранків для дітей з молодших класів. Школу закінчила 27 червня 2007 року із золотою медаллю.
Університет
З вибором навчального закладу труднощів не виникло – майже всі члени моєї великої родини закінчили саме Донецький національний технічний університет (ДонНТУ). Проблема виникла з вибором спеціальності, оскільки хотілося чогось одночасно і незвично нового, і "по-домашньому" звичного... Знайомі порадили кафедру "Управління персоналом і економіка праці", на якій і було вирішено зупинити свій вибір. Вступ до університету не був складним: вступні іспити пройшли "на Ура!".
І ось – перший курс! Ураган емоцій, величезна кількість нових знайомств, маса незабутніх вражень... "Влитися" в студентське життя було неважко – варто було тільки пережити перший модульний контроль. Вже з середини першого курсу я зрозуміла, що студентські роки – найкращий в житті час. Університетське життя все виткане з міцно переплетених між собою ниток нових знайомств, дружби з цікавими людьми, різноманітних предметів, захоплюючих лекцій та практичних занять. Крім того, хотілося б відзначити і високий професіоналізм всіх тих викладачів, які внесли неоціненний внесок у розвиток нашої групи. Час пробіг непомітно, і ось я вже магістрант... Тепер можу з упевненістю сказати, що вибір мій був правильним, адже я знайшла те, чого хотіла.
Вибір саме цієї теми магістерської роботи "Організація професійного навчання персоналу в фармацевтичних компаніях" був усвідомленим. Обумовлено це було тим, як захоплююче викладачі нам розповідали про проблеми, пов'язані з організацією професійного навчання на підприємствах України, про методи та способи їх вирішення, а також те, яку важливу роль відіграють працівники фармацевтичних компаній в житті кожної людини. Особливу роль особисто для мене в цьому зіграла мій науковий керівник – кандидат економічних наук, доцент кафедри "Управління персоналом і економіка праці" Захарова Оксана Володимирівна. Також, звичайно, не варто забувати і про актуальність обраної теми – адже успіх будь-якої компанії безпосередньо залежить від високого професіоналізму її працівників.
Хотілося б відзначити і те, що навчаючись на третьому курсі на кафедрі "Управління персоналом і економіка праці", я вступила на перший курс Польського технічного факультету ДонНТУ. Обставини склалися так, що мені не вдалося закінчити його в тому ж навчальному році. Але я вирішила не відступати, і вступила ще раз через рік. Результат не змусив себе чекати – успішно закінчила перший курс і отримала можливість пройти літню мовну практику в одному з провідних польських вузів – Університеті ім. Марії Кюрі-Склодовської в Центрі польської мови та культури для полонії та іноземців в місті Люблін у Польщі в 2011 році. Дана практика дозволила не тільки більш глибоко вивчити польську мову, а й познайомитися і подружитися зі студентами з Росії, Білорусії, Болгарії, Франції, Великобританії, Франції, Бельгії та інших країн Європи і знайти для себе неоціненні знання про культуру цих країн. Польську мову вивчаю і досі і не збираюся зупинятися на досягнутому.
Плани на майбутнє
Найближчим часом планую закінчити ДонНТУ і отримати ступінь магістра. Надалі хотілося б знайти цікаву роботу, яка б приносила і моральне, і матеріальне задоволення, а також допомагала професійно розвиватися. Не варто забувати і про створення сім'ї – хотілося б вийти заміж за коханого і люблячого чоловіка і мати від нього сина і дочку. І звичайно ж продовжувати спілкуватися з університетськими друзями, зустрічатися з ними, ділитися новинами і згадувати веселі студентські роки.